Постанова

від 17.12.2013 по справі 813/7847/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Львів № 813/7847/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М. В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Малого приватного підприємства «Славутич» про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 25966,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ у ГУ Міндоходів у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Славутич» (далі - МПП «Славутич») про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 25966,30 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб.

Ухвалою суду від 21.10.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду повернувся поштовий конверт направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Відповідач - МПП «Славутич» перебуває на обліку в Дрогобицькій ОДПІ з 05.12.1995 року за № 627, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.03.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи сума непогашеного податкового боргу МПП «Славутич» становить 25966,30 грн, в т.ч. основний платіж - 18256,48 грн, штрафні санкції - 7709,82 грн.

Даний борг включає:

- податок на прибуток нарахований згідно податкового повідомлення-рішення від 05.06.2012 року № 0001481501 у розмірі 695,99 грн та податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0004751501 у розмірі 2040,00 грн;

- податок на додану вартість нарахований згідно податкового повідомлення-рішення від 06.06.2012 року № 0002141502 у розмірі 973,63 грн, податкового повідомлення-рішення від 06.06.2012 року № 0002151502 у розмірі 1020,00 грн, податкового повідомлення-рішення від 29.01.2013 року № 00002411502 у розмірі 1020,00 грн, податкового повідомлення-рішення від 05.03.2013 року № 0000101520 у розмірі 1020,00 грн, згідно декларації № 9035075148 від 20.06.2012 року у розмірі 3,00 грн, згідно декларації № 9042309261 від 20.07.2012 року у розмірі 3,00 грн, згідно декларації № 9050564957 від 20.08.2012 року у розмірі 3, 00 грн;

- земельний податок з юридичних осіб нарахований згідно розрахунку № 346 від 25.01.2011 року у розмірі 4561,8 грн, згідно розрахунку № 471 від 31.01.2012 року у розмірі 13685,64 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 0002951503 у розмірі 940,20 грн.

З метою погашення боргу Дрогобицька ОДПІ у ГУ Міндоходів у Львівській області виставлено відповідачу податкову вимогу від 03.03.2011 року за № 158.

Зазначені податкові повідомлення-рішення та вимога надіслані відповідачу у встановленому законом порядку.

Докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.

Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 14.1.72 ст.14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків і зборів (п. 19-1.1.2 п. 91-1.1 ст. 19-1).

Відповідно до пп. 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 120 цього ж Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 цього ж Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами (ст. 87).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (п. 95.1 ст. 95).

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків Малого приватного підприємства «Славутич» (ЄДРПОУ 22409190, вул. Коновальця, 9/1 кв. 103, м. Дрогобич) до Державного бюджету кошти в сумі 25966 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн 30 копійок.

3. Зобов'язати Мале приватне підприємство «Славутич» виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 17.12.2013 року.

Суддя Кедик М.В.