Рішення

від 25.12.2013 по справі 910/22638/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/22638/13 25.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Манташов", м. Київ

До Приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА", м. Київ

Про стягнення 54 797,33 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Старцева К.І. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 54 797,33 грн. заборгованості за Договором № 1368 (на реалізацію продукції) від 02.04.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2013р. було порушено провадження у справі № 910/22638/13 та призначено судовий розгляд на 04.12.2013р.

В судовому засіданні 04.12.2013р. представник відповідача надав витребувані судом документи, а також відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на часткове погашення заборгованості та неналежне виконання позивачем своїх Договірних зобов'язань, зокрема посилаючись на п. 2.4. Договору, в зв'язку з чим було частково повернуто товар.

В судовому засіданні 04.12.2013р. було оголошено перерву до 25.12.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 25.11.2013р. не виконав.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2013р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

25.12.2013р. в судовому засіданні представник позивача надав, в порядку статті 22 ГПК України, заяву про уточнення позовних вимог в сторону їх зменшення у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем. Так, позивач просив стягнути з відповідача 1 124,02 грн. - суми основного боргу та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2013р. було припинено провадження у справі в частині стягнення грошових коштів у розмірі - 45 736,95 грн., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив уточнений позов задовольнити.

В судовому засіданні 25.12.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007р. між сторонами було укладено Договір № 1368 (на реалізацію продукції), відповідно до умов якого, позивач, як продавець, зобов'язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю та є невід'ємними частинами цього Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Барсегяном А.Л., який діяв на підставі Статуту та від відповідача - фінансовим директором Травеніковою О.В., яка діяла на підставі Довіреності № 959 від 23.11.2006р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких належним чином засвідчені та містяться в матеріалах справи (с. 41-164 Том 1 справи).

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня її реалізації але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування.

Як зазначає позивач, відповідач умови Договору належним чином не виконав, за поставлений позивачем товар розрахувався лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 54 797,33 грн.

Пунктом 2.4. Договору сторони передбачили, що у випадку виявлення покупцем неякісного товару, простроченого, пошкодженого товару, товару, що не користується попитом або втратив товарний вигляд, тощо, продавець, протягом 3 днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця повинен за вибором останнього: за свій рахунок замінити весь товар з недоліками на таку ж кількість товару без недоліків, або компенсувати покупцю повну вартість такого товару.

Відповідачем у відповідності до п. 2.4. Договору, було повернуто позивачу товар на суму 7 492,92 грн., що також не заперечується останнім.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі - 54 797,33 грн.

Після порушення провадження у справі (ухвала від 25.11.2013р.) відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 38 244,03 грн., що підтверджується такими банківськими виписками: № БВ-0000509 від 11.11.2013р. на суму 7 936,36 грн., № БВ-0000533 від 27.11.2013р. на суму 4 945,84 грн., № БВ-0000540 від 29.11.2013р. на суму 20 316,89 грн. та № БВ-0000542 від 02.12.2013р. на суму 12 981,30 грн., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Позивач, враховуючи погашення відповідачем заборгованості та повернення останнім товару, зменшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву.

Оскільки, сума заборгованості у розмірі 45 736,95 грн. погашена відповідачем в повному обсязі під час розгляду справи шляхом розрахунку та повернення товару, предмет спору в цій частині відсутній.

З вищенаведеного вбачається, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає - 9 060,38 грн.

Щодо стягнення з відповідача 7 963,36 грн., суд вимогу позивача не задовольняє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем був здійснений платіж за отриманий товар до подання позовної заяви, а саме 11.11.2013р., що підтверджується банківською випискою № БВ-0000509 на суму 7 963,36 грн., копія якої належним чином засвідчена та міститься в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар складає - 1 124,02 грн.

В матеріали справи відповідачем не було представлено доказів як-то банківських виписок на оплату поставленого позивачем товару або видаткових накладних на повернення останнього, саме на суму - 1 124,02 грн., в зв'язку з чим суд не приймає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.Тягар доказування щодо наявності договірних відносин між сторонами та факту надання послуг за Договором лежить на позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 7 963,36 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 30725116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Манташов" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, код ЄДРПОУ 33835789), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 1 124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 02 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 27 грудня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук