Рішення

від 09.12.2013 по справі 910/14737/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14737/13 09.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архі гласс плюс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Архі Гласс"

Про стягнення 161 191,86 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Куриленко І.О. - дов. №б/н від 25.01.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Архі гласс плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архі Гласс" про стягнення з останнього заборгованості за договором позики про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги №3/04.02.11 від 04.02.2011 у розмірі 161 191,86 грн., з яких 153 966,00 грн. - основного боргу, 7 226,86 грн. - 3% річних, крім того просив судові витрати у розмірі 3 223, 85 грн. також покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2013 порушено провадження у справі №910/14737/13 та призначено розгляд справи на 19.08.2013.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.08.2013, від 11.09.2013 розгляд справи відкладався до 18.09.2013 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.09.2013 оголошувалась перерва до 25.09.2013.

У судовому засіданні 25.09.2013 оголошувалась перерва до 02.10.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відрядженні, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 справу було передано в провадження судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 суддя Цюкало Ю.В. прийняв справу №910/14737/13 до свого провадження та призначив судове засідання на 21.10.2013.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відрядження, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу №910/14737/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/14737/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду від 21.10.2013 розгляд справи відкладався до 06.11.2013 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.11.2013 оголошувалась перерва до 27.11.2013.

Ухвалою Господарського суду від 27.11.2013 розгляд справи відкладався до 09.12.2013 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

06.12.2013 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від представника позивача, надійшла заява №09/09 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача тільки суму основної заборгованості, а саме 153 966,00 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 3 079,32 грн. також покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання 09.12.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 09.12.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/14737/13.

В судовому засіданні 09.12.2013 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „АРХІ ГЛАСС ПЛЮС" (далі - Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АРХІ ГЛАСС" (далі - Позикодавець) було укладено договір позики зворотної безвідсоткової фінансової допомоги №3/04.02.11 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Позикодавець передає у власність Позичальника кошти в сумі 210 000,00 гривень, як зворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошей не пізніше 30.12.2011р. в порядку, визначеному в даному договорі (п. 4 Договору).

Згідно п. 9 Договору, останній набирає чинності з моменту початку фактичного перерахування Позикодавцем суми зворотної безвідсоткової фінансової допомоги до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

На виконання умов договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 196 700,00 гривень, що підтверджується банківськими виписками: від 04.02.2011р. на загальну суму 22 000,00 грн.; від 07.02.2011р. на загальну суму 6 200,00 грн.; від 13.04.2011р. на загальну суму 158 600,00 грн.; від 14.04.2011р. на загальну суму 9 900,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5 Договору сторони погодили, що повернення зазначеної суми зворотної безвідсоткової фінансової допомоги Позичальник може провадити частинами або одноразово шляхом перерахування на поточний рахунок Позикодавця, але не пізніше строків, визначених п. 4 даного договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 ЦК України зазначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач виконав свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів частково, та повернув Позивачеві грошові кошти лише у розмірі 42 734,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: від 30.03.2011р., від 26.04.2011р., від 27.04.2011р., від 09.08.2011р. (копії містяться в матеріалах справи) та станом на дату винесення рішення має заборгованість у розмірі 153 966,00 грн.

Відповідач проти позову повністю заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що у бухгалтерії Відповідача даний Договір відсутній, крім того, підпис директора Відповідача - Куценко Бориса Леонідовича на наданій копії Договору не схожий з підписами Куценка Бориса Леонідовича на інших документах Товариства.

А відтак, встановлення, що підпис на Договорі вчинено не уповноваженою особою, буде підставою для 1) визнання Договору як правочину недійсними (на підставі приписів ч. 1ст. 203 та ст. 215 ЦК України та 2) застосування наслідків недійсності правочину, а також відсутність законних підстав нараховувати штрафні санкції за Договором.

Крім того, використавши своє законне право представник позивача подав клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи, яке в свою чергу також обґрунтував тим, що у його бухгалтерії спірний Договір відсутній, а також підпис директора Відповідача Куценко Б.Л. на копії Договору, яка міститься в матеріалах справи не схожою з підписами Куценка Б.Л. на інших документах Товариства.

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. суд може призначити по справі почеркознавчу експертизу для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, адже відсутність даного спірного договору у бухгалтерії Відповідача не може бути належним доказом того, що останній його не підписував, Крім того, несхожість підпису директора Відповідача на копії договору, наданого Позивачем також не підтверджує факту не укладення його між сторонами, адже в матеріалах справи містяться банківські виписки з призначенням платежу: «повернення зворотної фінансової безвідсоткової допомоги згідно з Договором №3/04.02.11 від 04.02.11р. без ПДВ» , відповідно до яких Відповідач повернув частково позику, а відтак і визнав сам факт укладення спірного договору.

Оцінюючи подані представником Позивача докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача про призначення почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає з огляду на вищевказане.

Обґрунтовуючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову представник Позивача зазначив про те, що йому стало відомо, що на сьогоднішній день Відповідач (боржник) вчиняє дії по виведенню грошових коштів з рахунків підприємства та намагається до ухвалення судового рішення по справі встигнути відчужити майно підприємства з метою уникнення повернення боргу Позивачу - для чого навмисне затягує розгляд даної справи.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

У відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Оцінюючи подані представником Позивача докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача щодо вжиття заходів щодо забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України , при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІ ГЛАСС» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 51, код ЄДРПОУ 33830712) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІ ГЛАСС ПЛЮС» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12-а, оф. 31, код ЄДРПОУ 35574520) заборгованість за договором позики зворотної безвідсоткової фінансової допомоги №3/04.02.11 від 04.02.2011р. у розмірі 153 966,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІ ГЛАСС» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 51, код ЄДРПОУ 33830712) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІ ГЛАСС ПЛЮС» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12-а, оф. 31, код ЄДРПОУ 35574520) 3 079,32 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 13.12.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна