Постанова

від 04.12.2013 по справі 826/16617/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2013 року 13:06 № 826/16617/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Костіна К.М., відповідача - Колодяжної Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0000792220, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» (далі - ТОВ «ТД «Родоніт», позивач) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 14 серпня 2012 року № 0000792220.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що перевірка відповідачем проводилась в рамках кримінальної справи (в подальшому кримінального провадження № 32013110010000010), порушеної відносно керівника підприємства позивача за ознаками ч. 4 ст. 212 КК України.

Разом з тим, експертиза, проведена під час досудового розслідування встановила, що в результатах перевірки, проведеної відповідачем є неточності, зокрема, невірно збільшено зобов'язання з податку на прибуток, оскільки вказані у акті перевірки операції не приймали участі у формуванні валових витрат, а відтак не могли вплинути на нарахування податку на прибуток позивача.

А тому, на переконання позивача, відповідачем неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 674 900 грн. за основним платежем та 168 725 грн. за штрафними санкціями.

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0000792220 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Контролюючий орган подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що операції між позивачем та ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс» не мали товарного характеру, а тому первинні бухгалтерські документи позивача, надані до перевірки (видаткові накладні), не можуть бути прийняті до уваги, а висновок експерта не доводить протиправності оскаржуваного рішення.

Крім того, на думку відповідача, Висновок № 67/13 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32013110010000010 не може бути належним доказом правомірності формування валових витрат позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс».

За вказаних обставин, у відповідача не має сумнівів правомірності винесення ним податкового повідомлення-рішення № 0000792220 від 14 серпня 2012 року.

В наданих запереченнях відповідач просить в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» (код за ЄДРПОУ 34425622) зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 15 червня 2006 року за № 10671020000008155 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 773354). Вказане товариство розташоване за адресою: 02660, м. Київ, вулиця Степана Сагайдака, буд. 101-А.

ТОВ «ТД «Родоніт» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16 червня 2006 року за № 11567 та станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 35641707 від 05 липня 2006 року ТОВ «ТД «Родоніт» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 344256226538).

В період з 19.04.2012 р. по 20.04.2012 р. (перенесено терміни проведення перевірки в зв'язку з виїмкою документів), з 18.07.2012 р. по 23.07.2012 р. поновлено проведення виїзної документальної перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Родоніт» (код ЄДРПОУ 34425622) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Центр Інтег» (код ЄДРПОУ 36483068), ТОВ «Лігуріан Тайм» (код ЄДРПОУ 36885680), ТОВ «Нодексепт» (код ЄДРПОУ 37032829), ТОВ «Софітрейд» (код ЄДРПОУ 36203874), ТОВ «Танафлекс» (код ЄДРПОУ 36792188), ТОВ «Ербод» (код ЄДРПОУ 36204050), ТОВ «Світопрог Лтд» (код ЄДРПОУ 36375689), ТОВ «Вінсента» (код ЄДРПОУ 36203937), ТОВ «Перформенс Груп» (код ЄДРПОУ 36352724), ТОВ «Прогсервіс Аг» (код ЄДРПОУ 36350769), ТОВ «Крампер Груп» (код ЄДРПОУ 36413760), ПП «Юніверстрейд» (код ЄДРПОУ 36203998), ТОВ «Нумовал Тек» (код ЄДРПОУ 36885675), ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ» (код ЄДРПОУ 37119883), ТОВ «Кранбер Буд» (код ЄДРПОУ 36413760), ПП «Трейд Груп Сервіс» (код ЄДРПОУ 36946994), ТОВ «Ітс Груп Лтд» (код ЄДРПОУ 37120396), ТОВ «Трокаспромоімпекс» (код ЄДРПОУ 37176365), ТОВ «Мд Груп А.Г.» (код ЄДРПОУ 37037937), ТОВ «Вальтер Торг» (код ЄДРПОУ 36352368), ТОВ «Тк Мерком» (код ЄДРПОУ 36644682), ТОВ «Фірма Енергосервіс Лтд» (код ЄДРПОУ 36861921), ТОВ «Огіена» (код ЄДРПОУ 37032766), ТОВ «Вінсент-А» (код ЄДРПОУ 36862328) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 p., за результатами якої складено Акт № 1985/22-222-34425622 від 30.07.2012 р.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог, зокрема:

- п. 5.1 ст. 5., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінам та доповненнями та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 674 900,00 грн., в т.ч. по періодах: IV кв. 2009 року на суму 64 645,00 грн., I кв. 2010 року на суму 387 541,00 грн., II кв. 2010 року на суму 170 868,00 грн., III кв. 2010 року на суму 51 846,00 грн.

03 серпня 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 1985/22-222-34425622 від 30.07.2012 р.

14 серпня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 1985/22-222-34425622 від 30.07.2012 р., прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000792220, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. першого п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 5.1 ст. 5., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінам та доповненнями та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 843 625,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 674 900,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 168 725,00 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 283/97-ВР), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 283/97-ВР (в редакції, яка була чинною в момент вчинення правочинів) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до абз. четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88 (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Приписами статті 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що на виконання постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки від 04.04.2012 р., відповідно до Наказу «Щодо проведення позапланової виїзної перевірки» від 18.04.2012 р. № 332, на підставі направлення на перевірку від 19.04.2012 р. № 456 (направлення на перевірку від 18.07.2012 р. № 1235) відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Родоніт» (код ЄДРПОУ 34425622) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з переліченими вище контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

З дослідженої постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 04.04.2012 р. встановлено, що по матеріалам кримінальної справи № 71-00234: слідчим відділенням податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі міста Києва розслідується кримінальна справа № 71-00234 порушена 26.05.2011 року Генеральною прокуратурою України за фактом вчинення невстановленими слідством особами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України при створенні та придбанні з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Фаворит Економікс».

В ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Фаворит Економікс» задіяне в схемі «мінімізації» податкових зобов'язань, яке об'єднане єдиними фінансово-грошовими потоками з наступними підприємствами: ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Ербод», ТОВ «Світопрог Лтд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Прогсервіс Аг», ТОВ «Крампер Груп», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Нумовал Тек», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Кренбер Буд», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ «Ітс Груп Лтд», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Мд Груп А.Г.», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Тк Мерком», ТОВ «Фірма Енергосервіс Лтд», ТОВ «Опена», ТОВ «Вінсент-А», які зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в формуванні податкового кредиту в документах податкової звітності та приховування реальних перерахувань, на підставі правочинів, які не дають право формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Тим самим, здійснюється незаконне формування податкового кредиту по безтоварним операціям з підприємствами-користувачами даної схеми.

Службові особи вищевказаних підприємств, місце знаходження яких вдалося встановити, повідомили, що погодилися займати посади директорів за грошову винагороду та фактично не мають ніякого відношення до діяльності підприємств і розпорядження рахунками, місце знаходження печатки та фінансово-господарських документів їм невідоме.

Вказані підприємства за адресами реєстрації не знаходяться та ніколи не знаходились, основні засоби, активи та працівники у них відсутні.

Таким чином невстановлені слідством особи, вчинили «фіктивне» підприємництво, тобто повторно створили та придбали перелічені суб'єкти підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

За даним фактом 20.02.2012 р. порушено кримінальну справу за фактом повторного, за попередньою змовою, створення та придбання невстановленими слідством особами підприємств: ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Ербод», ТОВ «Світопрог Лтд», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Прогсервіс Аг», ТОВ «Крампер Груп», ПП «Юніверстрейд», ТОВ «Нумовал Тек», ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ», ТОВ «Кренбер Буд», ПП «Трейд Груп Сервіс», ТОВ «Ітс Груп Лтд», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Мд Груп А.Г.», ТОВ «Вальтер Торг», ТОВ «Тк Мерком», ТОВ «Фірма Енергосервіс Лтд», ТОВ «Опена», ТОВ «Вінсент-А», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Крім того, вироком Дарницького районного суду від 20.09.2011 р. по справі № 1-844/11 засновник та директор ТОВ «Нумовал Тек» ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України.

З досліджених протоколів допитів директорів та засновників ТОВ «Центр Інтег» - ОСОБА_7 від 28.09.2011 р., ТОВ «Лігуріан Тайм» - ОСОБА_8, ТОВ «Софітрейд» - ОСОБА_9 від 11.11.2011 р., суд встановив, що будучи допитаними по кримінальній справі, останні пояснили, що вказані підприємства зареєстрували на своє ім'я за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання від неї прибутку. Жодних первинних фінансово-господарських документів не підписували, податкову звітність не подавали, печаток не отримували.

Вищезазначені факти дають суду підстави стверджувати, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс», а отже, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс» та позивачем є правочинами, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

За вказаних обставин, суд погоджується з висновком відповідача, викладеним в акті перевірки, про відсутність у ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним правочиам з позивачем та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

З цього приводу суду зазначає, що будь-яка дія, вчинена від імені підприємства, що зареєстроване на підставних осіб, може бути спрямована лише на досягнення негативного правового результату, що в свою чергу суперечить інтересам держави та суспільства.

Також суд за необхідне вважає відзначити, що згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV та згідно з п. 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Приписами п. п. 2.15, 2.16 Положення № 88 визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно з абз. другим ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З підстав викладеного, суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. За відсутності факту придбання товарів/послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів, або сплати грошових коштів.

Окрім цього, суд зазначає, що ухвалою від 24.10.2013 р. у позивача витребовувалися первинні документи, що підтверджують правомірність формування ним податку на прибуток.

Проте, такі документи ним подані не були, а відтак ТОВ «Торговий дім «Родоніт» не доведено обставин, які обґрунтовують позов.

Також, судом дано оцінку, наданим позивачем до адміністративного позову документам, зокрема, Висновку судово-економічної експертизи Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності № 67/13 від 17.06.2013 р. та Ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2013 р. по справі № 752/12996/13-к (провадження № 1-кп/752/489/13).

З дослідженої копії висновку № 67/13 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32013110010000010 (на вирішення, якої було поставлено наступні питання: чи підтверджується документально заниження ТОВ «Торговий дім «Родоніт» (код ЄДРПОУ 34425622) податку на прибуток в загальній сумі 674 900,00 грн., встановлене актом № 1985/22-222-34425622 від 30.07.2012 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., якщо підтверджується, то в якій мірі; чи підтверджується документально заниження ТОВ «Торговий дім «Родоніт» (код ЄДРПОУ 34425622) податку на додану вартість на загальну суму 539 921,00 грн., встановлене актом № 1985/22-222-34425622 від 30.07.2012 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., за умов безтоварності операцій, якщо підтверджується, то в якій мірі?) вбачається, що дослідити встановлене в акті перевірки № 1985/22-222-34425622 від 30.07.2012 р., заниження податку на прибуток не видається за можливе.

Таким чином, зазначене свідчить про те, що питання стосовно документального підтвердження заниження позивачем податку на прибуток в загальній сумі 674 900,00 грн. не досліджувалося експертизою, а доводи позивача з вказаного приводу спростовуються вищенаведеним.

З дослідженої ухвали суду, судом встановлено, що ОСОБА_10, який згідно даних акту перевірки був директором підприємства позивача з 15.06.2006 р. по день підписання акту перевірки, звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 КК України. Кримінальне провадження № 32013110010000010 відносно ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 212 КК України закрито.

Разом з тим, виходячи з аналізу зазначених вище норм кримінального закону та враховуючи те, що свою вину у вчинені інкримінованого ОСОБА_10 злочині, останній визнав повністю, суд зазначає, що можливість звільнення від кримінальної відповідальності можлива лише за умови наявності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та обставин, визначених ч. 4 вказаної статті, що не виключає винуватості ОСОБА_10

Крім того, обставини, викладені у вказаній ухвалі стосуються незаконно сформованого податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ТД «Родоніт» на підставі первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нодексепт», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Танафлекс», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 539 921 грн., яку до моменту пред'явлення ОСОБА_10 підозри, останній сплатив податки, а також відшкодував шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою.

Предметом же дослідження в даній адміністративній справі є винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за іншим платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовою особою суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому, підстав для його скасування у суду не має.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2012 року № 0000792220 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.12.2013 р.