Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/21594/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21594/13 16.12.13

За позовомПриватного підприємства «Електрокомплекс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» Простягнення 22 343,36 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Тюменцева Т.Ю. - дов. № 41 від 01.11.2013 р., Здоренко С.М. - директор;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Електрокомплекс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» про стягнення 20 827,46 грн. основного боргу, 78,74 три відсотки річних, 1 041,37 грн. штрафу, 383,22 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки товарів № ЕК 34/12 від 01.03.2012 року.

Ухвалою від 11.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/21594/13 та призначено її розгляд на 29.11.2013 року.

Представники позивача у судовому засіданні 29.11.2013 р. подали клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.11.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали не виконав про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд даної справи до 16.12.2013 р.

Представники позивача у судовому засіданні 16.12.2013 р. подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 16.12.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між Приватним підприємством «Електрокомплекс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» (покупець) було укладено договір постачання товару № ЕК 34/12, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.2 вище зазначеного договору вказано, що асортимент товару: перелік найменувань матеріалів, їх кількість та ціна визначені у рахунках-фактурах та/або специфікаціях.

Згідно пункту 2.1 договору № 34/12 від 01.03.2012 року якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам сертифікату якості та нормативно-технічній документації виробника та затвердженим діючим ТУ та ДСТ України.

Згідно пункту 3.1 вище зазначеного договору покупець сплачує за поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунках-фактурах та/чи специфікаціях, накладних. Ціни у рахунках-фактурах та специфікаціях зазначені з урахуванням ПДВ.

В пункті 3.2 договору № 34/12 сторони погодили, що сукупність вартості партій товару, замовлених покупцем та поставлених постачальником протягом строку дії договору, буде складати кінцеву загальну суму договору.

Відповідно до пункту 3.5 договору № 34/12, відстрочка платежу становить 10 календарних днів.

Пункт 3.6 даного договору зазначає, що розмір поставленого покупцю за цим договором товару і не оплаченого ним у договірний строк не може перевищувати суму 10 000 грн..

Згідно пункту 4.1 вище зазначеного договору, постачальник зобов'язаний поставити товар в розпорядження покупця на умовах EXW-склад постачальника за адресою: м. Київ, вул. В. Хвойки 18/14, згідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2000 року).

Відповідно пункту 6.1 вище зазначений договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Відповідно до умов договору постачання товарів № 34/12 від 01.03.2012 р., позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 50 872,96 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН ЕК-0014406 від 21.05.2012 р., № РН ЕК-0014527 від 25.05.2012 р., № РН ЕК-0014663 від 30.05.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач частково оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання товарів № 34/12 від 01.03.2012 р. становить 20 827,46 грн.

Сторонами з метою підтвердження заборгованості за договором поставки постачання товарів № 34/12 від 01.03.2012 р. було підписано акт звірки розрахунків відповідно до якого станом на 11.09.2013 р. заборгованість ТОВ «Ліфтмонтаж» перед ПП «Електрокомплекс» становила 20 827,46 грн.

17.05.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення існуючої заборгованості. Разом з тим, відповідач у строки передбачені законодавством відповіді на претензію не надав, заборгованості не погасив.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» про стягнення 20 827,46 грн. основного боргу, 78,74 три відсотки річних, 1 041,37 грн. штрафу, 383,22 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки товарів № ЕК 34/12 від 01.03.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до пункту 3.5 договору № 34/12, відстрочка платежу з поставки товару становить 10 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 50 872,96 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН ЕК-0014406 від 21.05.2012 р., № РН ЕК-0014527 від 25.05.2012 р., № РН ЕК-0014663 від 30.05.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач частково оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання товарів № 34/12 від 01.03.2012 р. становить 20 827,46 грн.

Враховуючи умови п. 3.5 договору поставки, ТОВ «Ліфтмонтаж» зобов'язане було оплатити поставлений товар у строк до 09.06.2012 р., проте зазначеного не зробило.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 20 827,46 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар на підставі п. 66 Постанови Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. «Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання і основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій», просить суд також стягнути з відповідача штраф (5 %) у розмірі 1 041,37 грн. та пеню (0,04 %) у розмірі 383,22 грн.

Умовами пункту 66 вищезазначеної постанови встановлено, що за безпідставну відмову від акцепту платіжної вимоги (повністю або частково), а також за відмову від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % суми, від оплати якої він відмовився чи ухилився.

При несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець (платник) оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04 відсотки суми простроченого платежу за кожен день прострочи.

Як встановлено судом, сума боргу відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви до суду становила 20 827,46 грн., у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення 1 041,37 грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 383,22 грн. пені (0,04 %), оскільки відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару розпочалося з 10.06.2012 р., то позивач враховуючи умови вищезазначеної норми права та порядку розрахунків погодженого в договорі, мав право здійснювати нарахування пені до 10.12.2012 р. У зв'язку з тим, що позивачем здійснено розрахунок пені поза межами шестимісячного періоду її нарахування (з 30.05.2013 р. до 23.10.2013 р.), то господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 78,74 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 78,74 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтмонтаж» (місцезнаходження : 03062, м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги, 67; фактичне місцезнаходження : 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16, офіс 95, код ЄДРПОУ 32210249) на користь Приватного підприємства «Електрокомплекс» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, Московський проспект, 8, код ЄДРПОУ 31865387) 20 827 (двадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 46 коп. основного боргу, 1 041 (одна тисяча сорок одна) грн. 37 коп. штрафу, 78 (сімдесят вісім) грн. 74 коп. три відсотки річних та 1 690 (одна тисяча шістсот дев'яносто) грн. 02 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

23.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.