Рішення

від 23.12.2013 по справі 919/1012/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року справа № 919/1012/13 Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Сервис"

(пров. Водопроводний, 9, смт. Октябрське, Красногвардійський район, АР Крим, 97060)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж - Авто"

(вул. Руднєва, 35-г, м. Севастополь, 99053)

про стягнення 80 240,50 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Меметова Лутфіє Сейрамівна - представник, довіреність №б/н від 01.08.2013;

від відповідача - Марчук Юлія Іванівна - адвокат, довіреність №б/н від 12.01.2013.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Сервис" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж - Авто" про стягнення заборгованості за поставлений товар в період з 01.09.2010 по 31.10.2012 у розмірі 105 821,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, поставленого йому позивачем.

Ухвалою суду від 30.08.2013 року порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

12.09.2013 представник позивача через канцелярію суду надала заяву про зміну підстав позовної заяви про стягнення заборгованості, в якій просила суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 96 378,90 грн.

Відповідно до статі 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

На підставі викладеного, суд прийняв заяву позивача про зміну підстав позову до розгляду.

У зв'язку з перебуванням судді Єфременко О.О. у відрядженні, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 08.10.2013 №418 призначено повторний автоматичний розподіл справи №919/1012/13, за наслідками якого суддею для розгляду цією справи визначено Лотову Ю.В.

Ухвалою суду від 09.10.2013 справу №919/1012/13 прийнято до провадження суддею Лотовою Ю.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні 22.10.2013.

26.11.2013 представник позивача через канцелярію суду надала заяву про зміну підстав позовної заяви про стягнення заборгованості, в якій просила суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 80 240,50 грн. Суд прийняв заяву позивача про зміну підстав позову до розгляду.

У судовому засіданні 05.12.2013 за клопотанням представників сторін було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 23.12.2013 та відкладено розгляд справи на 23.12.2013.

18.12.2013 представник позивача через канцелярію суду надала заяву про зміну підстав позовної заяви про стягнення заборгованості, в якій просила суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 80 240,50 грн. Суд прийняв заяву позивача про зміну підстав позову до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлені відповідачу товари підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позові (т.1 а.с. 3-4), заявах про зменшення розміру позовних вимог (т.1 а.с. 20-21, т.2 а.с. 98-101, 145-148), письмових поясненнях (т.1 а.с.108, т.2, а.с. 12-13). Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, статті 193, 202 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати товару поставленого йому позивачем за видатковими накладними від 08.09.2010 №РН-002664, від 08.09.2010 №РН-002681, від 09.09.2010 №РН-002690, від 10.09.2010 №РН-002717, від 14.09.2010 №РН-002741, від 20.09.2010 №РН-002783, від 11.11.2010 №РН-003549, від 25.11.2010 №РН-003711, від 08.12.2010 №РН-003938, від 12.12.2010 №РН-004179, від 11.12.2010 №РН-004180, від 13.12.2010 №РН-004038, від 14.12.2010 №РН-004067, від 15.12.2010 №РН-004102, від 20.12.2010 №РН-004150, від 20.12.2010 №РН-004155, від 20.12.2010 №РН-004169, від 21.12.2010 №РН-004175, від 22.12.2010 №РН-004203, від 24.12.2010 №РН-004236, від 27.12.2010 №РН-004227, від 27.12.2010 №РН-004228, від 04.01.2011 №РН-000018, від 04.01.2011 №РН-0000145, від 09.01.2011 №РН-000036, від 10.01.2011 №РН-000043, від 15.01.2011 №РН-000123, від 17.01.2011 №РН-000124, від 21.02.2011 №РН-000310, від 02.03.2011 №РН-000360, від 20.04.2011 №РН-000622, від 02.06.2011 №РН-000919, від 08.06.2011 №РН-000957, від 01.07.2011 №РН-001153, від 07.07.2011 №РН-001193, від 14.07.2011 №РН-001255.(т.1 а.с. 22-57) за період з 01.09.2010 по 31.10.2011. Також представником позивача на виконання вимоги суду була надана зведена таблиця щодо оплати та повернення товару відповідачем за видатковими накладними, що наведені з урахуванням суми повернення товару згідно з накладними на повернення та суми сплати відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с. 145-148), згідно до якої у відповідача наявна заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 80 240,50 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиву на позовну заяву (т.1 а.с. 60) та поясненнях по справі (т.2 а.с.1-3), додаткових поясненнях по справі (т.2 а.с. 92-93, 150-155). Зокрема представник відповідача зазначала, що за вказаний позивачем у позовній заяві період заборгованість відповідача позивачеві складає 12,88 грн. відповідно до актів звіряння взаєморозрахунків(т.1 а.с. 74-85), які складалися наприкінці кожного календарного місяця та завірялися підписами та печатками обох сторін. Також представником відповідача на вимоги суду була надана зведена таблиця щодо оплати та повернення товару з відповідними посиланнями на виписки банку та відповідні платіжні доручення, видаткові та прибуткові накладні (т.2 а.с. 150-155), згідно до якої у відповідача заборгованість за поставлений позивачем товар відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Сервис" (далі - позивач, продавець) було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Престиж - Авто" (далі - відповідач, покупець) товар (далі - товар), згідно з видатковими накладними від 08.09.2010 №РН-002664, від 08.09.2010 №РН-002681, від 09.09.2010 №РН-002690, від 10.09.2010 №РН-002717, від 14.09.2010 №РН-002741, від 20.09.2010 №РН-002783, від 11.11.2010 №РН-003549, від 25.11.2010 №РН-003711, від 08.12.2010 №РН-003938, від 12.12.2010 №РН-004179, від 11.12.2010 №РН-004180, від 13.12.2010 №РН-004038, від 14.12.2010 №РН-004067, від 15.12.2010 №РН-004102, від 20.12.2010 №РН-004150, від 20.12.2010 №РН-004155, від 20.12.2010 №РН-004169, від 21.12.2010 №РН-004175, від 22.12.2010 №РН-004203, від 24.12.2010 №РН-004236, від 27.12.2010 №РН-004227, від 27.12.2010 №РН-004228, від 04.01.2011 №РН-000018, від 04.01.2011 №РН-0000145, від 09.01.2011 №РН-000036, від 10.01.2011 №РН-000043, від 15.01.2011 №РН-000123, від 17.01.2011 №РН-000124, від 21.02.2011 №РН-000310, від 02.03.2011 №РН-000360, від 20.04.2011 №РН-000622, від 02.06.2011 №РН-000919, від 08.06.2011 №РН-000957, від 01.07.2011 №РН-001153, від 07.07.2011 №РН-001193, від 14.07.2011 №РН-001255.(т.1 а.с. 22-57) за період з 01.09.2010 по 31.10.2011 на суму 257930,08 грн (т.1 а.с. 22-57).

Оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково, в наслідок чого, у відповідача виникла заборгованість в сумі 80 240,50 грн, що i стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Bceбiчно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за одержаний ним товар за видатковими накладними від 08.09.2010 №РН-002664, від 08.09.2010 №РН-002681, від 09.09.2010 №РН-002690, від 10.09.2010 №РН-002717, від 14.09.2010 №РН-002741, від 20.09.2010 №РН-002783, від 11.11.2010 №РН-003549, від 25.11.2010 №РН-003711, від 08.12.2010 №РН-003938, від 12.12.2010 №РН-004179, від 11.12.2010 №РН-004180, від 13.12.2010 №РН-004038, від 14.12.2010 №РН-004067, від 15.12.2010 №РН-004102, від 20.12.2010 №РН-004150, від 20.12.2010 №РН-004155, від 20.12.2010 №РН-004169, від 21.12.2010 №РН-004175, від 22.12.2010 №РН-004203, від 24.12.2010 №РН-004236, від 27.12.2010 №РН-004227, від 27.12.2010 №РН-004228, від 04.01.2011 №РН-000018, від 04.01.2011 №РН-0000145, від 09.01.2011 №РН-000036, від 10.01.2011 №РН-000043, від 15.01.2011 №РН-000123, від 17.01.2011 №РН-000124, від 21.02.2011 №РН-000310, від 02.03.2011 №РН-000360, від 20.04.2011 №РН-000622, від 02.06.2011 №РН-000919, від 08.06.2011 №РН-000957, від 01.07.2011 №РН-001153, від 07.07.2011 №РН-001193, від 14.07.2011 №РН-001255.(т.1 а.с. 22-57) за період з 01.09.2010 по 31.10.2011 на суму 257930,08 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статі 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Відповідно до частини 1 статі 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною 7 статі 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статі 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з частиною 1 статі 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статі 691 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз правовідносин сторін дозволяє зробити висновок, що між сторонами укладений договір поставки, на який розповсюджується вищевказані норми законодавства.

Положеннями статі 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статі 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вказана норма закону презюмує необхідність сплати покупцем вартості одержаного товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тобто передбачає можливість визначення сторонами іншого строку у договорі.

Як встановлено судом, строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, не встановлювався, тому відповідач був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Одержання товару за видатковими накладними від 08.09.2010 №РН-002664, від 08.09.2010 №РН-002681, від 09.09.2010 №РН-002690, від 10.09.2010 №РН-002717, від 14.09.2010 №РН-002741, від 20.09.2010 №РН-002783, від 11.11.2010 №РН-003549, від 25.11.2010 №РН-003711, від 08.12.2010 №РН-003938, від 12.12.2010 №РН-004179, від 11.12.2010 №РН-004180, від 13.12.2010 №РН-004038, від 14.12.2010 №РН-004067, від 15.12.2010 №РН-004102, від 20.12.2010 №РН-004150, від 20.12.2010 №РН-004155, від 20.12.2010 №РН-004169, від 21.12.2010 №РН-004175, від 22.12.2010 №РН-004203, від 24.12.2010 №РН-004236, від 27.12.2010 №РН-004227, від 27.12.2010 №РН-004228, від 04.01.2011 №РН-000018, від 04.01.2011 №РН-0000145, від 09.01.2011 №РН-000036, від 10.01.2011 №РН-000043, від 15.01.2011 №РН-000123, від 17.01.2011 №РН-000124, від 21.02.2011 №РН-000310, від 02.03.2011 №РН-000360, від 20.04.2011 №РН-000622, від 02.06.2011 №РН-000919, від 08.06.2011 №РН-000957, від 01.07.2011 №РН-001153, від 07.07.2011 №РН-001193, від 14.07.2011 №РН-001255.(т.1 а.с. 22-57) за період з 01.09.2010 по 31.10.2011 на суму 257930,08 грн. відповідачем не заперечувалось, накладні підписані обома сторонами без заперечень, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача здійснити повну оплату вартості товару є таким, що настало з моменту прийняття товару, як це встановлено статтею 692 Цивільного кодексу України.

Оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково на суму 33 424,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.112-167). Частина поставленого товару була повернута відповідачем позивачу, що підтверджується прибутковими накладними (т.1. а.с. 87-100).

На вимоги суду позивачем та відповідачем були надані зведені таблиці, що відображають їх господарсько-правові відношення за спірний період, в яких наявна інформація щодо оплати та повернення товару відповідачем за спірними видатковими накладними.

Позивачем в заяві про зміну підстави позову надана зведена таблиця щодо оплати та повернення товару відповідачем за видатковими накладними, що наведені з урахуванням суми повернення товару згідно з накладними на повернення та суми сплати відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с. 145-148), згідно до якої у відповідача наявна заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 80 240,50 грн.

Перевіривши надану позивачем зведену таблицю судом встановлено, що позивачем допущено помилки при її складанні, а саме неправильно зазначений розмір сплачених відповідачем сум за товар за платіжними дорученнями від 14.09.2010 №482, від 13.12.2010 №672, від 05.08.2011 №435 та від 10.08.2011 №446, а також технічні помилки при зазначені номерів платіжних доручень, внаслідок чого судом був здійснений наступний перерахунок та складена зведена таблиця, що відображає правові відношення сторін з поставки товару за спірними накладними за період з 01.09.2010 по 31.10.2011:

№ Видаткової Наклад-ноїДата Видатко-вої НакладноїСума№рахунку- фактуриПовернен-ня№№ накладних на повернен-няСплаченоДата оплати, № платіжно-го дорученняЗалишок боргуПереплата Сума заборгова-ності 2664 08.09.10 510,88 510,88 2681 08.09.10 6386,00 508 5272,00№ВН-000003 від 05.01.11 5272,00№482 від 14.09.10 0,00 4158,00 2690 09.09.10 79995,98 510 60946,00№ВН-000468 від 16.12.10, №ВН-000426 від 08.11.10, №ВН-000425 від 05.11.10, №ВН-000443 від 22.11.10, №ВН-000466 від 15.12.10 2616,00 3172,00 6811,00 4742,38№1 від 01.11.10 №663 від 08.12.10 №672 від 13.12.10 №631 від 22.11.10 1708,60 2717 10.09.10 2616,00 513 2616,00 2741 14.09.10 2255,00 2255,00 2783 20.09.10 2135,00 529 2135,00 3549 11.11.10 4621,00 746 652,00 3969,00№851 від 06.12.10 №672 від 13.12.10 0,00 3711 25.11.10 423,00 814 423,00№670 від 10.12.10 0,00 3938 08.12.10 1956,00 884 1956,00 4179 12.12.10 840,00 840,00 4180 11.12.10 2520,00 2520,00 4038 11.12.10 132,00 902 132,00№693 від 20.12.10 0,00 4067 14.12.10 325,00 325,00 4102 15.12.10 58896,60 35481,60№ВН-000005 від 13.01.11 №ВН-000012 від 22.01.11 №ВН-000125 від 02.09.11 №ВН-000128 від 02.09.11 23415,00 4150 20.12.10 1302,00 1302,00 4155 20.12.10 4746,00 4746,00 4169 20.12.10 2772,00 2772,00 4175 21.12.10 200,00 875 200,00№693 від 20.12.10 0,00 4203 22.12.10 840,00 840,00 4236 24.12.10 2407,20 2407,20 4227 27.12.10 3108,00 3108,00 4228 27.12.10 1281,00 1281,00 18 04.01.11 840,0 840,00 145 04.01.11 3612,00 3612,00 36 09.01.11 531,00 531,00 43 10.01.11 2310,00 2310,00 123 15.01.11 3108,00 3108,00 124 17.01.11 2310,00 2310,00 310 21.02.11 777,00 777,00 360 02.03.11 1764,00 1764,00 622 20.04.11 37010,00 298 34679,40№ВН-000127 від 02.09.11 2331,00 919 02.06.11 3330,60 3330,60 957 08.06.11 1844,02 427 1844,02 1153 01.07.11 13587,00 10869,60№ВН-000099 від 08.08.11 №ВН-000141 від 08.09.11 3800,00 1634,80 №435 від 05.08.11 №446 від 10.08.11 0,00 2717,4 1193 07.07.11 828,00 509 828,00 1255 14.07.11 5808,60 539 4981,20№ВН-000131 від 06.09.11 827,40 Зага-лом 257930,08 152229,80 33424,18 79151,50 6875,4 72276,10

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем, яку він визначив в зведеній таблиці у заяві про зміну (уточнення) підстави позовної заяви про стягнення заборгованості (т.2 а.с. 145-148), не є вірною. Позивачем не були враховані в повному обсязі платежі відповідача за наступними платіжними документами:

- за платіжним дорученням від 14.09.2010 № 482 позивачем було враховано суму сплати у розмірі 1114,00 грн., але відповідачем було сплачено суму у розмірі 5 272,00 грн. (т.1. а.с. 122);

- за платіжним дорученням від 13.12.2010 № 672 позивачем було враховано суму сплати у розмірі 5 722,00 грн., але відповідачем було сплачено суму у розмірі 6 811,00 грн. (т.1. а.с. 132);

- за банківською випискою від 05.08.2011 № 134 позивачем було враховано суму сплати у розмірі 2 717,40 грн., але відповідачем було сплачено суму у розмірі 3 800,00 грн. (т.1. а.с. 206);

- за банківською випискою від 11.08.2011 № 138 позивачем не було враховано суму сплати у розмірі 1 634,80 грн. (т.1. а.с. 207).

Крім того частина товару на суму 152 229,80 грн., поставленого позивачем відповідачу за спірними видатковими накладними, була повернута відповідачем позивачу, що підтверджується прибутковими накладними (т.1. а.с. 87-100) та визнається обома сторонами.

Відповідачем в додаткових поясненнях по справі також надана зведена таблиця щодо оплати та повернення товару відповідачем з посиланнями на банківські виписки та відповідні до них платіжні доручення, видаткові та прибуткові накладні (т.2 а.с. 150-155), згідно до якої у відповідача відсутня заборгованість за поставлений позивачем товар та наявна переплата у розмірі 5 114,78 грн.

Судом перевірена вказана таблиця та встановлено, що відповідачем у сплату заборгованості за спірними видатковими накладними були зараховані платежі, згідно з наданими відповідачем банківськими виписками(т.1. а.с. 186-210), які мають платіжне призначення «зп автотовари по дог. б/н», «за автошини по рахунку б/н» чи «за автошини по РН б/н». Вказані банківські виписки не можуть бути визнані судом належними доказами виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за спірними видатковими накладними за період з 01.09.2010 по 31.10.2011 у повному обсязі, оскільки предметом розгляду справи є невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару поставленого йому позивачем за видатковими накладними від 08.09.2010 №РН-002664, від 08.09.2010 №РН-002681, від 09.09.2010 №РН-002690, від 10.09.2010 №РН-002717, від 14.09.2010 №РН-002741, від 20.09.2010 №РН-002783, від 11.11.2010 №РН-003549, від 25.11.2010 №РН-003711, від 08.12.2010 №РН-003938, від 12.12.2010 №РН-004179, від 11.12.2010 №РН-004180, від 13.12.2010 №РН-004038, від 14.12.2010 №РН-004067, від 15.12.2010 №РН-004102, від 20.12.2010 №РН-004150, від 20.12.2010 №РН-004155, від 20.12.2010 №РН-004169, від 21.12.2010 №РН-004175, від 22.12.2010 №РН-004203, від 24.12.2010 №РН-004236, від 27.12.2010 №РН-004227, від 27.12.2010 №РН-004228, від 04.01.2011 №РН-000018, від 04.01.2011 №РН-0000145, від 09.01.2011 №РН-000036, від 10.01.2011 №РН-000043, від 15.01.2011 №РН-000123, від 17.01.2011 №РН-000124, від 21.02.2011 №РН-000310, від 02.03.2011 №РН-000360, від 20.04.2011 №РН-000622, від 02.06.2011 №РН-000919, від 08.06.2011 №РН-000957, від 01.07.2011 №РН-001153, від 07.07.2011 №РН-001193, від 14.07.2011 №РН-001255.(т.1 а.с. 22-57) за період з 01.09.2010 по 31.10.2011, а господарські правовідносини між позивачем та відповідачем мали місце більш довгий час, за який могли здійснюватись вказані платежі. Докази виконання зобов'язань за сплати заборгованості у повному обсязі саме за спірними видатковими накладними суду відповідачем надані не були.

Також відповідачем були надані суду акти звіряння взаєморозрахунків(т.1 а.с. 74-85), що складалися наприкінці кожного календарного місяця та завірялися підписами та печатками обох сторін, відповідно до яких за вказаний позивачем у позовній заяві період заборгованість відповідача позивачеві складала 12,88 грн.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2003 №21/308 "Використання актів звірки у судовій практиці" акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками.

Таким чином, суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на акти звіряння взаєморозрахунків, оскільки вказані акти не підтверджуються первинними документами. Крім того, враховуючи пояснення представника позивача у судовому засіданні, ці акти звіряння взаєморозрахунків містять дані щодо конкретного календарного періоду (наприклад, серпень 2010 року (т.1., а.с.74)) по всім господарським правовідношенням, що мали місце у сторін. Разом з предметом розгляду у цій справі є конкретні господарсько-правові відношення з поставки товару за видатковими накладними від 08.09.2010 №РН-002664, від 08.09.2010 №РН-002681, від 09.09.2010 №РН-002690, від 10.09.2010 №РН-002717, від 14.09.2010 №РН-002741, від 20.09.2010 №РН-002783, від 11.11.2010 №РН-003549, від 25.11.2010 №РН-003711, від 08.12.2010 №РН-003938, від 12.12.2010 №РН-004179, від 11.12.2010 №РН-004180, від 13.12.2010 №РН-004038, від 14.12.2010 №РН-004067, від 15.12.2010 №РН-004102, від 20.12.2010 №РН-004150, від 20.12.2010 №РН-004155, від 20.12.2010 №РН-004169, від 21.12.2010 №РН-004175, від 22.12.2010 №РН-004203, від 24.12.2010 №РН-004236, від 27.12.2010 №РН-004227, від 27.12.2010 №РН-004228, від 04.01.2011 №РН-000018, від 04.01.2011 №РН-0000145, від 09.01.2011 №РН-000036, від 10.01.2011 №РН-000043, від 15.01.2011 №РН-000123, від 17.01.2011 №РН-000124, від 21.02.2011 №РН-000310, від 02.03.2011 №РН-000360, від 20.04.2011 №РН-000622, від 02.06.2011 №РН-000919, від 08.06.2011 №РН-000957, від 01.07.2011 №РН-001153, від 07.07.2011 №РН-001193, від 14.07.2011 №РН-001255.(т.1 а.с. 22-57) за період з 01.09.2010 по 31.10.2011.

За змістом статі 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання і неналежне виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статі 612 Цивільного кодексу України).

Згідно до статі 6 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією, в якій зазначають обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, що підтверджують ці обставини, вимоги заявника, суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці та інше.

Позивачем була направлена претензія № 12 від 21.08.2013 відповідачу, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість у розмірі 177 859,69 грн. (т.1, а.с. 11). Суду позивачем наданий доказ направлення вимоги відповідачу, але відповіді на вимогу відповідач не надав, також ним не була погашена вказана заборгованість.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару за спірними видатковими накладними за період з 01.09.2010 по 31.10.2011, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 72 276,10 грн., що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу: Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, в порушення наведених приписів, доказів погашення заборгованості з оплати отриманого товару відповідачем не надано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 80 240,50 грн. обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 72 276,10 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто», (99053 , вул.Руднєва, буд. 35-г, м. Севастополь, ідентифікаційний код 24027624) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сервіс», (пров.Водопроводний, 9 смт.Октябрське, Красногвардійський район, АР Крим, 97060, ідентифікаційний код 31503765, р/р 26006057001960 в КРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Сімфеорополь, МФО 384436) 72 276,10 грн (сімдесят дві тисячі двісті сімдесят шість грн. 10 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто», (99053, вул.Руднєва, буд. 35-г, м. Севастополь, ідентифікаційний код 24027624) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Сервіс», (пров.Водопроводний, 9 смт.Октябрське, Красногвардійський район, АР Крим, 97060, ідентифікаційний код 31503765, р/р 26006057001960 в КРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Сімфеорополь, МФО 384436) 1 549,72 грн. (одна тисяча п'ятдесят сорок дев'ять грн 72 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складене 30.12.2013.

Суддя Ю.В.Лотова