Постанова

від 27.12.2013 по справі 826/17396/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2013 року № 826/17396/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 травня 2013 року № 0005792230.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби з порушенням вимог чинного законодавства проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс". Також позивач вказує на неправомірність висновків податкового органу відносно того, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року № 0005792230, оскільки реальність здійснення операції за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" не підтверджується первинними документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 26 квітня 2013 року по 7 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі наказу від 15 квітня 2013 року № 1274, керуючись підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" за період з 1 січня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 16 травня 2013 року № 302/1/22-30-36556455, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 26 304 грн., в тому числі: за січень 2012 року на суму 12 085 грн., за квітень 2012 року на суму 697 грн., за травень 2012 року на суму 1 896 грн., за червень 2012 року на суму 7 774 грн., за липень 2012 року на суму 737 грн., за серпень 2012 року на суму 3 115 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 29 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0005792230, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" суму грошового зобов'язання в розмірі 32 880 грн., з якої: за основним платежем - 26 304 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 576 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26 липня 2013 року № 2521/10/26-15-10-04-04 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 травня 2013 року № 0005792230, а первинну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" від 6 червня 2013 року № 18 (вхідний від 12 червня 2013 року № 1019/10) - без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 1 жовтня 2013 року № 12345/6/99-9910-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 29 травня 2013 року № 0005792230 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-С", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагента не спричинили настання реальних правових наслідків.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

10 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, укладено договір № ТР0027/17 на виконання підрядних робіт, за умовами якого підрядник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по обв'язці котла. Пунктом 1.2 договору визначено, що послуги виконуються відповідно до вимог заводів-виготовлювачів, інструкцій та паспортів з метою забезпечення дієздатності котельні. Згідно пункту 3.1 договору, загальна вартість робіт складає 24 336,72 грн., в тому числі ПДВ - 4 056 грн. В пункті 3.2 договору зазначено, що перед початком робіт замовник сплачує виконавцю 100 % загальної вартості робіт.

Згідно зведеної договірної ціни на виконання підрядних робіт (додаток 1 до договору) визначено назви статей видатків: труба Ду50, Труба Ду25, Труба Ду20, кран кульковий Ду25, кран кульковий Ду20, послуги по обв'язці котла.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкову накладну № 13 від 27 січня 2012 року на загальну суму 24 336,72 грн., в тому числі ПДВ - 4 056,12 грн.

27 січня 2012 року між сторонами договору підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ТР0027/17, згідно якого виконавцем виконані роботи по обв'язці котла.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 22 від 3 лютого 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги щодо обв'язки котла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Філією "Васильківська ДЕД" ДП "КиївОблДорУпр" та перед Філією "Конче-Заспівська ДЕД" ДП "КиївОблДорУпр" щодо виконання робіт на комплектацію та монтажні роботи топкової, згідно угод-підряду № 61 від 5 грудня 2011 року та № 02-12 від 12 грудня 2011 року.

Разом з тим, суд зазначає, що в угодах-підряду визначено строк закінчення робіт - 21 грудня 2011 року.

Представник позивача під час розгляду справи зазначила, що виконання робіт по обв'язці котлів проводили два працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М": зварювальник та слюсар, а саме: з 5 грудня по 12 грудня за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 58б та з 13 грудня 2011 року по 19 грудня 2011 року за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха.

Враховуючи, що договір № ТР0027/17 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" укладений 10 січня 2012 року суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги щодо обв'язки котлів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Філією "Васильківська ДЕД" ДП "КиївОблДорУпр" та перед Філією "Конче-Заспівська ДЕД" ДП "КиївОблДорУпр", оскільки на момент підписання договору № ТР0027/17 строк закінчення виконання позивачем робіт перед замовниками закінчився.

31 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, підписані акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ТО0011-2 та № ТО0011-3, згідно яких виконавцем виконані роботи по технічному обслуговуванню котелень, загальною вартістю 27 300 грн. та 20 874,20 грн., згідно договору № ТО0011 від 1 грудня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 25 від 31 січня 2012 року на загальну суму 27 300 грн., в тому числі ПДВ - 4 550 грн.,

- № 24 від 31 січня 2012 року на загальну суму 20 874,20 грн., в тому числі ПДВ - 3 479,03 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжні доручення № 13 від 31 січня 2012 року та № 14 від 31 січня 2012 року.

При цьому, позивачем суду не пред'явлений договір № ТО0011 від 1 грудня 2011 року, що унеможливлює встановити відповідність робіт умовам договору.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" по технічному обслуговуванню котелень з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, згідно угоди-підряду № Г0017/10-ПР057/14 від 4 лютого 2010 року та угоди-підряду № ГБ003-ПР059/25 від 2 лютого 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини", згідно угоди-підряду № ГБ0028 від 1 вересня 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Селден", згідно угоди-підряду № ГБ0038 від 4 січня 2012 року.

Згідно договору № Г0017/10-ПР057/14 від 4 лютого 2010 року на гарантійне обслуговування газових повітряно-опалювальних агрегатів "Sahara plus G", укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, як замовником, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування газових повітряно-опалювальних агрегатів "Sahara plus G". В договорі зазначено, що загальна вартість робіт за договором складає 20 489 грн. Оплата здійснюється поквартально у вигляді 100% вартості згідно кошторису після підписання акту прийому-передачі фактично виконаних робіт. В договорі зазначено, що термін виконання робіт: 2 січня 2010 року-31 грудня 2010 року.

1 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини", як замовником, укладено договір про технічне обслуговування № ГБ0028, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання щомісячних робіт з технічного обслуговування автоматики безпеки двох водогрійних газових котлів, автоматики загазованості та вузлу обліку газуна на об'єкті замовника за адресою: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, строком на 1 рік. В договорі зазначено, що загальна сума на рік складає 14 400 грн. Оплата щомісячна. Перед початком надання послуг замовник здійснює помісячну оплату, що складає по 1 800 грн., згідно рахунка-фактури.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини" підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року.

31 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, як замовником, підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт № ГБ0020/11-2 від 31 жовтня 2011 року, згідно якого виконавцем надані послуги технічного обслуговування газових повітряно-опалювальних агрегатів "Sahara plus G" протягом ІІ та ІІІ кварталів на суму 16 981,04 грн., згідно договору № ГБ0020/11-ПР059/120.

4 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селден", як замовником, укладено договір про технічне обслуговування № ГБ0038, за умовами якого підрядник зобов'язується щомісячно виконувати роботи, що перераховані в додатку № 1. Загальна сума на рік складає 10 800 грн. Оплата поквартальна. Перед початком надання послуг замовник здійснює поквартальну оплату, що складає 2 700 грн., згідно рахунка-фактури.

2 квітня 2012 року, 28 вересня 2012 року, 31 липня 2012 року та 31 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селден" підписані акти здачі-прийняття робіт

2 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, як замовником, укладено договір № ГБ003-ПР059/25 на технічне обслуговування газових повітряно-опалювальних агрегатів "Sahara plus G", за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування газових повітряно-опалювальних агрегатів "Sahara plus G". Загальна вартість робіт за договором складає 38 059 грн. Оплата поквартальна і здійснюється у вигляді 100% вартості згідно кошторису після підписання акту прийому-передачі фактично виконаних робіт. В договорі зазначено, що термін виконання робіт: 1 січня 2012 року-31 грудня 2012 року.

Між сторонами договору підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт № ОУ-Чрв2039 від 31 серпня 2012 року, згідно якого виконавцем надані послуги технічного обслуговування газових повітряно-опалювальних агрегатів "Sahara plus G" протягом ІІ кварталу на суму 9 514,84 грн.

Проте, суд не приймає до уваги надані позивачем первинні документи складені за участю Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, згідно угоди-підряду № Г0017/10-ПР057/14 від 4 лютого 2010 року, як доказ використання отриманих послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" у січні 2012 року у власній господарській діяльності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що за вказаною угодою позивачем надавалися послуги замовнику до 31 грудня 2010 року. При цьому судом також не приймається до уваги наданий договір № ГБ003-ПР059/25, оскільки він укладений з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 2 лютого 2012 року, тобто вже після виконання спірних операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М".

Судом також не приймаються до уваги доводи позивача відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" по технічному обслуговуванню котелень з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини", згідно угоди-підряду № ГБ0028 від 1 вересня 2011 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селден", згідно угоди-підряду № ГБ0038 від 4 січня 2012 року, оскільки з аналізу вказаних договорів вбачається, що позивач від Товариства з обмеженою відповідальністю "Митний термінал Київщини" отримав кошти за надані в січні 2012 року послуги в розмірі 1 800 грн. Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Селден" послуг позивача здійснюється поквартально, вартість послуг за квартал складає 2 700 грн. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховані кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" за надані послуги по технічному обслуговуванню котелень в січні 2012 року в розмірі 48 174,20 грн.

Таким чином, в даному випадку відсутня економічна вигода від послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М".

7 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ТР0027/18, згідно якого виконавцем виконані проектні роботи, загальною вартістю 28 650 грн., згідно договору № ТР0027/18 від 1 березня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкову накладну № 6 від 7 березня 2012 року на загальну суму 28 650 грн., в тому числі ПДВ - 4 775 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 42 від 7 березня 2012 року.

При цьому, позивачем суду не пред'явлений договір № ТР0027/18 від 1 березня 2012 року, що унеможливлює встановлення відповідності робіт умовам договору.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло проектні роботи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Діспомед" та вказала на те, що працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виконувалися роботи в період з 4 січня 2012 року по 29 травня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Діспомед" замовило у позивача послуги по виготовленню проекту на газопостачання, згідно рахунку-фактури № МВ-0027-2 від 28 грудня 2011 року.

29 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Діспомед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2117, згідно якого виконавцем виготовлений проект на газопостачання, вартість робіт 52 531,01 грн.

Проте, суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло проектні роботи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Діспомед", оскільки позивачем виконані зобов'язання перед замовником в березні 2013 року, а первинні документи за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" складені 7 березня 2012 року.

30 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ТР0027/28, згідно якого виконавцем виконані роботи по обв'язці котла, загальною вартістю 17 571,60 грн., згідно договору № ТР0027/28 від 21 березня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкову накладну № 35 від 30 березня 2012 року на загальну суму 17 571,60 грн., в тому числі ПДВ - 2 928,60 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 65 від 30 березня 2012 року.

При цьому, позивачем суду не пред'явлений договір № ТР0027/28 від 21 березня 2012 року, що унеможливлює встановити відповідність робіт умовам договору.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" роботи по обв'язці котла з метою належного виконання своїх зобов'язань перед Військовою частиною 3077.

З матеріалів справи вбачається, що 1 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Військовою частиною 3077, як замовником, укладено угоду-підряд на монтажні роботи № 15, за умовами якої виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в угоді, виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, устаткування та обладнання замовника визначену угодою роботу, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в угоді прийняти та оплатити її. Вартість всіх доручених виконавцю дійсною угодою робіт визначається згідно затвердженої договірної документації і становить 68 390,40 грн.

6 березня 2012 року між сторонами підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт.

Проте, суд не приймає до уваги надані позивачем первинні документи складені за участю Військової частини 3077, як доказ використання отриманих послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" у березні 2012 року у власній господарській діяльності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем станом на 6 березня 2012 року надані послуги замовнику, проте договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" укладений 21 березня 2012 року.

26 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ТР0027/32, згідно якого виконавцем виконані роботи по встановленню модемного зв'язку на вузли обліку газу (8 штук), загальною вартістю 20 400 грн., згідно договору № ТР0027/32 від 1 червня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкову накладну № 53 від 26 червня 2012 року на загальну суму 20 400 грн., в тому числі ПДВ - 3 400 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 137 від 26 червня 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивач зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги по встановленню модемного зв'язку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед ПАТ "Київуніверсал", ПАТ "Укрмаш-Конверсія", ТОВ "Віннер Імпортс Україна ЛТД", ТОВ "Агротранс-Холдинг", ПрАТ "Вишневе", ПП "Обухівміськвторресурс", ТОВ "Порто-Флот", ТОВ "Бауміт Україна".

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віннер Імпортс Україна, Лтд", як замовником, укладено договір підряду № 0911_МЗ, за умовами якого підрядник зобов'язується власними або залученими силами та засобами на свій ризик на умовах, в строк та у порядок, визначеними даним договором, виконати роботи, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти й оплатити виконану підрядником роботу. Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна ціна договору становить 6 511,20 грн.

15 травня 2012 року між сторонами договору підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0911_МЗ.

13 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порто-Флот", як замовником, укладено договір на виконання підрядних робіт № МБ0069, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по встановленню модемного зв'язку на комерційну автоматизовану систему обліку витрат природного газу. Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 8 520 грн.

30 червня 2012 року між сторонами підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-ПМ0098.

31 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бауміт", як замовником, підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2054, згідно якого виконавцем здійснені демонтаж/монтаж приладів (розрахунки згідно ДБН), держповірка коректора газу в УкрЦСМ, перевірка лічильника газу у представників УкрЦСМ, пусконалагоджувальні роботи, монтаж та пусконалагоджувальні роботи з встановлення GSM зв'язку на ВОГ, загальною вартістю 12 716,39 грн.

14 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Публічним акціонерним товариством "Київуніверсал", як замовником, укладено договір на виконання підрядних робіт № МБ0084, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання пусконалагоджувальних робіт комерційної автоматизованої системи обліку витрат природного газу та встановленню модемного зв'язку на АСОГ за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 21. Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 10 998,84 грн.

10 жовтня 2012 року між сторонами договору підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2080.

20 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Холдінг", як замовником, укладено договір на виконання підрядних робіт № ПБ0092, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по усуненню зауважень згідно акту перевірки стану обліку природного газу комерційної автоматизованої системи обліку витрат природного газу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 43. Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 10 286 грн.

31 жовтня 2012 року між сторонами підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2108.

28 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Приватним підприємством "Обухівміськвторресурси", як замовником, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Черв2075, згідно якого виконавцем здійснено встановлення модемного зв'язку на АСОГ, загальною вартістю 8 304, згідно рахунку № СФ-0000202 від 25 вересня 2012 року.

31 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укрмаш-Конверсія", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2120, згідно якого виконавцем проведені наступні роботи: встановлення пробок, встановлення блінди, середній ремонт лічильника газу, встановлення модемного зв'язку на АСОГ, заміна свідоцтва метрологічної атестації, заміна перетворювача тиску РС-28, загальною вартістю 17 596,12 грн.

31 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Приватним акціонерним товариством "Вишневе", як замовником, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Черв2112, згідно якого виконавцем проведені пусконалагоджувальні роботи та здійснено встановлення модемного зв'язку на АСОГ, загальною вартістю 10 996,44 грн., згідно рахунку № СФ-0000207 від 1 жовтня 2012 року.

23 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, підписаний акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) № ТР0027/34, згідно якого виконавцем виконані роботи по встановленню модемного зв'язку (4 штук), загальною вартістю 12 462 грн., згідно договору № ТР0027/34 від 8 серпня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкову накладну № 20 від 22 серпня 2012 року на загальну суму 12 462 грн., в тому числі ПДВ - 2 077 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 210 від 22 серпня 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги по встановленню модемного зв'язку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед ВАТ "Боярське автотранспортне підприємство", суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, ФГ "Камелія-К".

З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Боярське автотранспортне підприємство", як замовником, укладено договір № МБ0046 на надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе надання послуг по встановленню модемного зв'язку на вузол комерційного обліку газу. Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 6 984 грн.

Між сторонами договору підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт від 30 листопада 2011 року № МБ0046.

31 серпня 2012 року між ФГ "Камелія-К", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2057, згідно якого виконавцем проведені роботи по встановленню модемного зв'язку на АСОГ, загальною вартістю 7 972,80 грн., згідно рахунку № СФ-0000110 від 16 липня 2012 року.

30 листопада 2012 року між ОСОБА_2, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2155, згідно якого виконавцем проведені роботи по встановленню модемного зв'язку на АСОГ, загальною вартістю 8 501,52 грн., згідно рахунку № СФ-0000249 від 8 листопада 2012 року.

30 листопада 2012 року між ОСОБА_3, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2143, згідно якого виконавцем проведені роботи по встановленню модемного зв'язку на АСОГ, встановленню зовнішнього блоку живлення, загальною вартістю 11 896,44 грн., згідно рахунку № СФ-0000175 від 6 вересня 2012 року.

31 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як замовником, підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № ТР0027/35, згідно якого виконавцем виконані роботи по встановленню модемного зв'язку (2 штуки), загальною вартістю 6 231 грн., згідно договору № ТР0027/35 від 24 серпня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" виписало на користь позивача податкову накладну № 38 від 31 серпня 2012 року на загальну суму 6 231 грн., в тому числі ПДВ - 1 038,50 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано платіжне доручення № 232 від 31 серпня 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" замовляло послуги по встановленню модемного зв'язку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед АТ "Київавтотранссервіс" та ОСББ "Новий світ".

27 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та Приватним акціонерним товариством "Київавтотранссервіс", як замовником, укладено договір на виконання підрядних робіт № ПБ0045, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по демонтажу, монтажу приладів, держповірки лічильника газу у представників ДП "Укрметртестстандарт", пусконалагодженню комерційної автоматизованої система обліку витрат природного газу, заглушенню байпасу та встановленню модемного зв'язку. Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 13 243,20 грн.

28 вересня 2012 року між сторонами договору підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт № ПБ0045 від 28 вересня 2012 року.

16 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", як виконавцем, та ОСББ "Новий світ м. Боярка", як замовником, укладено договір на виконання підрядних робіт № ПБ0073, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт по монтажу, демонтажу, держповірки приладів у представників Укрметртестстандарт, пусконалагодженню комерційної автоматизованої систему обліку витрат природного газу та встановленню модемного зв'язку на АСОГ. Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором складає 15 195,13 грн.

31 серпня 2012 року між сторонами договору підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-Чрв2030.

При цьому, позивачем суду не пред'явлено договори № ТР0027/32 від 1 червня 2012 року, № ТР0027/34 від 8 серпня 2012 року, № ТР0027/35 від 24 серпня 2012 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", що унеможливлює встановити відповідність робіт по встановленню модемного зв'язку умовам договорів.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано копії дозволів № 4510.12.32 та № 2739.13.32, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на право виконувати зварювальні роботи; монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; газонебезпечні роботи; спорудження систем газопостачання природним газом; обстеження та чищення димарів, повітропроводів.

Також позивачем надано копію ліцензії № 573330 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М", з огляду на нижченаведене.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковий кодекс України встановлюють, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, позивачем під час розгляду справи не надано доказів на підтвердження фактичного здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" послуг.

З аналізу наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" суд зазначає, що вони не розкривають зміст та обсяг господарських операції, оскільки в них відсутня інформація про те, які саме послуги надавалися зазначеними суб'єктами господарювання позивачу, відсутня інформація про місце надання послуг. Також з аналізу матеріалів справи не можливо встановити, яким чином обраховувалася вартість наданих послуг. Разом з тим, суду не надані договори укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс".

Позивачем також не надано інформації щодо працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" і зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, які виконували роботи, згідно укладених договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс".

Разом з тим, під час розгляду справи позивачем не надано належних доказів на підтвердження використання отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" послуг у власній господарській діяльності.

Крім того, згідно акту Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 15 березня 2012 року № 211/3-22-30-34867282 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Елплат", ПП "Формат-59", ТОВ "Збут проект-1", ТОВ "ТД "Елінар", ТОВ "Бакс", ТОВ "Лиго Сервис", ТОВ "Юнімед", ТОВ "Євро проект-Схід", ТОВ "Сервіс-Центр-Метал", ТОВ "НПК Метал", ТОВ "Промелектро ХХІ-Плюс", ПП "Промтехснаб Плюс", ТОВ "Інкотекс-Україна", ТОВ "Влад", ТОВ "Міцар", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "Інкомтранс", ТОВ "Приємна пропозиція", ПП "Унісон Дизайн", ПП "Будстоун-К", ТОВ "Інтерхім-БТВ", ТОВ "Факторіал", ТОВ "Прем'єр Декор" за період січень, березень, квітень, червень-листопад 2012 року, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля відходами та брухтом, консультування з питань комерційної діяльності й керування, збирання безпечних відходів, оброблення та видалення безпечних відходів, відновлення відсортованих відходів.

З урахуванням наведеного суд зазначає про невідповідність спірних господарських операцій визначеним видам діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М".

Отже, всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М".

При цьому, суд зазначає, що за відсутності факту придбання послуг, а також доказів, що такі послуги призначені для використання у господарській діяльності позивача відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо безпідставності включення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі первинних документів, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М".

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкове повідомлення-рішення, якими збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відносно доводів позивача про порушення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби порядку проведення перевірки, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 18 березня 2013 року за № 3233/10/22-311 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби запропонувала Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" протягом десяти робочих днів від дня отримання запиту надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рафіас-М" за січень, березень, червень та серпень 2012 року.

25 квітня 2013 року начальником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та керуючись пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України прийнятий наказ № 1274 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", тривалістю з 26 квітня 2013 року на 5 робочих днів.

25 квітня 2013 року складене повідомлення № 5534/10/22-301 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Вказані наказ та повідомлення направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" 26 квітня 2013 року та отримані 29 квітня 2013 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс", що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби в межах своїх повноважень та за наявності правових підстав проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс". Разом з тим, суд зазначає, що несвоєчасність повідомлення позивача про проведення перевірки не позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" права на подання додаткових матеріалів під час проведення податковим органом перевірки, оскільки перевірка проводилась в період з 26 квітня 2013 року по 7 травня 2013 року, при цьому з 29 квітня 2013 року позивачу вже було відомо про проведення відповідачем перевірки.

За таких обставин та враховуючи, що під час розгляду справи встановлено правомірність винесення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Позивачем під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачено 10 % розміру ставки судового збору, що складає 172,05 грн., як це передбачено частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням наведеного та враховуючи, що під час розгляду справи встановлено необґрунтованість позовних вимог, решта суми судового збору в розмірі 1 548,45 грн. підлягає стягненню з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, ідентифікаційний код 36556455) судовий збір в розмірі 1 548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 45 коп. на рахунок 31218206784007, отримувач: УДКСУ у м. Києві, код отримувача: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача: 820019, код ЄДРПОУ 34414689.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя (підпис) М.А. Бояринцева