Рішення

від 12.12.2013 по справі 910/21238/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21238/13 12.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/21238/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗОФОРМ»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Менеджмент»;

про стягнення 628 127,92 грн.

Представники сторін:

від позивача: Цирулевський М.В., довіреність б/н від 21.10.2013р.;

від відповідача: Забродський В.В., довіреність б/н від 31.10.2013р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЗОФОРМ» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Менеджмент» (надалі - відповідач) про стягнення 628127,92 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 01/2008-П на поставку товару від 01.12.2008р. у визначений строк не поставив передплачений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 628 127,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/21238/13 та призначено її розгляд на 12.12.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 12.12.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав суду заяву, згідно якої відповідач визнав позов у повному обсязі в сумі 628 127,92 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЗОФОРМ» (за договором - покупець) та закритим акціонерним товариством «Лізофарм» (за договором - постачальник), яке перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг Менеджмент», було укладено Договір № 01/2008-П на поставку товару, у відповідності з п.1.1. якого відповідач зобов'язується поставити і передати у власність позивачу товар, зазначений у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а позивач зобов'язується прийняти такий товар та своєчасно здійснити його оплату.

Так, сторонами було укладено Специфікацію до договору, в якій погоджено найменування товару, його кількість, вартість та загальну суму.

Згідно п.3.1 договору загальна ціна товару, який має бути поставлено у відповідності до даного договору, становить 1 250 000,00 грн.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що факт передачі товару від відповідача до позивача підтверджується підписаними видатковими накладними. Право власності на товар і всі ризики втрати, пошкодження або знищення товару, переходять від відповідача до позивача з моменту підписання видаткової накладної на товар (п.2.5 договору) .

Відповідно до п.3.2 договору, ціна товару, в зазначеному в п.3.1 договору розмірі, сплачується позивачем протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення відповідачем рахунку-фактури, шляхом банківського перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

На виконання умов договору позивач оплатив 100% вартості товару в сумі 1 250 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 115 від 28.01.2010р., належним чином завірена копія якого містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач в порушення умов договору, станом на час розгляду справи в суді, товар за спірним договором поставив частково, що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, відтак у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за оплачений, проте непоставлений товар у сумі 628 127,92 грн.

Крім того, станом на 10.12.2013р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за непоставлений товар у сумі 628 127,92 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт непоставки передплаченого позивачем товару в сумі 628 127,92 грн. за представленим платіжним дорученням та не надано доказів поставки обладнання на суму 628 127,92 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 628 127,92 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, від відповідача 11.12.2013 через канцелярію суду отримано заяву, в якій останній позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання відповідачем позову, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 628 127,92 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Менеджмент» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15; код ЄДРПОУ 32665379) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лізоформ» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, корп.. 3, к. 3; код ЄДРПОУ 34937637) 628 127 грн. 92 коп. - боргу та 12 562 грн. 56 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов