Рішення

від 12.12.2013 по справі 483/589/13-ц

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/589/13-ц

Провадження №2/483/249/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Рак Л.М.

при секретарі Марчук І.В.,

за участю прокурора Очаківської міжрайонної екологічної прокуратури Григорян Е.Р.,

представника позивача регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» - Форманюк І.В.,

представника відповідача - Покровської сільської ради Москальського А.П.,

представника відповідача - управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області Могильницької І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки та внесення інформації до державного земельного кадастру, -

в с т а н о в и в:

04 березня 2013 року Очаківський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (далі - РЛП «Кінбурнська коса») та державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5 та управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення ХХVІІ сесії 5 скликання Покровської сільської ради № 8 від 26 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. України за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства по Покровській сільській раді Очаківського району Миколаївської області» в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_1 Очаківського району Миколаївської області; визнати недійсним та скасувати виданий відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області державний акт серії ЯК № 807979 від 22 липня 2010 року, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011047800041 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,15 га, експертна грошова оцінка якої становить 151500 грн., в адміністративних межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; зобов'язати Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 4825183202:01:002:0011, повернути вказану земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області у державну власність в особі Покровської сільської ради та зобов'язати управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області внести до державного земельного кадастру інформацію про власника земельної ділянки з кадастровим номером 4825183202:01:002:0011, що розташована по АДРЕСА_1 Очаківського району Миколаївської області - територіальну громаду с.Василівка.

Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що внаслідок проведеної прокуратурою перевірки додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України при наданні Покровською сільською радою земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено її розташування на землях природно-заповідного фонду, а саме РЛП «Кінбурнська коса» та у законодавчо встановленій прибережній захисній смузі.

При ухваленні Покровською сільською радою Очаківського району Миколаївської області рішення № 8 від 26 березня 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, на підставі якого відповідачу ОСОБА_5 відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 807979 від 22 липня 2010 року, в порушення норм Земельного кодексу України, Водного Кодексу України, Законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про державну екологічну експертизу» не було перевірено наявність обов'язкової державної експертизи такого проекту, вилучено земельну ділянку природно-заповідного фонду із комунальної власності без погодження з Верховною Радою України та не враховано, що не можна змінювати цільове використання земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду, та які розташовані в прибережній захисній смузі, а отже на них забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає на стан природних об'єктів та встановлюється більш суворий режим господарської діяльності.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив про задоволення позову.

В судовому засіданні прокурор Григорян Е.Р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити посилаючись на те, що оскаржуване рішення Покровської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_5 спірної земельної ділянки прийнято з перевищенням сільською радою владних повноважень та з порушенням норм чинного законодавства, що призводить до визнання недійсним державного акту на право власності на землю відповідачки.

Представник позивача - РЛП «Кінбурнська коса» Форманюк І.В. в судовому засіданні також позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, зазначивши, що спірна земельна ділянка розташована на території природно-заповідного фонду та передана у приватну власність з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області Москальський А.П. в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити. У заперечення проти позову пояснив, що порушень з боку сільської ради при прийнятті оспорюваного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 допущено не було, дотримано необхідних попередніх узгоджень та процедур, рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Земельна ділянка передана у власність ОСОБА_5 із земель громадської та житлової забудови, знаходиться в межах с.Василівка Очаківського району Миколаївської області. Крім того, зазначив, що рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки не приймалося.

Представник відповідача - управління Держземагентства у Очаківському районі Миколаївської області Могильницька І.Б. в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_5, мала одне призначення - землі житлової забудови та громадського призначення, в зв'язку з чим проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки не потребував обов'язкової державної експертизи.

Представники позивачів - Миколаївської обласної ради та Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, в інтересах яких заявлено позов, відповідач ОСОБА_5 та представники третіх осіб - Миколаївського обласного управління водних ресурсів та Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Миколаївська обласна рада про причини неявки свого представника в судове засідання не повідомила.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області Калашников П.В., листом від 10 жовтня 2013 року № 2185/13-19 просить розглянути справу без участі представника інспекції, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 про причини неявки суд не повідомив.

Листом від 19 листопада 2013 року № 11/2150 начальник Миколаївського обласного управління водних ресурсів Письменний С.М. просить розглянути справу без їх представника, зазначивши, що позовні вимоги управління підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи - Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області Желтоногов О.С. листом від 29липня 2013 року без № просить розглядати справу без участі їх представника та відповідно до діючого законодавства.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Рішенням Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 14 від 16 жовтня 2009 року ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га, в межах території с. Василівка, Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, із земель житлової та громадської забудови ( а.с.15).

Згідно рішення Покровської сільської ради № 8 від 26 березня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, АДРЕСА_1 ( а.с.19).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 отримав державний акт серії ЯК № 807979 від 22 липня 2010 року на право приватної власності на зазначену вище земельну ділянку (а.с. 20).

Рішенням Очаківської районної ради Миколаївської області від 27 грудня 1991 року було затверджено проект встановлення меж територій сільських рад та рішенням цієї ж ради № 11 від 26 грудня 2000 року затверджено межі сільських населених пунктів Очаківського району, в т.ч. с. Василівка Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (а.с. 241, 242).

Відповідно до інформації управління Держземагентства у Очаківському районі від 09 грудня 2013 року № 2191/1-28 земельна ділянка була надана у власність ОСОБА_5 із земель житлової та громадської забудови ( а.с. 214).

На таке ж цільове призначення спірної земельної ділянки є посилання в зазначених вище рішеннях Покровської сільської ради № 14 від 16 жовтня 2009 року та № 8 від 26 березня 2010 року.

Згідно до схеми генерального плану с.Василівка Очаківського району Миколаївської області 2008 року, який пройшов відповідні погодження та затверджений, спірна земельна ділянка розташована в межах даного населеного пункту (а.с. 243,244,235-239).

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 цього Закону, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

В силу ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п. б ст. 80 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З положень пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) вбачається, що до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст.ст. 43, 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення відносяться природні території та об'єкти, серед яких зазначено регіональні ландшафтні парки.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Миколаївської обласної ради від 15 жовтня 1992 року № 16 створено РЛП «Кінбурнська коса» загальною площею 17890,2 га. Пунктом 2 цього рішення визначено необхідність розробки у 1993 році проекту організації території РЛП «Кінбурнська коса» ( а.с. 25 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 «Про природно-заповідний фонд України», межі територій та об'єктів природно - заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно рішення Миколаївської обласної ради від 28 квітня 1995 року № 7 затверджено проект створення об'єкту природно-заповідного фонду РЛП «Кінбурнська коса» та зобов'язано Очаківську районну раду забезпечити переведення земель зазначеного об'єкту місцевого значення до категорії природно-охоронного призначення, без змін землекористувача (а.с. 217).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель водного фонду, природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно інформації Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 27 грудня 2012 року № 663/300-12, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 на державну експертизу до Головного управління не надходив (а.с. 26).

Відповідно до розділу 3 Положення про РЛП «Кінбурнська коса», землі, включені в територію парку, не вилучаються у користувачів, за винятком земельних ділянок для розміщення господарського двору парків, кордонів, а також зон заповідного режиму та рекреації. Відведення земельних ділянок парку проводиться на підставі проекту організації території в порядку, встановленому чинним законодавством України. На території парку, крім зон заповідної, регульованої рекреації та стаціонарної рекреації, встановлюється ще господарська зона, до якої включаються зони населених пунктів (а.с. 21-24).

Таким чином, виділення земель із земель території парку можливо у відповідності до статей 149-150 ЗК України з обов'язковим попереднім їх вилученням із земель, які входять до меж зон заповідної, зон регульованої рекреації та стаціонарної рекреації ландшафтного парку, або у відповідності до статей 116-116 ЗК України із земель населеного пункту, який може входити до господарської зони парку, без необхідності їх вилучення, а тільки в порядку виділення, так як вказані землі можуть мати, крім природоохоронного значення, ще цільове призначення для будівництва чи обслуговування житлових будинків. Тому саме по собі створення об'єкту природно-заповідного фонду не свідчить про зменшення земель населеного пункту, а є віднесенням земель до категорії відповідно до їх цільового призначення.

У той же час, переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.

Між тим, у відповідності до статей 7-8, 21, 23-24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статей 19,20, 45, 46, 125, 149, 150 ЗК України, передувати питанню щодо обмеження землекористування, у тому числі переведення земель з однієї категорії до іншої, повинно бути встановлення меж утвореного парку, розробка та затвердження проекту організації території парку із затвердженням в тому числі меж зон парку та зміну меж населених пунктів, які увійшли до нього, а також рішення компетентних органів щодо встановлення цільового призначення земельних ділянок, які входять до його території.

Разом з тим, на теперішній час проект організації території РЛП «Кінбурнська коса», який також підлягає обов'язковій державній експертизі, не затверджено, межі парку в натурі не встановлені, рішень щодо визначення земель населеного пункту с. Василівка Очаківського району Миколаївської області як земель природоохоронного призначення чи природно-заповідного фонду (правовий статус яких регулюється різними нормами ЗК України) не приймалося, що вбачається з інформації управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області від 12 листопада 2013 року №1960/1-28 (а.с. 194), листа Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області №139 від 07 листопада 2013 року (а.с. 247) та не заперечувалося учасниками судового розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Василівка Очаківського району Миколаївської області і відповідно до ст. 38 ЗК України, відноситься до земель житлової та громадської забудови, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Земельна ділянка, виділена ОСОБА_5, не відноситься до природно-заповідного фонду та не має такого цільового призначення - як природоохоронне призначення, а тому проект відводу цієї земельної ділянки не повинен проходити обов'язкову спеціальну державну експертизу.

Крім того, спірна земельна ділянка не може бути віднесена і до земель водного фонду, виходячи з наступного.

Згідно з абз. 38 ч. 1 ст. 1 Водного кодексу України прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Згідно ч. 4 ст. 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, яка визначена у п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 87 Водного кодексу України визначено, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Відповідно до п. 5 порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 року (далі - Порядок), розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Таким чином, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду. Законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Як вбачається з інформації управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області від 12 листопада 2013 року №1960/1-28, в Державному земельному кадастрі відомості щодо встановлення на території Покровської сільської ради водоохоронних зон та прибережних смуг та проект землеустрою щодо встановлення природоохоронних зон та прибережних смуг, відсутні (а.с.194), що також підтверджується листом Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області №138 від 07 листопада 2013 року(а.с.246).

Таким чином, твердження прокурора про віднесення спірної ділянки до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без надання відповідних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Суду в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки ставиться питання про позбавлення особи права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку має місце «непропорційне» втручання у право особи на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Таким чином, в позові про позбавлення ОСОБА_5 права власності на набуте майно з огляду на наявність порушень при передачі земельної ділянки у власність з боку органу місцевого самоврядування не враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними розпоряджень про передачу земельних ділянок та повернення спірного майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки осіб, яким земельні ділянки були передані у власність.

Обґрунтовуючи позов, прокурор про наявність таких обставин не зазначав.

Крім цього, згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Виходячи із змісту заявлених прокурором позовних вимог, суд приходить до висновку, що предметом спору у справі є саме примусове припинення права власності на землю шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на землю.

Порядок припинення прав на землю регулюється главою 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України.

Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Покровської сільської ради № 8 від 26 березня 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки прийнято в межах компетенції сільської ради, оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Василівка Очаківського району Миколаївської області.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною і суд не вбачає підстав для задоволення вимог про визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки у державну власність в особі Покровської сільської ради.

Враховуючи зазначене не підлягають задоволенню й вимоги прокурора щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку та внесення інформації до державного земельного кадастру про власника спірної земельної ділянки територіальну громаду с. Василівка.

На підставі вище викладеного, суд вважає в задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 88 ЦПК України, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом прокурор звільнений.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної ради, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, ОСОБА_5, управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, треті особи - Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення ХХVІІ сесії 5 скликання Покровської сільської ради № 8 від 26 березня 2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. України за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Покровської сільської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського господарства по Покровській сільській раді Очаківського району Миколаївської області» в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,15 га; визнання недійсним та скасування виданого відділом Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області державного акту серії ЯК № 807979 від 22 липня 2010 року, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за № 011047800041 на право власності ОСОБА_5, на земельну ділянку площею 0,15 га, експертна грошова оцінка якої становить 151500 грн., в адміністративних межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; зобов'язання Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 Очаківського району Миколаївської області з кадастровим номером 4825183202:01:002:0011; повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4825183202:01:002:0011, площею 0,15 га, що розташована в адміністративних межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області у державну власність в особі Покровської сільської ради та зобов'язання управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області внести до державного земельного кадастру інформацію про власника земельної ділянки з кадастровим номером 4825183202:01:002:0011, що розташована по АДРЕСА_1 Очаківського району Миколаївської області - територіальну громаду с.Василівка, - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: