Рішення

від 30.12.2013 по справі 904/8726/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.13р. Справа № 904/8726/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА ПЛЮС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпроресурс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 412 493,17 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Аскарова М.С., довіреність №10-09/13 від 10.09.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМІА ПЛЮС" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпроресурс" (далі - відповідач) про стягнення 357 554,54 грн. - основного боргу, 33 090,48 грн. - пені, 21 848,05 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 р. була надіслана на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 36) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представником позивача не заявлялось.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.12.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМІА ПЛЮС" (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпроресурс" (далі-Орендар) укладено Договір оренди № 12/11-04 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендатор приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди рухомий склад (залізничні вагони-цистерни), (надалі - "РС"). Реєстраційні номери вагонів-цистерн і їх кількість будуть визначені в Додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору РС вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту підписання обома сторонами акту прийому-передачі цистерн в оренду. Перехід права власності на РС при його передачі в оренду орендодавцем орендареві не відбувається.

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата за користування одиницею РС за добу на момент підписання даного Договору складає 250,00 грн. без врахування ПДВ, ПДВ 20% - 50,00 грн., разом з ПДВ 20 % - 300,00 грн.

Згідно до п.4.2. Договору орендна плата за перший та останній місяць сплачується Орендарем у формі 100 % передплати орендодавцю, на підставі рахунку орендодавця. Наступна сплата орендної плати проводиться орендарем орендодавцю, щомісяця, не пізніше 5 числа календарного місяця оренди РС на підставі рахунків орендодавця.

Строк дії Договору до 31.12.2012 року. У разі, якщо за 30 діб до закінчення строку дії договору сторони письмово не повідомили про припинення дії договору, строк дії останнього вважається продовженим на наступний рік (п.5.1. Договору).

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач передав у користування відповідачу на підставі актів прийому-передачі вагони-цистегни у кількості 15 одиниць, які, по завершенню терміну орендного користування, були повернені відповідачем за актами прийому-передачі позивачу (а.с.15-26).

Таким чином орендна плата за весь термін орендного користування склала 471 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 78 550,00 гри., виходячи з наступного розрахунку: 1571 ваг./діб х 300 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ (орендна плата за користування одиницею рухомого складу за добу) = 471 300,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Даний факт не оспорювався Відповідачем та було визнано ним, в тому числі шляхом підписання наступних Актів надання послуг:- акт надання послуг № 57 від 31.07.2011 р. на суму 25 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 200,00 грн.; - акт надання послуг № 65 від 31.08.2011 р. на суму 122 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 500,00 грн.; - акт надання послуг № 72 від 30.09.2011 р. на суму 130 728,96 грн., в т.ч. ПДВ 21 788,00 грн.; - акт надання послуг № 87 від 31.10.2011 р. на суму 94 164,48 грн., в т.ч. ПДВ 15 694,08 грн.; - акт надання послуг № 99 від 30.11.2011 р. на суму 77 328,96 грн., в т.ч. ПДВ 12 888,16 грн.; - акт надання послуг № 113 від 31.12.2011 р. на суму 49 032,24 грн., в т.ч. ПДВ 8 172,04 грн. (а.с. 34-39).

Крім того, згідно положень п. 7.5 Договору, відповідач був зобов'язаний здати позивачу технічно справний, із врахуванням норм фізичного зносу, пропарений та очищений від залишків вантажу рухомий склад.

У разі повернення непропареного та неочищеного рухомого складу, згідно положень п. 7.6 Договору, відповідач повинен відшкодувати позивачу всі витрати останнього, пов'язані з пропарюванням рухомого складу.

В порушення вищевказаних вимог договору відповідачем було повернено позивачу непропарений та неочищений рухомий склад, що було встановлено при огляді рухомого складу.

В зв'язку з вищевикладеним позивач власними силами та за власний рахунок організував пропарювання та очищення рухомого складу, що був повернений відповідачем позивачу в неналежному стані. Загальний розмір затрат, понесених позивачем на організацію пропарювання рухомого складу склав 27 854,64 грн., в т.ч. ПДВ 4 642,44 грн., що підтверджується складеними та підписаними між позивачем та виконавцем зазначених робіт (ТОВ "Промсистема") актами здачі-приймання наданих послуг: б/н від 15.09.2011 р., б/н від 19.09.2011 р., б/н від 21.09.2011 р., б/н від 14.10.2011 р., б/н від 22.11.2011 р., б/н від 06.01.2012 р.

Факт порушення умов Договору в результаті повернення непропареного та неочищеного рухомого складу відповідачем не заперечувався, а необхідність компенсації затрат позивача, що виникли в зв'язку з приведенням рухомого складу в належний стан, була Відповідачем визнана що, зокрема, підтверджується підписанням зі сторони відповідача Актів надання послуг, зазначених вище.

З урахуванням вищевикладеного та як підтверджується наявними документами, загальна вартість послуг, наданих позивачем відповідачу за Договором оренди № 12/11-04 від 8 червня 2011 р., склала 499 154,64 грн., в т.ч. ПДВ 83 192,44 грн.

13.09.2011 р. в рахунок часткової оплати за оренду рухомого складу Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача суму в розмірі 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 58 від 13.09.2011 р. (а.с. 47).

23.12.2011 р., між ТОВ "Торговий дім "Дніпроресурс" (в договорі - "Боржник"), ТОВ "КАМІА ПЛЮС" (в договорі - "Первісний кредитор") та ТОВ "ГМК-Україна" (в договорі - "Новий кредитор") було укладено Договір про відступлення права вимоги № 23/12-02/ПД відповідно до якого Первісний кредитор передав належне йому право вимагати від Боржника сплати грошових коштів, які Боржник заборгував Первісному кредиторові за Договором оренди № 12/11-04, що був укладений між Боржником та Первісним кредитором 08.06.2011 р., а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги та став Новим кредитором за Договором оренди № 12/11-04 заборгованості в сумі 111 600,00 грн. в т.ч. ПДВ 18 600,00 грн. Внаслідок укладання Договору про відступлення права вимоги № 23/12-02/ПД від 23.12.2011 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором № 12/11-04 від 08.06.2011 р. була зменшена на суму 111 600,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за користування рухомого складу не виконав в повному обсязі та станом на 31.12.2011 р. залишок боргу відповідача за Договором № 12/11-04 від 08.06.2011 р. склав 357 554,64 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст. 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України).

Обов'язок Орендаря щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати на користь орендодавця передбачено пунктами 6.3.2. Договору оренди, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України.

На момент розгляду справи основний борг складає 357 554,64 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, а обставини на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання відповідачу в оренду нежитлового приміщення, проте не підтверджено належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми основного боргу - 357 554,64 грн. на користь позивача.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 8.3 Договору за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково) сторона, яка прострочила термін перерахування грошових коштів в безумовному порядку сплачує іншій стороні пеню за кожен день прострочення шляхом перерахування коштів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Перевіривши розрахунок пені за період з 06.08.2011р. по 05.07.2012р. у розмірі 33 090,48 грн., суд вважає їх вірними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річні в сумі 21 848,05 грн. (за період з 06.08.2011 р. - по 14.10.2013 р.). Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: стягнення 357 554,54 грн. - основного боргу, 33 090,48 грн. - пені, 21 848,05 грн. - 3 % річних.

За невиконання вимог суду, ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи, а саме ненадання письмового відзиву на позов, та витребуваних господарським судом матеріалів з відповідача належить стягнути 1 700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, п. 5 ст. 83 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпроресурс" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36, код ЄДРПОУ 37621527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМІА ПЛЮС" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 3; код ЄДРПОУ 37621527) 357 554,54 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч п'ятсот п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 54 коп.) - основного боргу, 33 090,48 грн. (тридцять три тисячі дев'яносто грн. 48 коп.) - пені, 21 848,05 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок вісім грн. 05 коп.) - 3 % річних, 8249,86 грн. (вісім тисяч двісті сорок дев'ять грн. 86 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпроресурс" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36, код ЄДРПОУ 37621527) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) - штрафу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення , оформеленого згідно до ст. 84 ГПК України "30" грудня 2013р.