Постанова

від 24.12.2013 по справі 810/5917/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 24 грудня 2013 року           810/5917/13-а Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області про визнання протиправними      дій та зобов'язання вчинити певні дії,                                                                                                   в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області про визнання протиправними      дій та зобов'язання вчинити певні дії. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Енергомікс» вважає дії Броварської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/3445513 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК Палаццо» за період з 01.10.2011 по 28.02.2013 та ДП «Балу» за період з 01.08.2010 по 31.10.2011» протиправними і просить їх визнати таким у судовому порядку. Також позивач просить визнати протиправними дії Податкового органу щодо внесення змін до облікових даних податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513), зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»    на підставі акта від 03.09.2013 №117/22-02/34465513. Крім того, ТОВ «Енергомікс» просить зобов'язати відповідача відновити в облікових даних  платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513), в усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість задекларованих ним у період з 01.08.2010 по 28.02.2013. Зокрема, у своїх доводах позивач зазначає, що дії Податкового органу є незаконними та таким, що вчиненні з порушеннями норм чинного законодавства, а викладене в акті перевірки не відповідає дійсним обставинам справи і спростовується належним чином оформленими копіями документів бухгалтерського обліку, оформленими у результаті реальних господарських взаємовідносин з контрагентами. Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача 17.12.2013 надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач жодних пояснень чи заперечень проти адміністративного позову суду не подав.       Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем було отримано лист Податкового органу від 29.07.2013 № 681/10/22-5/720 про надання інформації та її документального підтвердження по господарських взаємовідносинах за весь період із контрагентами МПП «Андромеда», ТОВ «БК «Палаццо», ТОВ «ВКФ «Мілана», ДП «Балу» на підставі пп. 20.1.6, п. 73.3 та п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (ПК України). У той же час, вказаний лист відповідача не містив підстав витребовування документів. ТОВ «Енергомікс» було підготовлено та надано відповідь від 14.08.2013 № 41, якою було відмовлено Податковому органу у наданні інформації та засвідчених копій документів у зв'язку з неналежним обґрунтуванням вимог відповідача. Відповідачем без усунення допущених у листі від 29.07.2013 № 681/10/22-5/720 порушень вимог ПК України було винесено наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергомікс» від 21.08.2013 № 171 та складено направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 23.08.2013 № 161. У своєму позові ТОВ «Енергомікс» стверджує, що перед початком перевірки працівником відповідача було надано лише наказ та направлення на перевірку без пред'явлення службового посвідчення особи, яка зазначена в направленні на проведення перевірки, про що зроблено відмітку в самому направленні. Вказаних доводів Податковим органом не спростовано. За посиланням позивача, під час перевірки не вимагались та не досліджувались первинні документи ТОВ «Енергомікс», на підставі яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ за період з 01.08.2010 по 28.02.2013. Фактично перевіряючою використані лише дані податкових декларацій та дані податкових баз, у зв'язку з чим вказана перевірка не може вважатися документальною. За результатами проведеної перевірки Податковим органом складено акт перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/3445513 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК Палаццо» за період з 01.10.2011 по 28.02.2013 та ДП «Балу» за період з 01.08.2010 по 31.10.2011», хоча наказ на проведення перевірки № 171 та направлення №161 були видані на проведення саме документальної виїзної перевірки. У висновках вказаного акта перевірки відповідачем зазначено, що на підставі ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, є нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, правочини, здійснені ТОВ «Енергомікс» за період з 01.08.2010 по 28.02.2013 та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (надання робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 188 Податкового Кодексу України. Правові взаємовідносини з підприємствами-постачальниками ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу» на загальну суму ПДВ 609   650,00 грн., а саме по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Палаццо» на суму ПДВ 409   089,00 грн. за період з 01.10.2011 по 28.02.2013, та по взаємовідносинах з ДП «Балу» на суму 200   561,00 грн., за період з 01.08.2010 по 31.10.2011, проводились без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків (п.2 Висновку). Правові взаємовідносини з підприємствами-покупцями: ТОВ «Арсан-буд» на суму ПДВ – 323   500,00 грн., ТОВ «Інвестбуд-1» на суму ПДВ – 1   833,00 грн., КП «Броваритепловодоенергія»- на суму ПДВ 2   193,00 грн., ТОВ «Бриз» - на суму ПДВ  18   833,00 грн., ПП «Східний степ»- на суму ПДВ 7   150,00 грн., ТОВ «Тринетри» на суму ПДВ – 120   144,00 грн., ОК «ЖБК «Будівельне об'єднання-3» на суму ПДВ – 15   000,00 грн., ТОВ «Східбізнесцентр» на суму ПДВ – 5   000,00 грн., ТОВ «Конго-К» - на суму ПДВ 283   457,00 грн., ТОВ «Фроніус» на суму ПДВ 9   667,00 грн., ТОВ «Альянс Транссервіс» на суму  ПДВ 4   758,00 грн., ТОВ «Інвесткомплексгруп» на суму ПДВ 20   747,00 грн. (всього на суму 812   282,00 грн.) за окремі періоди проводились без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Вказані висновки Податковий орган зробив на підставі наступної зафіксованої в акті перевірки інформації. За перевірений період ТОВ «Енергомікс» здійснювало взаємовідносини з ТОВ «БК «Палаццо» на підставі ряду договорів субпідряду (28 шт.). Згідно з умовами цих договорів ТОВ «Енергомікс» (Підрядник) доручає та сплачує, а ТОВ БК 2Палаццо» (Субпідрядник) приймає на себе зобов'язання виконати монтажні та проектні роботи. На підставі вказаних договорів субпідряду між сторонами оформлено відповідні податкові накладні та акти приймання виконаних підрядних робіт типових форм №КБ-2. На підтвердження реальності правочинів та факту здійснення оплати за отримані послуги від ТОВ «БК «Палаццо» позивачем до адміністративного позову долучено виписки по рахунку. Як установлено в ході перевірки та підтверджується позивачем, ТОВ «Енергомікс» не було кінцевим споживачем (одержувачем) послуг з проведення монтажних робіт від ТОВ «БК «Палаццо». Позивачем було укладено договори підряду на виконання монтажних і проектних робіт з наступними замовниками: ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Інвестбуд-1», КП «Броваритепловодоенергія», ТОВ «Бриз», ПП «Східний степ», ТОВ «Тринетри», ОК «ЖБК «Будівельне об'єднання-3», ТОВ «Східбізнесцентр», ТОВ «Конто-К», ТОВ «Фроніус», ТОВ «Альянс Транссервіс». До Податкового органу надійшов акт перевірки Ірпінської ОДПІ від 14.05.2013 №156/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо». У цьому акті перевірки зазначено, що контрагент позивача за адресою реєстрації ніколи не знаходився, а в провадженні СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування щодо факту надання незаконних послуг з конвертації коштів рядом фіктивних підприємств, серед яких ТОВ «БК «Палаццо». Таким чином, у висновках акта перевірки Ірпінської ОДПІ від 14.05.2013 №156/22-4/31748459 зазначено, що реальність здійснення операцій з придбання та продажу товарів (послуг) контрагентам за період з 01.01.2011 по 30.04.2013 не підтверджено. Також, в ході перевірки ТОВ «Енергомікс» Податковим органом установлено, що позивач за перевірений період здійснював взаємовідносини з ДП «Балу» на підставі укладених договорів субпідряду (всього 10 шт.) на виконання монтажних і проектних робіт. У межах виконання цих договорів між позивачем і ДП «Балу» було оформлено податкові накладні та акти приймання виконаних підрядних робіт, дані яких позивачем відображено у власній податковій звітності. Кошти за договорами субпідряду сплачені позивачем на користь ДП «Балу», що підтверджується банківськими виписками за 2010-2011 роки. Як установлено в ході перевірки та підтверджується позивачем, ТОВ «Енергомікс» не було кінцевим споживачем (одержувачем) послуг з проведення монтажних і проектних робіт від ДП «Балу». Позивачем було укладено договори підряду на виконання монтажних і проектних робіт з наступними замовниками: ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Конто-К», ТОВ «Вап буд», ТОВ «Інвесткомплексгруп». Як зазначено в акті перевірки позивача, до Податкового органу надійшов лист від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 04.07.2013 №3698/7/07-09, в якому зазначено, що в провадженні СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 с. 205, ч. 3 ст. 212 КК України. У ході проведення слідчих дій було вилучено 19 печаток суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, зокрема печатку ДП «Балу». На підставі отриманих акта перевірки Ірпінської ОДПІ від 14.05.2013 №156/22-4/31748459 та листа ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 04.07.2013 №3698/7/07-09 Податковий орган дійшов висновку, що оформлення первинних документів ТОВ «БК «Палаццо» і ДП «Балу» на адресу ТОВ «Енергомікс» є неправомірним, а укладені між ними правочини є нікчемними згідно з частинами 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України. Тобто, на думку податкової, укладені між позивачем і ТОВ «БК «Палаццо» та ДП «Балу» не спричиняють реального настання правових наслідків. Отже, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, сформованого за рахунок контрагентів ТОВ «БК «Палаццо» та ДП «Балу» на загальну суму 609   650,00 грн., відсутні об'єкти оподаткування ПДВ як з операцій придбання, так і з операцій постачання підприємствам-отримувачам послуг: ТОВ «Вап буд», ТОВ «Інвесткомплексгруп», ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Інвестбуд-1», КП «Броваритепловодоенергія», ТОВ «Бриз», ПП «Східний степ», ТОВ «Тринетри», ОК «ЖБК «Будівельне об'єднання-3», ТОВ «Східбізнесцентр», ТОВ «Конто-К», ТОВ «Фроніус», ТОВ «Альянс Транссервіс». Спростовуючи викладені в акті перевірки обставини та заперечуючи його висновки, ТОВ «Енергомікс» зазначає, зокрема, що реальне надання послуг за всіма угодами з ТОВ «БК «Палаццо» та ДП «Балу» підтверджено первинними документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704) та мають усі необхідні реквізити є належно оформленими, що вбачається із самого акта перевірки, оскільки усі висновки перевіряючих зводяться лише до того, що, нібито, не було реально виконаних робіт, а тому первинні документи ними не приймаються. При цьому відсутні будь-які зауваження до оформлення первинних документів та їх реквізитів: назви, форми, дати і місця складання, змісту та обсягу, одиниць виміру, посади і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції, особистих підписів посадових осіб обох сторін. Податкові накладні оформленні у відповідності до п. 201.1 ст.201 ПК України мають усі необхідні реквізити та згідно п.201.10 ст.201 ПК України є належними первинними, звітними документами для формування податкового кредиту у позивача. В акті перевірки відсутня інформація, що ДП «Балу» та ТОВ «БК «Палаццо» на момент укладання договорів та складання податкових накладних не були зареєстрованими платниками ПДВ. Крім того, під час роботи з цими суб'єктами господарювання ними було надано позивачу відповідні довідки про реєстрацію їх платниками ПДВ. Також позивач зазначає, що інформація в частині того, що ТОВ «БК «Палаццо» та ДП «Балу» не мають відповідних дозволів на здійснення даного виду господарської діяльності є недостовірна, оскільки перевірючій наголошувалось, що вказані підприємства мають відповідні ліцензії і Податковий орган може отримати підтвердження вказаної інформації у відповідних державних установах, що здійснюють контроль за будівельною діяльністю. До позову долучено копії відповідних ліцензій контрагентів позивача. Реальність укладених угод також підтверджується подальшою передачею цих послуг безпосереднім споживачам – замовникам, згідно з договорами підряду та оформлених первинних документів, а відтак вказані суми формували у позивача не тільки податковий кредит, а й податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Не погодившись зі вказаними висновками акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/3445513  позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та діям відповідача, суд виходить з наступного. Відповідно до положень пункту 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Ураховуючи той факт, що перевірку проведено на підставі наказу на проведення документальної позапланової саме виїзної перевірки ТОВ «Енергомікс» від 21.08.2013 № 171, а наказ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергомікс» керівником Податкового органу не приймався, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/3445513 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БК Палаццо» за період з 01.10.2011 по 28.02.2013 та ДП «Балу» за період з 01.08.2010 по 31.10.2011». Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню. Стосовно решти позовних вимог суд вважає за необхідне дослідити правомірність дій ТОВ «Енергомікс» щодо відображення у власній податковій звітності результатів господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу» та контрагентами-набувачами ТОВ «Вап буд», ТОВ «Інвесткомплексгруп», ТОВ «Арсан-Буд», ТОВ «Інвестбуд-1», КП «Броваритепловодоенергія», ТОВ «Бриз», ПП «Східний степ», ТОВ «Тринетри», ОК «ЖБК «Будівельне об'єднання-3», ТОВ «Східбізнесцентр», ТОВ «Конто-К», ТОВ «Фроніус», ТОВ «Альянс Транссервіс». Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Згідно з частиною 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Ураховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд зазначає, що посилання відповідача на інформацію щодо відкриття кримінальних проваджень за фактом скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, фігурантами яких визначено контрагентів позивача ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу», є необґрунтованим. Так, інформація про винесення обвинувального вироку у кримінальних справах щодо контрагентів ТОВ «Енергомікс» на момент прийняття рішення відсутня, а належних доказів того, що первинні документи у результаті взаємовідносин оформлені неправильно чи господарські операції, які є предметом доказування у цій справі носять нереальний характер, відповідачем суду не надано. Також, суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності договорів субпідряду та підряду, укладених позивачем з контрагентами, вимогам частини 1 (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним. Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак, для висновку про недійсність угоди необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства, і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування. Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави. Зі змісту (істотних умов) правочинів не вбачається їх протиправна направленість, а відповідачем наявність умислу у діях сторін договорів субпідряду чи підряду не доведено. Крім того, з матеріалів справи (первинних документів) вбачається вчинення дій, спрямованих на реальне виконання умов укладених угод, зокрема, виконання монтажних і проектних робіт, оплата їх вартості, використання їх у власній подальшій господарській діяльності. Так, позивач стверджує про факти виконання робіт, їх оплату  і відображення у звітних документах, подальшого використання у своїй господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Вказане свідчить про реальне настання правових наслідків, обумовлених правочинами. У той же час, суд вважає доведеним правомірність та обгрунтованість включення позивачем до складу податкової звітності коштів на загальну суму ПДВ 609   650,00 грн. за наслідками взаємовідносин з підприємствами-постачальниками ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу» у зв'язку з наступним. Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 20.07.2010 №1112/11/13-10, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Отже, суд зазначає, що в цій справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими. Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочинами, факт здійснення ТОВ «Енергомікс» розрахунків за виконані роботи контрагентами ТОВ «БК «палаццо», ДП «Балу», в ціні яких включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань за договорами субпідряду та підряду. У той же час, суд вважає, що про реальність правочинів, в результаті виконання яких позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо подальшої реалізації отриманих послуг та господарської обґрунтованості потреб в отриманні таких послуг за договорами субпідряду. Жодних доказів того, що позивачем не було виконано умови договорів підряду суду не надано. Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу», правомірності вчинених ним дій щодо внесення змін до облікових даних  податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість платника ТОВ «Енергомікс». Оскільки відповідач таких доказів не надав, а надані докази є недостатніми, суд із власної ініціативи досліди докази, які підтверджують реальність здійснення операцій позивача з ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу». У свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентами підтверджується наступними доказами у справі. Укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договорами субпідряду, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаних угод, а саме: податковими накладними, актами прийняття виконаних робіт за формою №КБ-2, виписками по рахунку, доказами подальшого використання отриманих послуг у власній господарській діяльності. Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України). Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу» суду доведено. Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «Енергомікс» щодо відображення у податковій звітності результатів взаємовідносин з ТОВ «БК «Палаццо», ДП «Балу» та контрагентами-набувачами. Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань». Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства контрагентами-виконавцями, за умови необізнаності ТОВ «Енергомікс» щодо таких порушень. Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «КБ «Палаццо» чи/або ДП «Балу», можливо, порушують вимоги податкового законодавства.  А, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування. У той же час, суд звертає увагу, що на даний час відсутня інформація про наявність обвинувальних вироків у кримінальних справах, фігурантами яких є контрагенти позивача. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість відображення у податковій звітності ТОВ «Енергомікс» податкового кредиту з ПДВ та зобов'язань зі сплати ПДВ за наслідками взаємовідносин із ТОВ «КБ «Палаццо», ДП «Балу» та контрагентами-набувачами. Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкових показників у межах взаємовідносин з ТОВ «КБ «Палаццо», ДП «Балу» та контрагентами-набувачами. Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що дії Податкового органу щодо зміни показників в облікових даних ТОВ «Енергомікс», вчинені за результатами проведеної перевірки, є протиправними. Проте, суд зазначає, що в облікових даних позивача підлягають відновленню лише ті зміни щодо даних  податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача, які внесені Податковим органом на підставі акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/3445513, а не всі задекларовані позивачем  у період з 01.08.2010 по 28.02.2013. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» задовольнити частково. Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області щодо проведення перевірки та складання акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/3445513. Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області щодо внесення змін до облікових даних податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513), зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»  на підставі акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/34465513. Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області відновити в облікових даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомікс» (код ЄДРПОУ 34465513), в усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, змінені на підставі  акта перевірки від 03.09.2013 №117/22-02/34465513. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.