Рішення

від 24.12.2013 по справі 916/2806/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р.Справа № 916/2806/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ"

про стягнення 5 063,91 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Ткач О.С. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення 44 843,35 грн.

Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" про стягнення заборгованості у розмірі 5 063,91 грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 3 752,85 грн., пені у сумі 805,28 грн. та 3% річних у сумі 505,78 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 жовтня 2013 року порушено провадження по справі № 916/2806/13.

21.11.2013р. до матеріалів справи надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про залучення до матеріалів справи додаткових документів разом із супровідним листом (вх. № 35554/13).

У судовому засіданні від 24.12.2013р. представником позивача були надані письмові пояснення (вх. № 39581/13).

На адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до витягу представленому позивачем господарському суду, в порядку ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 916/2806/13. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до положень п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Одесагаз" на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Одесагаз" оформленного протоколом чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" № 18 від 12.10.2011р., яким було змінено назву позивача.

01 січня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" (надалі - Газозбутова організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КІФ" (надалі - Споживач) було укладено договір на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових комунально-побутових об'єктів № 000421 (надалі - договір № 000421 від 01.01.2005р.) відповідно до п. 1 якого предметом договору є умови споживання, постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання Споживача в пунктах споживання, розташованих за адресами: пер. Катаєва, 4, кв. 15.

Відповідно до п. 2.1 договору № 000421 від 01.01.2005р. Газозбутова організація здійснює технічне обслуговування газового обладнання Споживача, а також постачання та транспортування природного газу розподільними газопроводами у наступних місячних обсягах: січень - 560 тис. м. куб., лютий - 400 тис. м. куб., березень - 150 тис. м. куб., квітень - 50 тис. м. куб., жовтень - 100 тис. м. куб., листопад - 260 тис. м. куб., грудень - 400 тис. м. куб.

Згідно з пп. 3.1, 3.1.1, 3.1.3 договору № 000421 від 01.01.2005р. Газозбутова організація зобов'язується поставити та транспортувати від ГРС до Споживача природний газ у обсягах, зазначених у п. 2.1 даного договору. Щомісячно, в період з 20 по 30 число поточного місяця, скласти акт прийому - передачі природного газу (показання лічильника).

Пунктами 3.3, 3.3.1 договору № 000421 від 01.01.2005р. передбачено, що Споживач зобов'язується щомісячно з 20 по 30 число прийняти представника Газозбутової організації для підписання акту прийому - передачі природного газу (показання лічильника).

Відповідно до п. 4.1 договору № 000421 від 01.01.2005р. Газозбутова організація передає Споживачу газ, а Споживач приймає газ у обсягах, зазначених у п. 2.1 даного договору.

Згідно з п. 4.7 договору № 000421 від 01.01.2005р. прийом - передачу газу у відповідному місяці оформлюється актами прийму - передачі між Газозбутовою організацією та Споживачем.

Розділом 5 договору № 000421 від 01.01.2005р. обумовлені тарифи на постачання і транспортування газу. Вартість природного газу та тарифи на постачання та на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України, що надаються підприємствам НАК "Нафтогаз України" визначені згідно з наказами НАК "Нафтогаз України" та Постановами НКРЕ.

Відповідно до п. 5.1 договору № 000421 від 01.01.2005р. вартість постачання та транспортування природного газу складає за 1000 м. куб. 361,14 грн., у тому числі ПДВ - 5,64 грн. У тому числі: постачання 1000 м. куб. природного газу складає 327,30 грн., у тому числі ПДВ - 0,6 грн. (п. 5.1.1); тариф на постачання природного газу складає за 1000 м. куб. 13,80 грн., у тому числі ПДВ - 2,30 грн. (п. 5.1.2); тариф на транспортування 1000 м. куб. природного газу складає 20,04 грн., у тому числі ПДВ - 3,34 грн. (п. 5.1.3).

Згідно з п. 6.1 договору № 000421 від 01.01.2005р. оплата за транспортування та постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Газозбутової організації 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до початку поставки газу. При невиконанні Споживачем даних умов щодо попередньої оплати - Газозбутова організація не здійснює постачання газу Споживачу, а Споживач повинен самостійно припинити газопостачання шляхом виклику слюсаря, який обслуговує газове обладнання.

Пунктом 7.2 договору № 000421 від 01.01.2005р. передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг по постачанню, транспортуванню природного газу та обслуговуванню газового обладнання у строки, зазначені в розділі 6 даного Договору, Споживач сплачує на користь Газозбутової організації, крім суми і заборгованості, пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. У разі наявності заборгованості у Споживача, Газозбутова організація має право припинити постачання газу.

Відповідно до п. 7.4 договору № 000421 від 01.01.2005р. штраф та пеня нараховуються протягом одного року, до моменту звернення з вимогою, претензією або позовом.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору № 000421 від 01.01.2005р.).

Так, на виконання вищенаведених умов договору № 000421 від 01.01.2005р. Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" в червні 2009 року було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю „КІФ" прийнято 1491 м. куб. природного газу на загальну суму 3 970,70 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу по показникам лічильника, встановленого на КБО від 30.06.2009р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю „КІФ", в свою чергу, було здійснено оплату за отриманий природний газ не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача починаючи з 25.05.2009р. утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3845,71 грн.

При цьому, в липні 2013 року у зв'язку із списанням дебіторської заборгованості позивачем було здійснено корегування та зменшено заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" на суму 92,86 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" про стягнення заборгованості у розмірі 5 063,91 грн., яка складається з суми основного боргу у сумі 3 752,85 грн., пені у сумі 805,28 грн. та 3% річних у сумі 505,78 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових комунально-побутових об'єктів № 000421 від 01.01.2005р. зобов'язань, а також положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „КІФ" жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню складає 3 752,85 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.05.2009р. по 24.05.2010р. у розмірі 805,28 грн. згідно наданого розрахунку та 3 % річних у розмірі 505,78 грн. згідно наданого розрахунку: за період з 25.05.2009р. по 26.07.2013р. у розмірі 482,03 грн. та за період з 27.07.2013р. по 11.10.2013р. у розмірі 23,75 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 7.2 договору № 000421 від 01.01.2005р. передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг по постачанню, транспортуванню природного газу та обслуговуванню газового обладнання у строки, зазначені в розділі 6 даного Договору, Споживач сплачує на користь Газозбутової організації, крім суми і заборгованості, пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. У разі наявності заборгованості у Споживача, Газозбутова організація має право припинити постачання газу.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 25.05.2009р. по 24.05.2010р. у розмірі 805,28 грн., підлягають частковому задоволенню, а саме - на суму 401,40 грн.

Крім того, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за період з 25.05.2009р. по 26.07.2013р. у розмірі 482,03 грн. та за період з 27.07.2013р. по 11.10.2013р. у розмірі 23,75 грн., у загальному розмірі 505,78 грн. суд дійшов висновку про допущення Публічним акціонерним товариством "Одесагаз" помилки при його здійсненні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у загальному розмірі 505,78 грн. також підлягають частковому задоволенню, а саме - на суму 505,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суду вбачаються всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" суми заборгованості у розмірі 3 752,85 грн., пені у розмірі 401,40 грн. та 3 % річних у розмірі 505,46 грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „КІФ" (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 81, кв. 87, код ЖДРПОУ 20950761) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1, код ЄДРПОУ 03351208) суму основного боргу у розмірі 3752 (три тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 85 коп., пеню у розмірі 401 (чотириста одна) грн. 40 коп., 3 % річних у розмірі 505 (п'ятсот п'ять) грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 1583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 17 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 30.12.2013 року

Суддя Степанова Л.В.