Постанова

від 20.12.2013 по справі 804/16315/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 р. Справа № 804/16315/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Хоміч Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0005741703 від 08.08.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

На підставі наказу №47 від 18.07.13, виданого ДПІ в Амур-Нижнодніпровскому районі м. Дніпропетровська, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3) з питань взаємовідносин з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» (код за ЄДРПОУ 33119303) за період з 01.01.12 по 31.05.12, з 01.07.12 по 31.08.12.

29.07.2013 року за наслідками зазначеної перевірки було складено акт №140/1703/НОМЕР_1 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. На даний Акт було надіслано заперечення та отримана відповідь №2523/17/173 від 05.08.13 яка залишила акт без змін.

Перевіркою встановлено:

недодержання вимог ч.1,5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-1У (із змінами та доповненнями) є нікчемним та суперечить інтересам держави і суспільства, та в силу ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-ІУ (із змінами та доповненнями) не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;

- порушення вимог п. 185.1. ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) - в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 2073,04 грн. по операціях з контрагентами-постачальниками, у т.ч. ТОВ "Харківгірмаш-ДЛК" в сумі 2073,04 грн.

В Акті перевірки вказано, що ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №13 від 23.09.2011р. з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК», згідно якого ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» -постачальник, ФОП ОСОБА_3 - покупець, предмет договору - дитячий товар (аксесуари для немовлят), доставка товару здійснюється покупцем власним транспортом, відвантаження товару проводилось власними силами покупця. Строк дії договору до 31.12.2011р.

Позивач у судове засідання з'явився, адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.

ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №13 від 23.09.2011р. з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК», згідно якого ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» - постачальник, ФОП ОСОБА_3 - покупець, предмет договору - дитячий товар (аксесуари для немовлят), доставка товару здійснюється покупцем власним транспортом, відвантаження товару проводилось власними силами покупця. Строк дії договору до 31.12.2011р.

ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» за перевіряємий період виписано видаткові накладні (вн) та податкові накладні (пн) на постачання товару ФОП ОСОБА_3

Розрахунки з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» за товар проводились у безготівковий формі шляхом списання коштів з банківського рахунку ФОП ОСОБА_3

Товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення ТМЦ, придбаних у ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» (код ЄДРПОУ 33119303) за період, що перевірявся до перевірки не надано.

До ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від ДПС у Харківській області надійшла довідка №671/22.7-08/33119303 від 09.04.2013р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» (код за ЄДРПОУ 33119303) за період січень-червень 2012р., за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» податкові зобов'язання з ПДВ, доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток в частині реалізації товарів (послуг), придбаних у ПП «РЕСТ-ПРОФІ», ПП «РАІКОМ», ТОВ «ІВІТЕК ТТК», ТОВ «ІНТАКО», а також не підтверджено задекларований ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» податковий кредит з ПДВ, витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток по контрагентах - постачальниках за січень - червень 2012 року

Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» (код ЄДРПОУ 33119303) по взаємовідносинам з ПП „РЕСТ-ПРОФІ" (код ЄДРПОУ 35860329) за січень-лютий 2012 року, з ПП «РАІКОМ» (код ЄДРПОУ 36036555) за березень-травень 2012 року, з ТОВ «ІВІТЕК ТТК» (код ЄДРПОУ 36626532) за березень 2012 року, з ТОВ «ІНТАКО» (код ЄДРПОУ 36371642) за червень 2012 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.134, ст.185 Податкового Кодексу України.

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Тобто, перевіркою ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, у т.ч. ФОП ОСОБА_3 за період січень-травень 2012р., липень-серпень 2012р.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення винесене на законних підставах та не підлягає скасуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська було проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» (код за ЄДРПОУ 33119303) за період з 01.01.12 по 31.05.12, з 01.07.12 по 31.08.12.

29.07.2013 року за наслідками зазначеної перевірки було складено акт №140/1703/НОМЕР_1 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. На даний Акт було надіслано заперечення та отримана відповідь №2523/17/173 від 05.08.13 яка залишила акт без змін.

В Акті перевірки вказано, що ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки №13 від 23.09.2011р. з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК», згідно якого ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» -постачальник, ФОП ОСОБА_3 - покупець, предмет договору - дитячий товар (аксесуари для немовлят), доставка товару здійснюється покупцем власним транспортом, відвантаження товару проводилось власними силами покупця. Строк дії договору до 31.12.2011р.

При проведенні перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Харківгірмаш - ДЛК» (код ЄДРПОУ 33119303) за період з 01.01.12 по 31.05.12, з 01.07.12 по 31.08.12р. використано наступні документи:

- реєстраційні документи ФОП ОСОБА_3;

- податкові декларації з податку на додану вартість за періоди січень-травень, липень-серпень 2012р.;

- довідка ДПС у Харківській області зустрічної звірки №671/22.7-08/33119303 від 09.04.13 ТОВ «Харківгірмапі-ДЛК» (код ЄДРПОУ 33119303);

- копії первинних документів, щодо придбання товару ФОП ОСОБА_3 у ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК».

- інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: система ДПА України «Податковий блок», АІС «Облік податків і платежів», АІС «Облік платників», АІС «Податки», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів».

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» за період, що перевірявся, виписано видаткові накладні (вн) та податкові накладні (пн) на постачання товару ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 12438,24грн., у т.ч. ПДВ 2073,04грн., а саме: вн №4 від 10.01.2012р.на загальну суму 1282,10грн., у т.ч. ПДВ 213,68грн., вн №10 від 24.01.2012р. на загальну суму 1344,14грн., у т.ч. ПДВ 224,02грн, вн №11 від 13.02.2012р. на загальну суму 1505,70грн., у т.ч. ПДВ 250.95грн., вн № 1 від 01.03.2012р. на загальну суму 1504.88грн., у т.ч. ПДВ 250.81грн., вн №13 від 26.03.2012р. на загальну суму 873,76грн., у т.ч. ПДВ 145,63грн., вн №10 від 18.04.2012р. на загальну суму 1461.84грн., у т.ч. ПДВ 243,64грн., вн №11 від 21.05.2012р. на загальну суму 1976,02грн., у т.ч. ПДВ 329,34грн., вн №2 від 02.07.2012р. на загальну суму 1052,34грн., у т.ч. ПДВ 175.39грн., вн №3від 02.07.2012р.назагальну суму 33,00грн., без ПДВ. (товар - пустушка гумова), вн №3 від 01.08.2012р. на загальну суму 1437,42грн., у т.ч. ПДВ 239,57грн., вн №4 від 01.08.2012р. на загальну суму 33,00грн., без ПДВ. (товар - пустушка - гумова), пн №4 від 10.01.2012р. на загальну суму 1282,10грн., у т.ч. ПДВ 213,68грн., пн №10 від 24.01.2012р. на загальну суму 1344,14грн., у т.ч. ПДВ 224,02грн, пн№11 від 13.02.2012р. на загальну суму 1505,70грн., у т.ч. ПДВ 250,95грн., пн №1 від 01.03.2012р. на загальну суму 1504,88грн., у т.ч. ПДВ 250,81грн., пн №13 від 26.03.2012р. на загальну суму 873,76грн., у т.ч. ПДВ 145,63грн., пн №10 від 18.04.2012р. на загальну суму 1461,84грн., у т.ч. ПДВ 243,64грн., пн №11 від 21.05.2012р. на загальну суму 1976,02грн., у т.ч. ПДВ 329,34грн., пн №2 від 02.07.2012р. на загальну суму 1052,34грн., у т.ч. ПДВ 175,39грн., пн №3 від 02.07.2012р. на загальну суму 33,00грн., без ПДВ. (товар - пустушка гумова), пн №3 від 01.08.2012р. на загальну суму 1437,42грн., у т.ч. ПДВ 239,57грн., пн №4від 01.08.2012р. на загальну суму 33,00грн., без ПДВ. (товар - пустушка гумова).

Розрахунки з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» за товар проводились у безготівковий формі шляхом списання коштів з банківського рахунку ФОП ОСОБА_3

До перевірки надано платіжні доручення, які не засвідчено печатками банку на загальну суму 12504,20 у т.ч. ПДВ 2073,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 1 статті З ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, визнаючи правочини нікчемними та встановлюючи факт порушення, посилається на ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в мо мент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Однак, ст.ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України регулюють господарсь ку діяльність сторін і до податкового законодавства не мають жодного відношення. Саме сторона, права якої порушені в силу приписів зазначених статей, має право звернутися до суду за захистом своїх прав.

Статтею 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У даному випадку відповідачем не доказано ні факту здійснення вищезазначеним контрагентом позивача та/чи їхніми постачальниками діяльності, пов'язаної з незаконним втриманням бюджетного відшкодування ПДВ, ні факту залучення позивача до такої діяльності.

Таким чином, будь-які дії третіх юридичних осіб, які не є безпосередніми постачальниками товарів (робіт, послуг) позивача (тобто не є контрагентами позивача), не впливають на правомірність формування позивача податкового кредиту. Можлива несплата контрагентами контрагентів до бюджету ПДВ по проведеним оподатковуваним господарським операціям не може впливати на результати фінансово-господарської діяльності Позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. 3 ст. 586, ч. 3 ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. 3 ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх не недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд вважає, що висновок відповідача, закріплений в акті перевірки від 29.07.2013 року не відповідає реальним обставинам, не підтверджений відповідними документами і не співвідноситься з господарськими стосунками ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК», що склалися, оскільки за договором постачання (купівлі-продажу) ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» поставило, а ФОП ОСОБА_3 отримало і сплатило товари (за період, що перевіряється) на суму 12 504,20 грн. в т.ч. ПДВ. Вказане підтверджується прибутковими накладними на товар (додаються), видатковими накладними, податковими накладними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в акті перевірки ФОП ОСОБА_3 робиться посилання тільки на дані довідки № 671/22.7-08/33119303 від 09.04.2013р. отриманою ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від ДПС у Харківській області про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Харківгірмаш - ДЛК» (код за ЄДРПОУ 33119303) за період січень-червень 2012р., робляться припущення, зокрема щодо «відсутності наміру у ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер», а також посилання на загальні принципи укладання договорів, що містяться в Розділі II «Загальні положення про договір», Глава 52 «Поняття та умови договору» Цивільного кодексу України, Господарському кодексі України, Бюджетному кодексі.

Суд не погоджується з думкою Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та вважає, що такий висновок відповідача та застосування наслідків нікчемного правочину прямо супере чать, як чинному законодавству України, так і обставинам, на які посилається відповідач.

Статтею 228 Цивільного кодексу України не передбачено конкретних правових наслідків ні кчемності публічного правочину та відсилочних норм до інших статей ЦК, які містять загальні правила про правові наслідки недійсності правочинів.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється ви ключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими орга нами чи посадовими особами не допускаються.

Виходячи з наведеного, сторонами вказаних вище правочинів були дотримані норми чинного законодавства, протиправний намір при укладенні правочинів був відсутній, правочини були реа льними і вчинялись за всіма правилами укладення договорів, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому висновки відповідача є необгрунтованими та такими, що не відповідають чин ному законодавству та фактичним обставинам.

Враховуючи наявність у ФОП ОСОБА_3 належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п.198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 2073, 04 грн. по операціях з контрагентом - постачальником, у т.ч. ТОВ «Харківгірмаш-ДЛК» в сумі 2073, 04 грн.

Отже, зміст досліджених ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області правочинів не суперечить актам цивільного законодав ства. Не встановлено жодного факту, який свідчить про те, що зміст правочинів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, не надано жодного доказу на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб на укладання таких договорів в момент їх складання.

Таким чином, суд вважає, що висновки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області зроблені без належного дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в зазначеному Акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відносно того, що угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0005741703 від 08.08.2013 року на суму 2591, 30 грн. прийняте ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог позивача щодо визнання дій ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області незаконними, то суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги, оскільки позивачем не конкретизується які саме дії відповідача ФОП ОСОБА_3 просить визнати незаконними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0005741703 від 08.08.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 172, 06 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 грудня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 25.12.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук