Рішення

від 23.12.2013 по справі 910/20496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20496/13 23.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель преса»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 60 748, 61 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Врублевський І.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картель преса» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 628 від 15.08.2011 р. у розмірі 57 874, 24 грн., а також 2 384, 42 грн. - пені та 489, 95 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20496/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.12.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі за клопотанням відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явися, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Картель преса» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 628, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар, кількість, асортимент та ціна якого зазначається у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.2. договору відповідач перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 30-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно з п. 6.1. договору сторони несуть майнову відповідальність за збитки, що стались внаслідок невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

Договір, відповідно до п. 7.1. вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012 р. та вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік на тих самих умовах якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін не повідомить іншу про його припинення.

Приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про припинення договору, суд дійшов висновку, що він є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 628 від 15.08.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 195 720, 69 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем оплачено товар на загальну суму 139 225, 77 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору № 628 від 15.08.2011 р. щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 57 874, 24 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується поставка позивачем товару за договором № 628 від 15.08.2011 р., враховуючи, що відповідачем заявлені до нього вимоги не спростовано та не надано суду доказів належного виконання ним грошових зобов'язань перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель преса» в частині стягнення боргу у сумі 56 494, 92 грн.

При цьому заборгованість відповідача на суму 1 379, 32 грн. позивачем документально не підтверджена та спростовується наявними у справі документами, а відтак - суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Також позивач просить стягнути з відповідача 489, 95 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 2 384, 42 грн. - пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений договором № 628 від 15.08.2011 р. строк не оплатив поставлений позивачем товар, чим допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунку суду розмір 3 % річних від простроченої суми за період з 05.07.2013 р. (дата виникнення заборгованості) до 15.10.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 478, 27 грн., що менше, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Що ж до вимог позивача про стягнення пені у розмірі 2 384, 42 грн., суд відзначає, що за приписами ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В той же час, суд відзначає, що за приписами ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов?язань. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Однак, у договорі № 628 від 15.08.2011 р. відсутні положення щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги вищенаведені норми, враховуючи, що сторонами не дотримано вимог Цивільного кодексу України щодо письмової форми правочину, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Посилання позивача на Положення про поставки продукції народного споживання та виробничо-технічного призначення, затвердженого Радою міністрів СРСР, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказане положення не є письмовим правочином між сторонами щодо забезпечення виконання зобов'язання у розумінні Цивільного кодексу України, а також не є законом.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: 56 494, 92 грн. - основний борг та 478, 27 грн. - 3 % річних.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель преса» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Картель преса» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, код ЄДРПОУ 35254425) заборгованість у розмірі 56 494, 92 (п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто чотири грн. 92 коп.) грн. - основного боргу та 478, 27 (чотириста сімдесят вісім грн. 27 коп. грн. - 3 % річних та 1 613, 57 (одна тисяча шістсот тринадцять грн. 57 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.12.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.