Ухвала

від 11.12.2013 по справі 2а-8977/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 140606/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деос-Реліз» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.08.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова від 17.03.2011 року №0000872320/6108/10/23-2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 525 061,25 грн. у тому числі за основним платежем - 420 049,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105 012,25 грн. .

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що висновки податкового органу, які зазначені в Акті перевірки від 28.02.2011 року № 126/23-2/19337475 про завищення товариством податкового кредиту на суму 420 049,00 грн. у зв'язку із безтоварністю угод, укладених товариством з ПП «Універсалбуд» та ПП «Версант» та нікчемністю правочину між позивачем та вказаним контрагентами є безпідставними.

Звертає увагу на те, що одержані від ПП «Універсалбуд» роботи по договору субпідряду, а від ПП «Версант» товари, а також подальше використання їх в господарській діяльності товариств підтверджуються первинними документами. Придбання робіт і товару підтвердженого податковими накладними контрагентів, давало йому підставу включення сум сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного зменшення податкових зобов'язань звітного періоду. Припущення податкового органу про фіктивність угод, які укладались між ТзОВ «Деос Реліз» та ПП «Універсалбуд», між ТзОВ «Деос Реліз» та ПП «Версант» вважає безпідставними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 17.03.2011 року № 0000872320/6108/10/23-2. Стягнуто з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деос Реліз» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дана постанова прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм права, як матеріального так і процесуального, є незаконною та необґрунтованою. Просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Деоз Реліз», зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 29.06.1993 року (код ЄДРПОУ 19337475) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова. На підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18084496 від 10.04.2006 року є платником ПДВ.

Згідно Довідки АА№297090 з ЄДРПОУ наданої Головним управлінням статистики у Львівській області видами діяльності ТзОВ «Деоз Реліз» за КЕВД є: монтаж та встановлення збірних конструкцій; ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань; електромонтажні роботи; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; діяльність у сфері інжинірингу.

На здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури ТзОВ «Деоз Реліз» Міністерством регіонального розвитку та будівництва України видана Ліцензія серія АГ № 573918 від 05 квітня 2011 року на строк дії до 05 квітня 2016 року.

На підставі направлення від 21.02.2011 року № 124 та наказу від 21.02.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова, згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Деос-Реліз» з питань взаєморозрахунків з ПП «Універсалбуд» (код ЄДРПОУ 23974897) за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, ПП «Версант» (код ЄДРПОУ 36828580) за період з 01.11.2009 року по 31.07.2010 року, ПП «Львівкомфортгруп К» (код ЄДРПОУ 35383018) за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року.

Результати перевірки складено Акт від 28.02.2011 року № 126/23-2/19337475, яким встановлено порушення - підпункту 7.4.1 пункту 7.4.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок к додану вартість», а саме: завищено податковий кредит по податку на додану вартість на сум 420 049 грн. у тому числі за липень 2009 року на суму 12650 грн., за вересень 2009~року на сум 17020 грн., за жовтень 2009 року на суму 48830 грн., за листопад 2009 року на суму 62718 грн. за грудень 2009 року на суму 46307 грн., за січень 2010 року на суму 21103 грн., за лютий 201 року на суму 11072 грн., за червень 2010 року на суму 74265 грн., за липень 2010 року на суму 126084 грн..

Зокрема, висновок податкового органу про порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтується на матеріалах, отриманих від підрозділів податкової міліції, відповідей АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та перевірок ДПІ у Личаківському районі м. Львова ПП «Універсалбуд» та ДПІ у Франківському районі м. Львова ПП «Версант», за результатами яких обнулено податкове зобов'язання та податковий кредит ПП «Універсалбуд» та ПП «Версант».

На підставі зазначеного Акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.03.2011 року № 0000872320/6108/10/23-2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 525 061 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - 420 049,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105 012,25 грн..

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення стали висновки податкового органу про безпідставність віднесення ТзОВ «Деос Реліз» 219 699,23 грн. ПДВ до податкового кредиту, котрі сформовані на підставі висновків невиїзної документальної перевірки ПП «Універсалбуд», проведеної ДПІ у Личаківському районі м. Львова та оформленої актом від 24.12.2010 року № 673/23-2/23974897, відповідно до яких не встановлено місцезнаходження платника податків, не задекларовано податкові зобов'язання, 11.03.2010 року актом №458/18/15-2 анульовано реєстрацію платника податку, а відносно керівника підприємства - ОСОБА_2 слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області порушена кримінальні справа за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.2 ч.2 ст.366 КК України, для здійснення господарської діяльності підприємство не мало власних офісних приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів та трудових ресурсів. Оскільки ДПІ у Личаківському районі м. Львова актом перевірки ПП «Універсалбуд» обнулено податкове зобов'язання та податковий кредит, то ПП «Універсалбуд» нічого не реалізовувало, а ТзОВ «Деос Реліз» нічого не придбавало, відтак правочини між ПП «Універсалбуд» підприємствами покупцями та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже відповідно до ч.1, ч.2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст.216 України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Безпідставність віднесення ТзОВ «Деос Реліз» 200 349,25 грн. ПДВ до податкового кредиту зроблено на підставі висновків невиїзної документальної перевірки ПП «Версант», проведеної ДПІ у Франківському районі м. Львов: оформленої актом від 21.09.2010 року № 4336/23-4/36828580, відповідно до яких не встановлено місцезнаходження платника податків, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, для здійснення господарської діяльності підприємство не мало власних офісних приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів та трудових ресурсів. Оскільки ДПІ у Франківському районі м. Львова актом перевірки ПП «Версант» обнулено податкове зобов'язання та податковий кредит, то ПП «Версант» нічого не реалізовувало, а ТзОВ «Деос Реліз» нічого не придбавало, відтак правочини між ПП «Версант» та його контрагентами укладені з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і в силу ч.1, ч.2 ст. 215, ст. 203, ст.228 ЦК України є нікчемними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували безтоварність та нікчемність правочинів, укладених ТзОВ «Деос Реліз» з ПП «Універсалбуд» та ПП «Версант».

Так, аналізуючи пп. 7.2.3. 7.2.4 ті. 7.2. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів зазначає, що податкова накладна, як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення господарських операцій ТзОВ «Деос Реліз» та йото право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених підприємством у зв'язку з придбанням товарів. На підтвердження господарських операцій позивачем представлено ряд документів, які, як зазначив суд першої інстанції і з цим погоджується колегія суддів, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено та доведено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Відповідачем, також, не надано доказів, що вказані правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Із аналізу вищенаведених норм цивільного кодексу вбачається, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку щодо нікчемності договору поставки та як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Висновок відповідача про нікчемність правочинів та безтоварністю операцій за цими правочинами, не відповідає фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.

Факт виконання договорів суб'єктом господарювання - платником ПДВ може підтверджуватись видатковою накладною, рахунком-фактурою, актами приймання виконаних робіт за вказаними договорами, банківськими виписками, із відповідними штампами банку про проведення операцій.

Висновки органу ДПІ про безтоварність операцій суб'єкта господарювання-платника ПДВ з контрагентом, можуть ґрунтуватися на твердженні про неспроможність здійснити контрагентом ті господарські операції, які відображені в обліку суб'єкта господарювання - платника ПДВ, які, в свою чергу базується на тому, що у контрагента відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи.

Разом із цим, відсутність трудових ресурсів, певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування тощо не можуть бути доказом неспроможності контрагента платника ПДВ виконати операції із надання поставок, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - платника ПДВ, позаяк не залежать від волі останнього.

Порушення платником податків певних правил оподаткування тягне за собою відповідальність, передбачену податковим законодавством, і само по собі не може бути виключною підставою для висновку про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства як і такої, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів вважає, що на доведення факту виконання договору субпідряду, укладеного 25.08.2009 року між ПП «Універсалбуд» (підрядник) та ТзОВ «Деос Реліз» (замовник) приймаються первинні документи, що знаходяться в матеріалах справи : замовлення на виконання робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, податкові накладні, виписані ПП «Універсалбуд» на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні до вказаних актів здачі-приймання виконаних робіт, що були виписані ПП «Універсалбуд» та банківські довідки по взаєморозрахунках позивача з ПП «Універсалбуд», а також ту обставину, що виконані підрядні та субпідрядні роботи були використані при реалізації договірних відносин позивача з іншими суб'єктами господарювання, про що правильно зазначено судом першої інстанції.

Щодо доказів на підтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Версант», колегія суддів вважає, що всі представлені документи, а саме: замовлення на товар, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання - передачі обладнання, де були використані товари, отримані від ПП «Версант», відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому спростовують висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з цими контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року по справі № 2а-8977/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль