Рішення

від 19.12.2013 по справі 914/4112/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 р. Справа № 914/4112/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гартекс» (м. Львів) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Профі» (м.Львів) про:стягнення 12532 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 66 коп. (з яких: 12274,51 грн. - основний борг; 209,84 грн. - пеня; 48,31 грн. - 3% річних) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С. Представники:

Позивача:Ціховська Ю. А. - представник (довіреність № 42 від 18.11.2013 р.) Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

31.10.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 4701 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гартекс» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Профі» (м.Львів) про стягнення 12532 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 66 коп. (з яких: 12274,51 грн. - основний борг; 209,84 грн. - пеня; 48,31 грн. - 3% річних).

Ухвалою суду від 01.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.11.2013 р.

14.11.2013 р. до суду за вх. № 48389/13 від позивача поступив лист, в якому він повідомив суд про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного листа долучено уточнений розрахунок суми боргу станом на 24.10.2013 р. та копію довідки з ЄДРПОУ від 05.07.2012р.

19.11.2013 р. до суду за вх. № 48912/13 від відповідача поступило пояснення, в якому він визнав заборгованість перед позивачем на суму 12274 грн. 51коп. та не погодився з нарахуванням пені та 3% річних.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. було оголошено перерву до 19.12.2013р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

12.12.2013 р. до суду за вх. № 53375/13 від позивача поступили копії довідок з ЄДРЮОФОП.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується підписом його повноважного представника на бланку оголошення перерви (долучено до матеріалів справи).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

10.01.2013 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Гартекс» (позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Профі» (відповідач) був укладений договір підряду № 003/13 (надалі - Договір підряду, оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору підряду, замовник (відповідач) доручає та зобов'язується оплатити, а підрядник (позивач) зобов'язується на свій ризик та власними силами виконати роботи по очистці, фарбуванню та перефарбуванню металевих виробів І - категорії, ІІ - категорії, з використанням фарби замовника (надалі - роботи).

Згідно з п. 1.2. Договору підряду, підрядник (позивач) виконує роботи з застосуванням власних машин та механізмів.

Відповідно до п. 1.3. Договору підряду, обсяги, ціна та терміни виконання робіт узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку окремо на підставі замовлень.

Згідно з п. 4.1. Договору підряду, загальна сума договору визначається сумами вартості окремих робіт на підставі даних актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. Договору підряду, остаточна сума винагороди за фактично виконані роботи буде визначена на підставі проведених обрахунків, результат яких буде зазначений в акті приймання виконаних робіт та додатковими змінами та доповненнями до договору, які стануть невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов Договору підряду, позивачем виконанні роботи на загальну суму 40588 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних послуг (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 5 Договору підряду, оплата проводиться замовником (відповідачем) в безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника (позивача) в кожному випадку виконання робіт окремо таким чином: попередня оплата в розмірі 75 % вартості робіт; остаточний розрахунок - протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Порушуючи умови Договору підряду, відповідач здійснив лише часткову оплату позивачу за виконану роботу на суму 32500 грн. 00 коп.

Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи згідно Договору підряду становить 12274 грн. 51 коп.

Відповідач визнав заборгованості перед позивачем на суму 12274 грн. 51 коп., доказів погашення такої не представив.

Відповідно до п. 8.3. Договору підряду, у випадку порушення замовником (відповідачем) термінів оплати згідно з даним договором він сплачує підряднику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та Договору підряду, нараховано: 209,84 грн. - пені та 48,31 грн. - 3% річних.

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Договором підряду № 003/13 від 10.01.2013 р. передбачено забезпечення виконання зобов'язань відповідача по оплаті за виконані позивачем роботи у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (п. 8.3. Договору підряду).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач не представив доказів сплати боргу, не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гартекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Профі» про стягнення 12532 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 66 коп. (з яких: 12274,51 грн. - основний борг; 209,84 грн. - пеня; 48,31 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 29.10.2013 р. № 361 (долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 509, 510, 526, 530, 546, 549, 625, 837, 843, 853 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 230 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гартекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Профі» про стягнення 12532 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 66 коп. (з яких: 12274,51 грн. - основний борг; 209,84 грн. - пеня; 48,31 грн. - 3% річних) - задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Профі» (вул. П. Панча, буд. 11, кв. 99, м. Львів, 79020; код ЄДРПОУ 33562555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гартекс» (вул. Городоцька, буд. 174, м. Львів, 79022; код ЄДРПОУ 32569544) 12532 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 66 коп. (з яких: 12274,51 грн. - основний борг; 209,84 грн. - пеня; 48,31 грн. - 3% річних) та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 грудня 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.