Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/20208/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20208/13 18.12.13

За позовом Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив медіа»

про стягнення 356 127,87 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Савка В.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив медіа» про стягнення 356 127,87 грн., з яких: 343 540,00 грн. - основна заборгованість, 10 286,51 грн. - пеня та 2 301,36 грн. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати наданих послуг за договором про надання послуг розміщення відео журналу №24-УЗШК від 27.09.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20208/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи), враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 р. між Державним підприємством «Українська залізнична швидкісна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Позитив медіа» укладено договір №24-УЗШК про надання послуг розміщення відеожурналу, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги розміщення відео журналу на моніторах рухомого складу позивача, що знаходиться у рейсі, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги на умовах та в порядку, передбаченому пунктом 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору загальна вартість послуги за кожний місяць для відповідача визначається щомісячно згідно акту про надані послуги.

Згідно п. 4.3. договору розрахунки між сторонами за надані послуги здійснюються сторонами на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури який складений у відповідності до акту про надані послуги за звітний місяць, підписаного обома сторонами, у термін не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, що підтверджує фактичне надання послуг за цим договором. Оплата відповідачем за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів після отримання від позивача рахунку-фактури який складений у відповідності до акту про надані послуги.

Пунктом 4.4. договору погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати належно наданих послуг, відповідач несе відповідальність, передбачену положенням пункту 6.4. цього договору.

Відповідно до п. 5.3.3. договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки з позивачем у обсязі та строки відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього.

Згідно п. 6.4. договору за несвоєчасну, або не в повному обсязі перераховану оплату, передбачену у цьому договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що позивачем було надано послуг за договором на загальну суму 564 390,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та виставленими рахунками на оплату, належним чином засвідченні копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак за надані послуги відповідач розрахувався частково в розмірі 220 850,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором №24-УЗШК про надання послуг розміщення відеожурналу від 27.09.2012 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 343 540,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 286,51 грн. пені та 2 301,36 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №24-УЗШК про надання послуг розміщення відеожурналу від 27.09.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надав послуг за договором на загальну суму 564 390,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та виставленими рахунками на оплату, які надсилались відповідачеві супровідними листами (копії - в матеріалах справи), а відповідач оплату за надані послуги в повному обсязі не провів.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по договору за надані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 343 540,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час вирішення спору відповідач оплати суми заборгованості за договором №24-УЗШК про надання послуг розміщення відеожурналу від 27.09.2012 р. не здійснив.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати наданих послуг згідно з договором. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 343 540 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

В межах розгляду даного спору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 10 286,51 грн. пені, нарахованої за період з 22.06.2013 р. по 07.10.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, який відповідає вимогам законодавства, тому визнається обґрунтованою сума пені у розмірі 10 286,51 грн., яка розрахована за період з 22.06.2013 р. по 07.10.2013 р. та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період шести місяців.

Крім того, у межах даної справи позивачем заявлені вимоги про стягнення 2 301,36 грн. 3% річних за період з 22.06.2013 р. по 07.10.2013 р.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, а тому вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив медіа» (02094, м. Київ, бульв. Верховної Ради, буд. 22, ідентифікаційний код - 37847824) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» (02096, м. Київ, вул. Привокзальна, буд. 3, ідентифікаційний код - 38137835) 343 540 (триста сорок три тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп. - основного боргу, 10 286 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 51 коп. - пені, 2 301 (дві тисячі триста одна) грн. 36 коп. - 3% річних та 7 122 (сім тисяч сто двадцять дві) грн. 55 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.