Рішення

від 23.12.2013 по справі 916/2065/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2013 р.Справа № 916/2065/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Васильєва К.В. згідно довіреності за №2170 від 18.06.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"(м. Харків);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Юніка"(м. Одеса);

про стягнення 1313766,17 грн.

05.08.2013р. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Юніка" (надалі відповідач) про стягнення 142296,42 долара США, що за курсом НБУ України становить 1137375,29грн, з яких: 103241,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 825213,23грн. - заборгованість за кредитом, 39054,43 долари США, що за курсом НБУ становить 312162,06грн. - заборгованість по процентах та 176390,88грн. - пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит, всього 1313766,17грн.

Ухвалою суду від 06 серпня 2013р. порушено провадження у справі № 916/2065/13 за зазначеним позовом.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 24.09.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Брагіної Я.В. у відпустці, справу № 916/2065/13 за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія-Юніка" про стягнення 1137375,29грн. передано на розгляд судді Панченко О.Л.

Розпорядження голови господарського суду Одеської області від 21.10.2013р справу №916/2065/13 повернуто на розгляд судді господарського суду Одеської області Брагіній Я.В., у зв'язку з поверненням її з відпустки, яка ухвалою суду від 22 жовтня 2013р. прийняла справу № 916/2065/13 до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Просив закінчувати розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2006р. між Акціонерним комерційним банком „Укрсиббанк" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Юніка" (надалі відповідач) було укладено кредитний договір № 11098291000.

Відповідно до зазначеного вище договору відповідачу надається кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 130000,00 доларів США у порядку та умовах, зазначених у даному договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 656500грн. по курсу НБУ на день укладення договору.

Відповідно до п.1.2.1 надання кредиту здійснюється у термін з 22 грудня 2006р. по 22 грудня 2017р. Кредит вважається повернутий в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

Згідно п. 1.3.1 договору за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 12,2% річних, якщо інша ставка не встановлена згідно умов договору.

Відповідно до п.1.3.2 договору позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1795,00 дол. США в день сплати ануїтетних платежів.

Згідно п. 4.1 позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Відповідно до п.4.2 позивальник зобов'язується сплачувати за кредит та інші платежі на рахунки, вказані в 3 розділі договору.

Згідно п. 5.10 у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит, в сторону зменшення в порядку визначеному в розділі 11 договору.

Розділом 7 договору передбачено, що за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та /або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Відповідачем по справі до суду не надано доказів належного виконання умов кредитного договору № 11098291000 від 22.12.2006р.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч. 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2006р. між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк" (Банк) та ТОВ "Вікторія-Юніка"(Позичальник) був укладений Кредитний договір №11098291000, згідно якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в сумі, що дорівнює 656500,00грн. Термін кредитування - 22.12.2006р. по 22.12.2017р.

Позивач виконав у повному обсязі свої зобов'язання за договором щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 656500,00грн., що підтверджується випискою про операції банку по рахунку №11098291000 за 26.12.2006р.

Проте, відповідач неналежно виконував умови договору, тому що не повертав кредитні кошти та не сплачував відсотки за користування коштами.

За умовами п.11.1 кредитного договору сторони погодили, що відповідно до ст.ст.525,611 ЦК України у випадку застосування будь-якого з п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6,5.9,5.10,7.4,9.2 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2 договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Така вимога направляється на адресу позичальника листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром. У разі зміни фактичної чи юридичної адреси позичальником без попереднього про це повідомлення банку чи інших навмисних дій позичальника, у зв'язку з чим письмова вимога банку не отримана позичальником, строк повернення кредиту та плати за кредит в такому випадку встановлюється через 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику (п.11.2 договору).

10.07.13. позивач надіслав відповідачу вимогу за №30-11/2855 від 08.07.13. про сплату заборгованості за кредитним договором в сумі 28996,33 долари США та 39054,43 долари США - заборгованість по процентах, в якій теж зазначив, що при не погашенні боргу банк вимагає повернути кредитні кошти в повному обсязі в сумі 142296,42 долари США, про що свідчить поштовий чек та реєстр заказних листів.

Але вимога повернулась, з відміткою поштового відділення "не розшуканий".

Таким чином, позивач вправі вимагати стягнення кредитних коштів, наданих відповідачу на підставі кредитного договору.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення 103241,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 825213,23грн. - заборгованість за кредитом, 39054,43 долари США, що за курсом НБУ становить 312162,06грн. - заборгованість по процентах є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати кредиту у сумі 74979,61грн. та пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 101411,27грн., а всього в сумі 176390,88грн.

Проте, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення пені частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

За приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

А відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР з відповідними змінами, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з врахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня не може перевищувати двох облікових ставок НБУ.

Проте, позивач при нарахуванні пені не врахував вимоги зазначеного Закону.

Таким чином, суд здійснює розрахунок пені, з врахуванням двох ставок НБУ , а саме:

періодЗалишок заборгованості за кредитомКількість днів простроченняСума пені в дол.Сума пені в грн. 02.01.13.-02.01.13 22979,90 20 188,876 1509,68 23.01.13-02.02.13 23957,45 30 283,314 2264,53 23.02.13-22.03.13 24944,94 27 276,786 2212,11 23.03.13-22.04.13 25942,47 30 319,839 2556,47 23.04.13-22.05.13 26950,14 29 321,187 2567,25 23.05.13-25.06.13 27968,06 33 367,033 2933,69 26.06.13-02.07.13 28996,33 6 66,73 533,37 Всього період Залишок простроченої заборгованості за проценти Кількість днів прострочення Сума пені в дол. 14577,1 Сума пені в грн. 02.01.13.-02.01.13 31206,76 20 256,494 2050,06 23.01.13-02.02.13 32488,38 30 400,542 3201,53 23.02.13-22.03.13 33781,25 27 374,833 2996,04 23.03.13-22.04.13 35084,15 30 432,544 3457,32 23.04.13-22.05.13 36397,19 29 433,775 3467,16 23.05.13-25.06.13 37720,46 33 512,518 4096,56 26.06.13-02.07.13 39054,08 6 89,878 718,39 Всього 19987,06

Всього пеня становитиме 34564,16грн. (14577,10грн. + 19987,06грн).

Проте, позивач просить стягнути із відповідача пеню в сумі 176390,88грн. Тому суд відмовляє в позові у частині стягнення пені в сумі 141826,72грн. (176390,88грн. - 34564,16грн.).

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 103241,99доларів США, що за курсом НБУ становить 825213,23грн., заборгованості по процентам у сумі 39054,43 долара США, що за курсом НБУ становить 312162,06грн., пені за прострочення сплати кредиту у сумі 14577,1грн. та пені за прострочення сплати процентів у сумі 19987,06грн., а відмовляє в частині стягнення пені в сумі 141826,72грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Юніка" (65037, м. Одеса, вул. Садова, 5 код ЄДРПОУ 33311748) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" (м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750 та 65058 м. Одеса, вул. Р.Кармена, 21-а):

- 103241,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 825213,23грн., заборгованості по кредиту;

- 39054,43 долара США, що за курсом НБУ становить 312162,06грн. заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 14577,1грн.- пені за прострочення сплати кредиту;

- 19987,06грн.- пені за прострочення сплати процентів,

- 23438,78грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову у частині стягнення 141826,72грн. - пені.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 27.12.2013р.

Суддя Брагіна Я.В.