Постанова

від 17.12.2013 по справі 807/3899/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/3899/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі - Нагорна Л.І.

за участю:

представника позивача: Шерегі В.М. ,

представника позивач: Рудова Ю.В.,

представника позивача: Панова І.В.,

представника відповідача: Заяць Т.Ф. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Верховина», Кам'яницької сільської ради до управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області про визнання дій Управління Держземагенства в Ужгородському районі протиправними та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1/550 від 11.04.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Верховина» (далі - позивач 1, ТОВ «Туристичний центр «Верховина») та Кам'яницька сільська рада (далі - позивач 2) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області (далі - відповідач), про визнання дій Управління Держземагенства в Ужгородському районі протиправними та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1/550 від 11.04.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 року (надалі «Порядок») відповідачем неправомірно застосовано коефіцієнти функціонального використання та локальних факторів, що призвело до помилкового визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів наведених у письмових запереченнях, а саме, вважає, що коефіцієнти функціонального використання визначені відповідно до порядку, а локальні коефіцієнти визначені з урахуванням затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між позивачами укладено договір оренди землі від 21.03.2007 року, на підставі якого в оренду ТОВ «Туристичний центр «Верховина» передана земельна ділянка загальною площею 1, 666 га. в т.ч. 0, 4443 га. - забудованих земель - земель громадського призначення; 1, 2217 га. - лісових земель, вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, під цілісний майновий комплекс. Кадастровий номер земельної ділянки: 2124882901:02:003:0074.

Рішенням Кам'яницької сільської ради від 30.12.2010 року затверджено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Кам'яниці Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області».

Управлінням Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1/550 від 11.04.2013 року.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок населеного пункту визначається згідно Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 року.

Згідно п. 3.1 даного Порядку, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 р. N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 р. за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою (п. 3.5. Порядку).

Позивач здійснює відповідно до Довідки АА№706652 від 25.10.2012 року наступні види діяльності за КВЕД - 2010: 79.12. - діяльність туристичних операторів (секція N ДК 009:2010); 47.19. Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (секція G ДК 009:2010); 49.39. Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (секція H ДК 009:2010); 55.20. Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (секція І ДК 009:2010), 56.10. Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (секція І ДК 009:2010).

Відповідно до Експлікації земельних угідь відповідно до форми 6 - ЗЕМ №755 пп/01-22 від 16.02.2007 року, Висновку Ужгородського районного відділу земельних ресурсів №754пп/01-22 від 16.02.2007 року та договору оренди від 21.03.2007 року в користування ТОВ «Туристичний центр «Верховина» передано земельну ділянку змішаного використання, з яких забудованих земель - земель громадського призначення 0, 4443 га. та лісових земель вкритих лісовою рослинністю 1, 2217 га.

При цьому, відповідачем застосовано коефіцієнт функціонального використання 0, 7, який відповідно до Порядку застосовується виключно до земель громадського призначення.

Статтею 5 Лісового кодексу України, встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до таблиці 1.1. Порядку, до земель лісового господарства застосовується коефіцієнт функціонального використання 0, 5 та не залежить від коду виду економічної діяльності землевласника або землекористувача.

Таким чином, відповідачу необхідно було застосувати середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання, а саме: 1, 2217 га. за коефіцієнтом 0, 5 та 0, 443 га. за коефіцієнтом 0, 7 га.

Згідно таблиці 1 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Кам'яниці Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, визначено склад земель в розрізі землекористувачів в межах плану с. Кам'яниця. Пунктом 7.3 визначено, що у користуванні позивача 1 перебувають земельні ділянки виключно змішаного використання земель вкритих лісовою рослинністю та громадського використання.

Крім того, суд погоджується з твердженням позивача 1, що в Управління Держземагенства в Ужгородському районі були відсутні підстави для визначення у витягу з технічної документації №1/550 площі земельної ділянки під забудовою у розмірі 1, 666 га., оскільки матеріалами землеустрою та договором оренди встановлено, що забудованою є площа лише 0, 443 га.

Стосовно застосованих в оскаржуваному витягу локальних коефіцієнтів.

Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами ренто утворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх земельно-господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх територій.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги ренто утворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, суб'єкт владних повноважень не довів правомірності застосування локального фактору земельна ділянка розташована у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1, 15, оскільки з наявних в матеріалах справи картографічних матеріалів не вбачається такої доступності. Відповідно до п. 3.6 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92», затвердженого наказом Держкоммістобудування № 44 від 17.04.92р., зона пішохідної доступності зупинок транспорту визначається радіусом доступності не більше 500 м.

Не доведено суб'єктом владних повноважень й правомірність не застосування останнім понижуючих коефіцієнтів «земельна ділянка прилягає до вулиці без каналізації та тепломережі».

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Туристичний центр «Верховина» та Кам'яницької сільської ради - обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований, а тому підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 18, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Верховина», Кам'яницької сільської ради до управління Держземагенства в Ужгородському районі Закарпатської області про визнання дій Управління Держземагенства в Ужгородському районі протиправними та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1/550 від 11.04.2013 року - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними дії Управління Держземагентства в Ужгородському районі Закарпатської області по застосуванню локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони за наступними факторами: «земельна ділянка розташована в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього транспорту: 1, 15»; «земельна ділянка розташована в межах території рекреаційного призначення - 1, 09», при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,66 га., розташованої в межах села Кам'яниця, яку орендує товариство з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Верховина» на підставі договору оренди від 21.03.2007 року.

3. Визнати протиправними дії Управління Держземагентства в Ужгородському районі Закарпатської області по застосуванню коефіцієнту функціонального використання для «земель комерційного призначення - 2, 5», розташованої в межах села Кам'яниця, яку орендує товариство з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Верховина» на підставі договору оренди від 21.03.2007 року.

4. Скасувати витяг Держземагенства в Ужгородському районі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1/550 від 11.04.2013 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 34,41 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

6. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяЯ.М. Калинич