Постанова

від 24.12.2013 по справі 826/18433/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2013 року № 826/18433/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійні тканини» простягнення коштів за податковим боргом, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійні тканини» (далі - ТОВ «Професійні тканини»), в якому просить стягнути податкову заборгованість у розмірі 167 393,40 грн., зокрема, з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з авансових внесків з податку на прибуток, яка самостійно відповідачем не погашена.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, письмової позиції щодо поданого позову суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Суд, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ «Професійні тканини» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 24.12.2009, № 1 070 102 0000 038453, місцезнаходження - 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд.10/10 офіс 61, код ЄДРПОУ 36926370. З 28.12.2009 відповідач знаходиться на обліку в ДПІ в Печерському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, за ТОВ «Професійні тканини» обчислюється заборгованість у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань у розмірі 167 393,40 грн., яка виникла у зв'язку із наступним.

Згідно поданої 14.11.2012 р. податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 р. (вх. №9071459641) відповідачем самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 129 672 грн.

Задекларована відповідачем сума грошового зобов'язання вважається узгодженою в силу положень ст. 54 ПКУ та мала бути сплачена відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ до 30.11.2012. У зв'язку із наявною переплатою у розмірі 97,41 грн. за підприємством залишок податкового боргу склав - 129 574,59 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначеної норми, ДПІ у Печерському районі було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 3559 від 18.12.2012 у розмірі 129 574,59 грн., а також прийнято Рішення про опис майна в податкову заставу.

Крім того, за результатами виходу податкового керуючого за податковою адресою відповідача було зафіксовано факт незнаходження останнього за адресою на підставі чого був складений Акт перевірки місцезнаходження платника податків від 18.12.2012.

Податкову вимогу, рішення про опис майна в податкову заставу та лист ДПІ від 21.12.2012 № 4487/10/19-110 щодо забезпечення доступу та надання документів було направлено на адресу відповідача і була отримана уповноваженим представником 04.01.2013.

Таким чином, податковий борг податку на додану вартість на момент звернення до суду, як вбачається із облікової картки, становить 129 574,59 грн.

14.01.2013 ДПІ у Печерському районі була проведене камеральна перевірка своєчасності сплати податків до бюджету за результатами якої був складений акт № 052/15.4 на підставі якого відповідачу було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000541504 від 14.01.2013 на суму 576,66 грн. та № 0000551504 від 14.01.2013 на суму 2577,60 грн., які були направлені на адресу відповідача та отримані ним 22.01.2013.

Доказів оскарження даних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання твого повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зв'язку з наявністю в картці особового рахунку з податку на прибуток переплати у розмірі 1556,45 грн., частина суми грошових зобов'язань була погашена за рахунок переплати, тому залишок несплаченої суми набув статусу податкового боргу в силу положень п. п 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та склав 1596,81 грн. (575,66 + 2577,60- 1556,45).

Згідно поданої відповідачем 06.02.2013 податкової декларації за 2012 рік, податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду задекларовано у розмірі 19 176 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задекларована відповідачем сума грошового зобов'язання вважається узгодженою в силу положень ст. 54 ПКУ та мала бути сплачена відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ до 19.02.2013. Підприємство не сплатило у визначений законом строк суму узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 19 176 грн.

Отже, внаслідок несплати у встановлені строки узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 20772,81 грн. (1596,81 грн. + 19 176 грн.).

Відповідно до ст. 57 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно поданої відповідачем 07.11.2012 податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року в рядку 14 задекларовано суму податку на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 19176 грн., отже, сума авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає щомісячній сплаті протягом січня та лютого 2013 року становить 2131,00 грн. (19176 грн. : 9 = 2131 грн.)., проте відповідачем сплачена не була.

Згідно поданої відповідачем 06.02.2013 податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік авансовий внесок розраховано у розмірі 1598 грн., що підлягає сплаті, починаючи з березня 2013 року у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду.

Проте, протягом січня - жовтня 2013 року суму авансових внесків відповідач не сплатив, тому в силу положень п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 та ст. 57 ПКУ така сума набула статусу податкового боргу. Отже, загальна сума податкового боргу з авансових внесків з податку на прибутку становить 17 046,00 грн. (2131 х 2 + 1598 х 8).

Таким чином,загальна сума заборгованості, яка набула статусу податкового боргу становить 167 393,40 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість від 31.10.2013 № 3510/9/26-55-15-03-09.

Листом від 15.02.2013 № 7442/10/19.1-110 позивач запрошував відповідача на співбесіду з питання погашення податкового боргу. Листом від 15.02.2013 К7711/10/19.1-10 відповідача повідомлено про необхідність правильного заповнення розрахункових документів на погашення податкового боргу. Зазначені листи було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом 18.02.2013.

На лист-запит ДПІ від 22.10.2013 № 3133/9/26.55-15-03-09 до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про надання інформації щодо зареєстрованих за відповідачем об'єктів нерухомого майна відповідь станом на дату подання позову на адресу позивача не надійшла (лист-запит вручено адресату 28.10.2013 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення).

28.10.2013 на адресу УДАІ МВС у м. Києві позивачем направлено лист-запит 25.10.2013 № 3332/9 про надання інформації щодо зареєстрованих за відповідачем транспортних засобів. За станом на дату звернення з позовом до суду відповідь не отримано. Разом з тим, згідно запиту до Автоматизованої інформаційної системи ДАІ МВС України, здійсненого позивачем 13.11.2013р. за кодом ЄДРПОУ відповідача 36926370, автотранспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Проте, законодавець здійснив диференціацію повноважень органів ДПС для забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених чинним законодавством, а саме:

- п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ «органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу». Підстави для звернення до суду саме з такою категорією позовних вимог наведені у самому п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ.

- п.94.1 ст.94 ПКУ «адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом».

Таким чином, органам ДПС надано повноваження для звернення до суду з різними позовними вимогами у різних випадках, а саме: про накладення арешту на кошти та інші цінності у випадках, визначених п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ та про застосування адміністративного арешту майна (в тому числі коштів на рахунку платника згідно ч.3 п.п.94.6.2 ст.94 ПКУ) у випадках, визначених п.94.2 ст.94 ПКУ.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС не ставилось питання про застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна у зв'язку з виникненням обставин, які передбачені п.94.2 ст.94 ПКУ.

Зокрема, податковим органом додано докази про наявність податкового боргу платника податків та відсутність майна для погашення такого податкового боргу, що є безумовними підставами для застосування п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ, а саме: накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку на суму податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійні тканини» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, офіс 61) загальну суму податкового боргу в розмірі 167 393,40 грн. (сто шістдесят сім тисяч триста дев'яносто три грн. 40 коп.), зокрема:

суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 20 772,81 грн. на бюджетний рахунок № 31110009700007, одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 11021000;

суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 129 574,59 грн. на бюджетний рахунок № 31112029700007, одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 14010100;

суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 17 046 грн. на бюджетний рахунок № 31117165700007, одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код платежу 11024000.

3. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійні тканини» в межах суми податкового боргу, що знаходяться на розрахункових рахунках в банку:

р/р № 260013015914 (українська гривня) в АТ «Єврогазбанк» МФО 380430;

р/р № 260013015914 (долар США) в АТ «Єврогазбанк» МФО 380430;

р/р № 26053060369979 (українська гривня) в Ф «Розрах.Центр «ПАТ КБ «Приватбанк», Київ, МФО 320649;

р/р № 26009060294515 (українська гривня) в Ф «Розрах.Центр «ПАТ КБ «Приватбанк», Київ, МФО 320649.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур