Ухвала

від 23.12.2013 по справі 812/9391/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

8.1.5

УХВАЛА

23 грудня 2013 року Справа № 812/9391/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Шеховцов О.О. (довіреність від 26.06.2013 № 353/10)

від відповідача - Семашко О.В. (довіреність від 21.11.2013 № 1356)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

заяву міського комунального підприємства «Луганськ-Житло»

про відстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду

від 26 листопада 2013 року у справі № 812/9391/13-а

за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області

до міського комунального підприємства «Луганськ-Житло»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 22207,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 22207,95 грн., з яких 15726,00 грн. - основний платіж, 4973,25 грн. - штрафні санкції, 1508,70 грн. - пеня.

26 листопада 2013 року постановою Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено повністю, з міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» (ідентифікаційний код 30642082, місцезнаходження: 91057, Луганська область, м. Луганськ, кв. Волкова, буд. 1-А) стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 22207,95 грн. (двадцять дві тисячі двісті сім гривень дев'яносто п'ять копійок) за податковим боргом з податку на додану вартість в доход Державного бюджету України на р/р 31119029700004 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська, код одержувача 37991477, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 14010100 (арк. справи 72-76).

12 грудня 2013 року відповідач - міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло», звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення через неможливість погашення суми заборгованості у зв'язку з критичним фінансовим становищем (арк. справи 87-89).

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення відповідач зазначив, що з 01 січня 2013 року основною діяльністю підприємства є погашення кредиторської та стягнення дебіторської заборгованості. При цьому, із 17283,8 тис. грн. дебіторської заборгованості 15501,3 тис. грн. складає заборгованість населення з квартирної плати, яка утворилася за період з 01 липня 2002 року та передана підприємству у результаті реорганізації ЖЕО м. Луганська та МКП «Луганськжилфонд», проведених у 1999 та 2002 роках. Рішенням Луганської міської ради від 27 червня 2013 року № 35/18 «Про припинення міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» в результаті його ліквідації» відносно підприємства введено ліквідаційну процедуру, крім того, даним рішенням ліквідаційна комісія зобов'язана прийняти заходи до стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості. Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 28 лютого 2002 року «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги у м. Луганську» МКП «Ценрожилком» було визначено єдиним розрахунковим центром, здійснюючим роботу зі збору, обліку та розподілу платежів населення за житлово-комунальні послуги через єдиний транзитний рахунок, за здійснення цих робіт, останнє отримувало 3 % від сум, які надійшли на транзитний рахунок. Для кожного міського комунального підприємства відомості бази даних МКП «Ценрожилком» були даними бухгалтерського обліку. З 27 березня 2013 року була створена «керуюча компанія» і увесь житловий фонд м. Луганська був переданий на баланс МКП «Ценрожилком». Після створення «керуючої компанії» надходження з єдиного транзитного рахунку на розрахунковий рахунок міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» почали різко та неухильно знижуватися. При цьому, слід зауважити, що до квітня 2013 року МКП «Ценрожилком» в інформаційних листках, які щомісячно направляються населенню, окремими строками зазначало заборгованість по періоду кожного підприємства. З квітня 2013 року уся заборгованість умисно зведена в одну строку, що повністю дезорієнтувало громадян та практично паралізувало діяльність підприємства, оскільки уся сплата по заборгованості стала зараховуватись в поточні платежі. Тобто, у абонентів заборгованість не зменшувалась, а по поточним платежам утворювалась значна переплата, проте зведення боргів у одну строку цю переплату приховувало. 17 вересня 2013 року на МКП «Ценрожилком» були відключені сервера і майже повністю знищена база даних, яка є даними бухгалтерського обліку. З 11 листопада 2013 року підприємство розірвало угоду з МКП «Ценрожилком» та почало працювати з банками по зарахуванню комунальних платежів населення безпосередньо на свій рахунок. На даний час підприємство приймає усі необхідні засоби для відновлення бази даних в ручному режимі на підставі інформації на паперових та електронних носіях, з урахуванням зазначеної вище суми заборгованості населення. Це достатньо довга та кропітка праця, якою займається лише один спеціаліст по роботі з абонентами.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відстрочити виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 812/9391/13-а строком на 3 (три) роки.

На підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем надано виписку по особовому рахунку за 10 грудня 2013 року.

У судовому засіданні представник міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» заяву про відстрочення виконання постанови підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві.

Представник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області у судовому засіданні не заперечував проти відстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 812/9391/13-а строком на 3 (три), про що надав усні пояснення.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву про відстрочення виконання судового рішення про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 22207,95 грн. такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно із частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Разом з тим, ані у статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, ані у статті 36 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» не містяться визначення понять «відстрочення» та «розстрочення». У цих положеннях наводяться лише підстави для їх застосування. Тому адміністративний суд при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення керується загальними принципами та правилами, закріпленими Кодексом адміністративного судочинства України з врахуванням специфіки, характеру та суб'єктного складу правовідносин, які являються предметом судового розгляду.

Під відстроченням виконання рішення розуміється перерва у вчиненні виконавчих дій на певний, точно визначений строк, протягом якого виконавчі дії не проводяться, у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб. Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних визначених проміжків часу у відповідних частинах. На відміну від відстрочення виконання, розстрочення передбачає поступове часткове виконання. Строки виконання кожної частки також повинен визначити суд.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб, тобто такі умови, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим протягом визначеного строку коли виконавчі дії не проводяться у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Посилання міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» на важке фінансове становище, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що: по-перше, міським комунальним підприємством «Луганськ-Житло» заявлено відстрочення виконання судового рішення строком на три роки, яке не відповідає розміру суми стягнутої заборгованості у розмірі 22207,95 грн. за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 812/9391/13-а; по-друге, відповідачем не надано жодного доказу, що застосування режиму відстрочення надасть можливість сплатити податковий борг в майбутньому, тобто не доведено зміну обставин через три роки, з існуванням та наявністю яких, міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло» пов'язує вчасне виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачем не доведено зміну обставин через три роки, з існуванням та наявністю яких міське комунальне підприємство «Луганськ-Житло» пов'язує вчасне виконання судового рішення, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для встановлення порядку та сроку виконання рішення шляхом відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не уклав угоду з податковим органом згідно з вимогами статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання та використання свого права пов'язаного з обов'язком на укладання відповідного договору відстрочення в межах податкового законодавства сторонами (з одного боку позивача, як стягувача, з іншого - боржника) шляхом прийняття судового рішення про надання такого відстрочення є не коректним. Якщо стягувач в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області вважає можливим встановлення відстрочення сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 22207,95 грн., то він не позбавлений такої можливості шляхом вирішення цього питання в межах статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання такої можливості на суд є безпідставним.

Ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати платежів до бюджету, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки несвоєчасне надходження коштів до бюджету призводить до неналежного забезпечення і функцій, які здійснюються органами державної влади.

На підставі частин 3 та 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено до 27 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про відстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 812/9391/13-а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до міського комунального підприємства «Луганськ-Житло» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 22207,95 грн. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Згідно з частинами 3 та 7 статті 160 КАС України ухвала складена у повному обсязі 27 грудня 2013 року.

СуддяТ.І. Чернявська