Постанова

від 19.12.2013 по справі 826/17307/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2013 року № 826/17307/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві (надалі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, в якому просить:

- визнати бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві при розгляді скарг ОСОБА_1 від 07.06.2013р. та 13.09.2013р. щодо фальсифікацій декларацій ОСОБА_2;

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві при реєстрації повідомлення зміну даних у декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку та будівництвом гаражу за адресою: АДРЕСА_1» № KB 102131960877;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку по АДРЕСА_1», № КВ082130590285 від 01.03.2013р.;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві скасувати реєстрацію повідомлення про зміни даних у декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку та будівництвом гаражу за адресою: АДРЕСА_1» № KB 102131960877 від 15.07.2013р.;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку та будівництвом гаражу за адресою: АДРЕСА_1» №КВ 142131970297 від 16.07.2013р.;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві вжити заходи адміністративного реагування згідно ч.7 та ч.12 ст.96 КУАП щодо ОСОБА_2 через наведення ним недостовірних даних у деклараціях № КВ082130590285 від 01.03.2013р. та №КВ 142131970297 від 16.07.2013р.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства України здійснено реєстрацію декларації про початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, поданої ОСОБА_2 Водночас, зазначав, що замовником ОСОБА_2 документи були фальсифіковані.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в лютому 2013 року замовником - ОСОБА_2 подано до Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку по АДРЕСА_1.

Відповідачем в порядку приписів ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 466, здійснено перевірку повноти даних зазначених у декларації.

Так, за результатами перевірки повноти даних вказаних в декларації підстав для повернення такої декларації на доопрацювання не було, відповідачем зареєстровано подану ОСОБА_2 декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку по АДРЕСА_1 № КВ082130590285 від 01.03.2013р.

Позивач вважає такими дії відповідача протиправними, такими, що порушують законні права та інтереси позивача, та захистом звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, як встановлено частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549, утворено територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві. Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Положення).

Згідно пункту 3 Положення, основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є:

- участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм стандартів і правил, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

- здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, проектних рішень, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунального господарства;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Також згідно підпункту 4 пункту 4 Положення, Інспекція відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації або у визначених законодавством випадках відмовляє у реєстрації таких декларацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до І - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання зазначеної вище норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінет Міністрів України постановою від 13.04.2011 № 466, затвердив Порядок виконання будівельних робіт (далі - Порядок № 466).

Згідно п. 1 Порядку № 466, цей Порядок визначає процедуру виконання будівельних робіт. Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктами 8-11 Порядку № 466, визначено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Декларація приймається у дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Реєстрацію декларації щодо об'єкта, проект якого затверджено Кабінетом Міністрів України, який розміщено на території кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), здійснює Держархбудінспекція, а декларації щодо іншого об'єкта - її територіальний орган за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Держархбудінспекція може доручити розгляд та реєстрацію декларацій її територіальному органові в порядку, визначеному Мінрегіоном.

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2.

Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту дата, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Водночас, в пункті 16 Порядку № 466 визначено, що замовник несе згідно із законом відповідальність за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Таким чином, з системного аналізу норм чинного законодавства України слідує, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку по АДРЕСА_1 № КВ082 і 30590285 від 01.03.2013р. здійснена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 15.07.2013р. відповідачем зареєстровано повідомлення про зміну даних у декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку по АДРЕСА_1 № КВ082130590285 від 01.03.2013.

Таким чином, 16.07.2013р. відповідачем, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № KB 142131970297 «Реконструкція з прибудовою частини житлового будинку по АДРЕСА_1 № КВ082130590285 від 16.07.2013.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві вжити заходи адміністративного реагування згідно ч.7 та ч.12 ст.96 КУАП щодо ОСОБА_2 через наведення ним недостовірних даних у деклараціях № КВ082130590285 від 01.03.2013р. та №КВ 142131970297 від 16.07.2013р, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів адміністративного реагування належить до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а відтак не може бути предметом судового розгляду.

Крім того, доводи позивача про фальсифікацію декларацій не знайшли свого документального підтвердження належними та допустимими доказами.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про визнання бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур