Рішення

від 23.12.2013 по справі 905/7097/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.2013 Справа № 905/7097/13

за позовом Артемівської міської ради, м. Артемівськ, Донецька область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Артемівськ, Донецька область

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Артемівськ, Донецька область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Іванушкін І.С., довіреність № 01/11-978 від 25.12.2012;

від відповідача 1 - ОСОБА_4, за договором від 21.10.2013;

від відповідача 2 - ОСОБА_4, за договором від 21.10.2013.

Артемівська міська рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - відповідачі) про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська від 03.06.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачами 03.06.2009 був укладений договір оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська, відповідно до умов якого розмір орендної плати становить: ставка земельного податку із застосування коефіцієнта 4, однак, рішенням Артемівської міської ради було затверджено розмір коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська, відповідно до якого затверджений новий розмір коефіцієнтів - 12, з огляду на що позивачем відповідачам неодноразово були надіслані листи з пропозицією щодо внесення змін до укладеного раніше договору оренди, на які останні відповіді не надали, що призводить до недоотримання позивачем орендної плати в обсязі, передбаченому законодавством.

Відповідачі у відзиві на позов проти його задоволення заперечують, посилаючись на те, що зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, а не в односторонньому порядку позивачем, крім того зазначили, що зміна орендної плати до повноважень органів місцевого самоврядування не відноситься. Також зазначили, що з боку позивача не надходило в адресу відповідачів пропозицій щодо зміни умов договору.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.10.2013 до 05.11.2013.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

03.06.2009 між Артемівською міською радою (далі - орендодавець) та Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - орендарі) був укладений договір оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська (далі - договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, іншої комерційної діяльності, для обслуговування автомийки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 1410300000:00:020:0684 (а.с.13-18).

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0352 га, у тому числі - земель інших категорій немає.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 971грн. 23коп. (295,37грн. за 1кв.м.) (п.5 договору).

Як визначено сторонами в п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно. Розмір річної орендної плати складає: 4 158,85грн. Розмір місячної орендної плати складає: 346,57грн.

Відповідно до п.12 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни цільового використання земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, зміни розмірів ставки земельного податку, коефіцієнтів до ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 35 договору сторони визначили, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

Пунктом 8 договору сторонами узгоджено, що договір укладено на 5 років з 12 жовтня 2009 по 12 жовтня 2014.

Рішенням Артемівської міської ради «Про затвердження розміру коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська» були затверджені розміри коефіцієнтів до ставки земельного податку для визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки на території м. Артемівська відповідно до додатку к рішенню та вирішено внести зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок (а.с.28).

Як вбачається з додатку до рішення, розмір коефіцієнту до ставки земельного податку на землю на території м. Артемівська, зокрема, щодо земельних ділянок під мийками машин встановлений - 12 (а.с.29).

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з пропозицією щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська від 03.06.2009, що підтверджується листами позивача та доказами їх надіслання в адресу відповідачів (а.с. 30-35), однак, від відповідачів відповіді не отримав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Питання сплати орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України), згідно зі ст. 288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

З огляду на встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в п. 12 договору, можливості зміни розміру орендної плати, зокрема, у зв'язку із зміною розмірів коефіцієнтів до ставки земельного податку, а також приймаючи до уваги, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010 у справі №2-1/10068-2008.

Доводи відповідача стосовно того, що зміна орендної плати до повноважень органів місцевого самоврядування не відноситься, судом до уваги не приймається з огляду на п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого, виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, які в ч.1 ст.2 Земельного кодексу України, визначаються, як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для внесення змін до пункту 9 спірного договору частково, з огляду на визначену в п.5 договору нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку орендарі прийняли в строкове платне користування, яка складає 103 971грн. 23коп., з огляду на що розмір річної та місячної орендної плати, з урахуванням коефіцієнту до ставки земельного податку - 12, складає на рівні 12 476грн. 55коп. за рік та на рівні 1 039грн. 72коп. за місяць відповідно.

Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, що кореспондується з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Пункт 9 договору оренди земельної ділянки територіальної громади м. Артемівська від 03.06.2009, зареєстрованого 12.10.2009, реєстраційний номер 040914700134, викласти в новій редакції:

« 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, та вноситься рівними частинами щомісячно.

Розмір річної орендної плати складає: 12 476грн. 55коп.

Розмір місячної орендної плати складає: 1 039грн. 72коп.»

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, 44, код ЄДРПОУ 24164999) 573грн. 50коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_2) на користь Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, 44, код ЄДРПОУ 24164999) 573грн. 50коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 25 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун