Постанова

від 24.12.2013 по справі 908/2073/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 908/2073/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Запоріжжя" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі№908/2073/13 господарського суду Запорізької області за позовомДочірнього підприємства "Ілліч-Агро Запоріжжя" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ЮНІ" провизнання права власності на посіви,

За участю представників:

- позивача: Сенічева К.А., дов. №91/1 від 31.01.2013р.;

- відповідача: Киян М.О., дов. б/н від 23.12.2013р.; Погорілий Ю.М., директор;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Запоріжжя" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ЮНІ" про визнання права власності на посіви сільськогосподарських культур (пшениці, соняшника, ячменя, кукурудзи), що зростають на земельних ділянках за кадастровими номерами: 2320685500:02:001:0035; 2320685500:02:001:0034; 2320685500:02:001:0030; 2320685500:04:006:0079; 2320685500:02:001:0027; 2320685500:02:001:0026; 2320685500:02:001:0021; 2320685500:02:001:0014; 2320685500:02:001:0016; 2320685500:02:001:0018; 2320685500:02:001:0017; 2320685500:02:001:0045; 2320685500:02:001:0042; 2320685500:02:001:0044; 2320685500:02:001:0008; 2320685500:02:001:0007; 2320685500:02:003:0007; 2320685500:62:003:0002; 232068550б:б2:001:0006; 2320685500:02:005:0008; 2320685500:02:003:0006; 2320685500:02:003:0006; 2320685500:02:001:0002; 2320685500:02:003:0005; 2320685500:02:005:0061; 2320685500:04:011:0069; 2320685500:02:004:0013; 2320685500:04:011:0068; 2320685500:04:010:0048; 2320685500:04:004:0062; 2320685500:04:010:0093; 2320685500:04:010:0051; 2320685500:02:001:0052; 2320685500:02:001:0020; 2320685500:04:008:0030; 2320685500:02:003:0012; 2320685500:02:001:0043; 2320685500:04:011:0035; 2320685500:02:003:0013; 2320685500:02:005:0077; 2320685500:02:005:0055; 2320685500:04:008:0025; 2320685500:02:006:0018; 2320685500:02:001:0051; 2320685500:02:001:0041; 2320685500:02:004:0002; 2320685500:02:004:0090; 2320685500:04:005:0057; 2320685500:01:003:0121; 2320685500:04:010:0055; 2320685500:04:006:0047; 2320685500:04:011:0003; 2320685500:01:003:0110; 320685500:04:007:0021; 2320685500:04:004:0041; 2320685500:04:010:0022; 2320685500:04:003:0003, загальною площею 284,1га, які розташовані на землях Осипенківської сільської ради Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/2073/13 (суддя Дроздова С.С.) позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі №908/2073/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Малашкевича С.А., суддів Ломовцевої Н.В., Манжур В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - ЮНІ" задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/2073/13 скасовано. Прийнято нове рішення. Відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі №908/2073/13 та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/2073/13.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, позивач є орендарем земельних ділянок загальною площею 284,1га, які розташовані на землях Осипенківської сільської ради Запорізької області на підставі укладених договорів оренди землі з орендодавцями - фізичними особами від 04.01.2007р., 09.01.2007р., 10.01.2007р., 12.01.2007р., 15.01.2007р., 05.02.2007р., 06.02.2007р., 09.02.2007р., 30.01.2007р., 05.03.2007р., 21.03.2007р., 28.03.2007р., 24.10.2007р. Об'єктом оренди за наведеними договорами оренди землі є земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 2320685500:02:001:0035; 2320685500:02:001:0034; 2320685500:02:001:0030; 2320685500:04:006:0079; 2320685500:02:001:0027; 2320685500:02:001:0026; 2320685500:02:001:0021; 2320685500:02:001:0014; 2320685500:02:001:0016; 2320685500:02:001:0018; 2320685500:02:001:0017; 2320685500:02:001:0045; 2320685500:02:001:0042; 2320685500:02:001:0044; 2320685500:02:001:0008; 2320685500:02:001:0007; 2320685500:02:003:0007; 2320685500:62:003:0002; 232068550б:б2:001:0006; 2320685500:02:005:0008;. 2320685500:02:003:0006; 2320685500:02:003:0006; 2320685500:02:001:0002; 2320685500:02:003:0005; 2320685500:02:005:0061; 2320685500:04:011:0069; 2320685500:02:004:0013; 2320685500:04:011:0068; 2320685500:04:010:0048; 2320685500:04:004:0062; 2320685500:04:010:0093; 2320685500:04:010:0051; 2320685500:02:001:0052; 2320685500:02:001:0020; 2320685500:04:008:0030; 2320685500:02:003:0012; 2320685500:02:001:0043; 2320685500:04:011:0035; 2320685500:02:003:0013; 2320685500:02:005:0077; 2320685500:02:005:0055; 2320685500:04:008:0025; 2320685500:02:006:0018; 2320685500:02:001:0051; 2320685500:02:001:0041; 2320685500:02:004:0002; 2320685500:02:004:0090; 2320685500:04:005:0057; 2320685500:01:003:0121; 2320685500:04:010:0055; 2320685500:04:006:0047; 2320685500:04:011:0003; 2320685500:01:003:0110; 2320685500:04:007:0021; 2320685500:04:004:0041; 2320685500:04:010:0022; 2320685500:04:003:0003.

Визначений сторонами строк дії договорів оренди складає 15 років та починають діяти з дати його державної реєстрації. Зазначені договори оренди землі зареєстровані у Державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено відповідні записи. За вказаними договорами оренди відбулася фактична передача позивачу в оренду земельних ділянок.

Зі здійсненого аналізу матеріалів справи, суд першої інстанції зазначив, що восени 2012р. на орендованих земельних ділянках позивачем була здійснена обробка землі та підготовлено ділянки під посів на 2013 рік. На орендованих земельних ділянках позивачем здійснено посіви вказаних сільськогосподарських культур.

Відповідач звернувся з претензією до позивача №23 від 31.05.2013р. про припинення позивачем будь-яких агротехнічних робіт на спірних земельних ділянках, посилаючись на перебуванні земельних ділянок у його користуванні, а тому все, що знаходиться на них, є власністю відповідача без посилання на докази, які про це свідчать, окрім переліку договорів оренди земельних ділянок. На вказану претензію позивач направив відповідь від 25.06.2013р. №473 про те, що земельні ділянки знаходяться у його користуванні на підставі чинних договорів оренди земельних ділянок, а тому будь-які дії відповідача щодо земельних ділянок та/або зростаючих на них посівів є незаконними та вчинення таких дій потягне за собою звернення позивача до судових та правоохоронних органів для захисту своїх прав. Проте відповідачем неодноразово було здійснено збір частини врожаю озимої пшениці спеціальною сільськогосподарською технікою на земельних ділянках, які було оброблено та засіяно позивачем, що зумовило звернення позивачем з заявою про вчинене кримінальне правопорушення до Бердянського МВ ГУМВС Запорізької області. На підставі зазначеного, позивач вважає, що відповідачем вчинено дії щодо порушення цілісності та збору його врожаю, що зростав на орендованих земельних ділянках.

З урахуванням вимог ч.1 ст.95 Земельного кодексу України, судом першої інстанції зазначено, що право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, вироблену сільськогосподарську продукцію означає, що землекористувачі мають право володіти, користуватися та самостійно розпоряджатися посівами і насадженнями сільськогосподарських та інших культур на земельній ділянці, що належить їм на праві користування, а також вироблено на ній сільськогосподарською продукцією рослинного та тваринного походження.

З довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України №574708 судом першої інстанції з'ясовано, що основними видами діяльності ДП "Ілліч-Агро Запоріжжя" ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та інше.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, врахував приписи ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.651, 654 Цивільного кодексу України, ст.30 Закону України "Про оренду землі", з наданої правової оцінки укладеним позивачем з фізичними особами договорам оренди землі, судом першої інстанції зазначено, що сторони у розділі 8 договорів "Умови зміни, розірвання договору, порядок вирішення спорів, пов'язаних з виконанням договору" передбачили зокрема: п.8.6 підставами для припинення дії договору взаємну згоду сторін,та можливість дострокового розірвання договору лише за взаємною згодою сторін за умови письмового попередження зацікавленою стороною іншої сторони не пізніше ніж за один рік до дати розірвання договору, наявність яких сторонами не доведена.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, врахував приписи ч.7 ст.93, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ч.1 ст.4, ч.1 ст.5, ст.ст.17, 18, 19 Закону України "Про оренду землі", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на оренду земельних ділянок посвідчено договорами оренди землі, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку (довідки Головного управління Держземагенства у Запорізькій області Управління Держземагенств у Бердянському районі Запорізької області).

Зі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд встановив здійснення позивачем, як належним землекористувачем, посівів восени 2012 р. - озимої пшениці, весною 2013 р. - ярового ячменю, соняшника, кукурудзи, а також здійснення обробки ґрунту на чорних парах під посів 2013р., дійшов обґрунтованих висновків про задоволення заявлених позовних вимог, що відповідає приписам ст.ст.15, 316, 319, 328, 392 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, в порушення ст.ст.43, 99, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, доводи апеляційного господарського суду, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд дійшов невірних висновків, які не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Перевіривши у відповідності до ч.2 ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків, що суд першої інстанції у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов. Зважаючи на викладене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

За приписами ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за касаційний перегляд.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Запоріжжя" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі №908/2073/13 скасувати, рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013р. у справі №908/2073/13 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ЮНІ" на користь Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Запоріжжя" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд на суму 860,25грн. Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко