Рішення

від 02.10.2007 по справі 2-4168/07

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-4168/07

Справа №2-4168/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

02 жовтня 2007

року

Тернопільський

міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого

судді Юрдиги О.С.

при секретарі

Бєлоусовій К.О.

за участю

позивача, представників відповідача Гловака І.С., Білоус О.С.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні м. Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до Приватного вищого навчального закладу "Інститут економіки і

підприємництва" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного вищого навчального закладу

"Інститут економіки і підприємництва" про поновлення на роботі,

стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що

наказом ректора від 23.02.2007р. його незаконно звільнено із посад проректора з

методичної роботи, завідувача кафедри загальноекономічних дисциплін на підставі

п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за вчинений прогул без поважних причин, а саме

відсутність на роботі 27-28 листопада 2006р.

У

судовому засіданні позовні вимоги підтримав та обгрунтував їх тим, що прогулу

не вчиняв, а навпаки відповідач після винесення рішення апеляційного суду

Тернопільської області від 10.10.2006р. про поновлення на роботі, зволікав із

його виконанням, заборонив пропускати його в інститут, і лише на вимогу

державної виконавчої служби 22.11.2006р. видав наказ про поновлення на роботі.

29.11.2006р. його повідомлено про виконання рішення суду і в цей же день він

був на роботі. За таких обставин, відсутність його на роботі 27.11.2007р. та

28.11.2007р., не можна вважати без поважних причин, а також звільнення

проведено без згоди профспілкового органу і в період перебування на

лікарняному.

Крім

того, зазначив, що наказом від 22.11.2006р. по рішенню суду його поновлено на

роботу з 22.11.2006р., тоді як він просив поновити на роботі із 16.11.2006р.,

оскільки із попереднього місця роботи він звільнений 15.11.2006р. Тому просить

поновити його на роботі за рішенням суду від 10.10.2006р. з 16.11.2006р.,

зобов"язавши виплатити заробітну плату за вказаний період.

Представники

відповідача позов не визнали та пояснили, що позивача звільнено з роботи за

вчинення прогулу 27-28.11.2006р., у встановленому законом порядку без згоди

профспілкової організації, оскільки такої в

Інституті

економіки та підприємництва немає, будь-яких порушень його прав при цьому не

допущено. Враховуючи те, що з 23.02.2007 р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному,

про що їм стало відомо пізніше, тому дату звільнення його з роботи наказом від

06.04.2007р. змінено з 23.02.2007 р. на 12.03.2007 р.

Дослідивши

та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1

з 01.04.1995р. працював в Тернопільській філії Українсько-фінансового інституту

менеджменту та бізнесу на посаді завідуючого кафедрою загальноекономічних

дисциплін, з 01.09.1995 р. його переведено на посаду проректора по методичній

роботі, завідувача кафедри загальноекономічних дисциплін ТзОВ "Інститут

економіки і підприємництва", створеного 18.07.1995р. шляхом реорганізації

Тернопільської філії Українсько-фінансового інституту менеджменту та бізнесу (з

12.07.2005р. Приватний вищий навчальний заклад "Інститут економіки і

підприємництва").

Наказом

№ 19-К від 04.04.2005 р.

ОСОБА_1 звільнено із займаних посад на підставі ст.40 ч.1 п. 4

КЗпП України, однак рішенням апеляційного суду Тернопільської області від

10.10.2006р. його поновлено на роботі.

Із

наданих суду матеріалів вбачається, що відповідач вказане рішення суду у

добровільному порядку не виконував, про що свідчать заяви ОСОБА_1 на адресу

ректора інституту від 11.10.2006р., 12.10.2006р., 21.11.2006р., розпорядження

ректора від 12.10.2006р. про заборону допуску в корпус інституту ОСОБА_1.

Наведену обставину не заперечила у судовому засіданні представник відповідача-ректор

Білоус О.С., яка пояснила причину невиконання рішення суду не

пред"явленням ОСОБА_1 трудової книжки, а також ствердила, що виконала

вказане рішення на вимогу державної виконавчої служби.

На

виконання рішення апеляційного суду Тернопільської області від 10.10.2006р.

наказом по інституту №55-к від 22.11.2006 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді

проректора з методичної роботи, завідувача кафедри загальноекономічних

дисциплін з 22.11.2006р.

Вказаний

наказ доведений до відома ОСОБА_1 листом державної виконавчої служби у

М.Тернополі №2 від 28.11.2006р.за № 19/45549-5. Даний факт підтверджується

заявою ОСОБА_1 від 29.11.2006р., в якій він просить відмінити наказ від

22.11.2006р. і поновити його на роботі із 16.11.2006р., посилаючись на те, що

із попереднього місця роботи його звільнено 15.11.2006р. Доводи представників

відповідача щодо повідомлення ОСОБА_1 про поновлення на роботі, раніше ніж

29.11.2006р. спростовано у судовому засіданні, оскільки із наданого

повідомлення про вручення рекомендованого листа на ім"я ОСОБА_1

відправленого 22.11.2006р., вбачається що 27.11.2006р. воно вручено не ОСОБА_1,

а особі уповноваженій на отримання пошти Верховної ради України. Крім того,

ознайомлення ОСОБА_1 із посадовою інструкцією завідувача кафедри

загальноекономічних дисциплін датовано теж 29.11.2006р.

Наказом № 12-к від 23.02.2007 р. по Приватному вищому

навчальному закладу "Інститут

економіки і підприємництва" ОСОБА_1 проректора з методичної роботи,

завідувача кафедри загальноекономічних дисциплін звільнено із займаних посад

23.02.2007р. за прогул без поважних причин - відсутність на роботі 27-28

листопада 2006 р. (п.4 ст.40 КЗпП України) на підставі актів про відсутність на

роботі.

У актах

№№ 4,5 комісії Приватного вищого навчального закладу "Інститут економіки і

підприємництва" від 27-28.11.2006р. зафіксовано, що 27.11.2006 року з 9 год. до 17год. та

28.11.2006 року з 9 год.

по 18 год. ОСОБА_1

був відсутній на роботі.

Як

пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 з приводу причин відсутності на роботі

27-28-11.2006р. він пояснень не давав, а 19.02.2007р. звернувся із письмовою

заявою щодо роз"яснення йому порядку реєстрації його виходу на роботу, а

свою відсутність на роботі 27-28.11.2006р. пояснив тим, що про виконання

рішення суду відповідачем стосовно поновлення його на роботі йому повідомлено

лише 29.11.2007р.

Із

листків непрацездатності №№ 51, 507 від 28.03.2007р., 30.03.2007р., виданих

Тернопільською комунальною лікарнею № 3, в період з 23.02.2007р. по 7.03.2007р.

ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Тернопільській міській

комунальній лікарні швидкої допомоги № 3.

На

підставі вказаних листків непрацездатності 06.04.2007р. ректором ПВНЗ

"Інститут економіки та підприємництва" Білоус О.С. видано наказ №

18-К про зміну в п.І наказу № 12-К від 23.02.2007 р. дати звільнення з роботи

ОСОБА_1 з 23.02.2007 р. на 12.03.2007 р.

Відсутність

згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 представники відповідача

пояснили відсутністю первинної профспілкової організації працівників у ПВНЗ

"Інститут економіки і підприємництва", що підтвердили довідкою № 211

29.08.2007 р.

Відповідно

до вимог п.4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений

строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності

можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу

(в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня)

без поважних причин.

Судом

встановлено, що відповідач допустив зволікання із виконанням рішення

апеляційного суду Тернопільської області від 10.10.2006р. про поновлення

ОСОБА_1 на роботі, відповідний наказ про поновлення на роботі, незважаючи на

неодноразові звернення позивача з цього приводу, видав лише на вимогу державної

виконавчої служби 22.11.2006р., про що ОСОБА_1 повідомлено листом Державної

виконавчої служби у М.Тернополі №2 від 28.11.2006р., тому відсутність позивача

на роботі 27.11.2006р. та 28.11.2006р. не можна визнати без поважних причин,

оскільки це спростовано дослідженими та оціненими доказами.

Таким

чином, суд приходить до переконання, що відповідачем допущено порушення

трудових прав позивача, звільнивши його із роботи,

які підлягають

захисту шляхом поновлення його на роботі в Приватному вищому навчальному

закладі "Інститут економіки і підприємництва" на посадах проректора з

методичної роботи, завідувача кафедри загальноекономічних дисциплін із

13.03.2007р. (із врахуванням внесених змін щодо дати звільнення наказом №18-к

від 06.04.2007р.).

Зважаючи

на те, що рішення апеляційного суду в Тернопільській області від 10.10.2006р.

ОСОБА_1 поновлено на роботі з 04.04.2005р. (дати незаконного звільнення), а

наказом № 55-К від 22.11.2006р. його поновлено на роботі з 22.11.2006р., тому

суд вважає, що вимогу ОСОБА_1 про визнання його поновленим на роботі із

16.11.2006р., після звільнення із попереднього місця роботи (запис №19 у

трудовій книжці про звільнення із 15.11.2006р. з посади помічника-консультатна

народного депутата України ОСОБА_2 за власним бажанням ст.38 КЗпП України),

слід задовольнити, зобов"язавши відповідача внести відповідні зміни в

наказ та у трудову книжку.

Відповідно

до вимог ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі

орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату

працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в

заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один

рік.

У п. 32

Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами

трудових спорів" №9 від 06.11.1992р.(зі змінами, внесеними постановами від

01.04.1994р. №4, від 26.10.1995р. №18 та від 25.05.1998р. №15) зазначено, що

при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за

місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна

допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по

безробіттю), який працівник мав цей час.

Із

записів трудової книжки ОСОБА_1 та довідки управління справами Апарату

Верховної ради України від 26.09.2007р. за №9-1-15/3302, вбачається, що ОСОБА_1

з 06.06.2006р. по 15.11.2006р. та з 02.04.2007р. по 01.10.2007р. працював

помічником -консультантом народного депутата України ОСОБА_2 і його заробіток у

2007р. становив 3050грн., що складає вдвічі більше середнього заробітку в

інституті 1500грн. ( згідно розпорядженням від 30.11.2006р. за №8), у

зв"язку з чим підстав для задоволення його вимог про стягнення середнього

заробітку за час вимушеного прогулу, в т.ч. за період з 16.11.2006р. по

22.11.2006р.не встановлено.

Керуючись

ст.ст. З, 10, 60, 215, 223 ЦПК України, п.4 ст.40, ст.ст.149, 233 КЗпП України,

постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 "Про

практику розгляду судами трудових спорів" суд,-

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Поновити

ОСОБА_1 на роботі на посаді проректора з методичної роботи, завідувача кафедри

загальноекономічних дисциплін

Приватного вищого

навчального закладу "Інститут економіки і підприємництва" із 12

березня 2007р.

Вважати

поновленим ОСОБА_1 за рішенням апеляційного суду Тернопільської області від

10.10.2006р. із 16.11.2006р., зобов"язавши Приватний вищий навчальний

заклад "Інститут економіки і підприємництва" внести відповідні зміни

в наказ про поновлення на роботі та трудову книжку позивача.

Стягнути

із Приватного вищого навчального закладу "Інститут економіки і

підприємництва" в дохід держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. ( на

р/р 31412537600002 УДК в Тернопільській області, МФО 838012, одержувач місцевий

бюджет М.Тернополя, ідентифікаційний код 23588119, код бюджетної класифікації

220909100) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в

розмірі 7 грн. 50 коп.( на р/р 31214259700002 банк УДК в Тернопільській

області; МФО 838012; отримувач: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської

області код ЄДРПОУ: 23588119, призначення платежу : Інформаційно-технічне

забезпечення розгляду цивільної справи").

У

задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного

прогулу відмовити.

Рішення

в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження або апеляційної скарги.

Заяву

про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу може бути подано протягом 10

днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом 20 днів після

подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської

області через Тернопільський міськрайонний суд.