Вирок

від 26.12.2013 по справі 330/2843/13-к

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/187/2013

Справа № 330/2843/13-к

"26" грудня 2013 р.

Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Маврешко В.В..

при секретарі Кириловой Д.О.

за участю прокурора Пилипенко С.М..,

обвинуваченого ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка Запорізької області кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

с.Васильків Шполянського району Черкаської області, громадянин України,який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1; повідомленого про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 137 КК України.

встановив:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Северянин» ТОВ «Еліна плюс», та відповідно вимог п.4.2, п.2.4, п.6.3 його посадової інструкції, директор вивчає та застосовує в своїй роботі Закони України і інші нормативно-правові акти з питань безпеки життєдіяльності та своєчасно корегує свої знання з урахуванням змін, що вносяться до цих документів; забезпечує якість оздоровчого процесу, несе відповідальність за збереження здоров'я та життя учасників оздоровчого процесу, неналежне виконуючи свої службові обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок несумлінного до них ставлення, грубо порушуючи вимоги ч.2 п.п.6.2 п.6 «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів" - (ДСанПіН 5.5.5.23-99), затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України № 23 від 26.04.1999року, згідно яких забороняється обладнання спальних кімнат двоярусними ліжками в приміщеннях дитячих оздоровчих таборів, надав вказівку на обладнання кімнат для проживання дітей на першому та другому поверхах корпусу №3 ДЗОВ «Северянин», розташованому по вул. Коса Пересип, 108 в смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, металевими конструкціями для двоярусних ліжок, внаслідок чого 7 червня 2013 року, приблизно о 17 годині, малолітня ОСОБА_4, знаходячись в кімнаті №22, розташованій на другому поверсі корпусу №3 вказаної установи, отримала травму голови під час падіння на неї ліжка другого ярусу, внаслідок чого останній заподіяні тілесні ушкодження: садно правого ліктьового суглобу, що кваліфікується як легке тілесне ушкодження, черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійно-скальпована рана лобної області голови, що зажила з виникненням незгладимого рубця, які кваліфікуються як легкі тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний, більше 6, але не більше 21 дня розлад здоров'я, а забійно-скальпована рана лобної області голови, що зажила з виникненням незгладимого рубця, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою незгладимого знівечення обличчя, які в сукупності спричинили тяжкі наслідки потерпілій.

ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_4 та на свою користь, ОСОБА_6 в межах кримінального провадження пред'являено цивільний позов до обвинуваченого та ТОВ «ЕЛІНА ПЛЮС». Про стягнення на користь ОСОБА_5 з ТОВ «Еліна Плюс» на користь ОСОБА_4моральної шкоди у розмірі 70 тис. грн.., про стягнення з ТОВ «Еліна Плюс» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 50 тис. грвн.,, про стягнення з ТОВ «Елина Плюс» на користь ОСОБА_6 моральної шкоди у розмірі 30 тис. грвн., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у сумі 25 тис. грвн. ; з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди у сумі 25 тис. грвн.

Представник ТОВ «Еліна Плюс» визнав позовні вимоги частково, на суму 5 тис. грвн. моральної шкоди на користь ОСОБА_4

Обвинувачений свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково, позовні вимоги не визнав та пояснив, що працює в ТОВ «Еліна Плюс» директором. Дійсно давав вказівку про встановлення у третьому корпусі двоярусніх ліжок. Він знав про те, що санітарними нормами заборонено їх встановлено, але думав що це носить рекомендаційний характер ( бачив такі ліжка в інших таборах).Після отримання травми дитиною, він надав транспорт для доставки дитини у лікарню, відвідував дитину у лікарні, надав батькам дитини 10 тис. гр.. на лікування дитини. Крім того, повернув гроші - вартість путівки. Після вказаних подій, в кінці першої зміни вказані ліжка були демонтовані. Обвинувачення визнає частково, бо вважає, що шарм не зневічує дитину. За отримання дитиною тілесних ушкоджень відповідальності з себе не знімає, дуже співчуває дитині та її батькам,готов нести витрати у подальшому на її лікування та щиро кається у скоєному.

Під час судового слідства були вивчені наступні докази по справі :

- покази потерпілої ОСОБА_4 пр. те, що вона відпочивала у першу зміну у ДОЦ «Северянін».Після обіду вона чекала дівчаток у кімнаті та повисла на двоярусному ліжку, яке впало на неї. Після пригоди прийшов лікар та обробив голову, повіз її разом з вожатою до лікарні. У лікарні їй зашивали рану, після чого вона пробула у лікарні 10 днів, з нею постійно був батько. ОСОБА_1 приходив до неї у лікарню 2 рази, цікавився її здоров'ям. До події ніхто із вожатих не проводив з дівчатами інструктаж щодо користування двоярусними ліжками. Після пригоди у неї іноді болить голова, травма не вплинула на її навчання.

- покази представника потерпілої ОСОБА_5 про те, що вона є матір'ю потерпілої. Крім ОСОБА_4 у неї ще двоє дітей. Вона знаходилась дома 04.06.2013 р., їй подзвонили і повідомили, що ОСОБА_4 спричинена травма і що її везуть до лікарні. В Мелітопольскій лікарні доньці обробили ( залишили) рану і з нею постійно знаходився чоловік, так як вона доглядала немовля. При цьому постійно відвідувала ОСОБА_4 у лікарні, ОСОБА_4 почувала себе погано, часто плакала, вона та батько підтримували її морально. Вдома дочка, побачивши шрам на лобній частині обличчя отримала глибокий психоемоційний стрес, довго не могла заспокоїтись, до теперішнього часу у дочки бувають головні болі, вона не може повноцінно займатися спортом ( бо є вірогідність отримати травму в області шраму), для видалення шраму дитині необхідна пластична операція. Обвинувачений приїзджав до дитини у лікарню, передав їм 10 тис. грвн. на лікування.

- покази цивільного позивача ОСОБА_6, батька потерпілої, про те, що про травму дитини він дізнався після дзвінка ОСОБА_1 Дитину привезли до Мелітопольскої лікарні, дитина була в крові, у нього був шок, але він не показував цього. Лікарі сказали, що кістка ціла, почистили рану та наклали шви. У лікарні він знаходився постійно з дитиною, бо її матір знаходилась з немовлям. Після травми ОСОБА_4 заборонили активні рухи. На наступний день після пригоди до лікарні приїхав ОСОБА_1, запропонував гроші, він їх взяв. ОСОБА_4 потрібна пластична операція. Його внутрішні страждання і переживання були набагато більше, ніж розмір позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди. З боку ОСОБА_1 ніяких перешкод щодо звернення до правоохоронних органів не було.

- паспорт ОСОБА_6 ( а.с.10-11),

- паспорт ОСОБА_5 ( а.с.12-13),

- свідоцтво про народження ОСОБА_4 ( а.с.15)

- Єпікріз ( а.с.16)

- Фотографія рани в лобній області ОСОБА_4 ( а.с.20)

- Матеріали звернення представника потерпілої до правоохоронних органів ( а.с.128-132)

- Витяг з ЕДРДР ( а.с. 133)

- висновок експерта № 149 від 4.09.2013 р. за тілесними ушкодженнями ОСОБА_4, відповідно до якого у ОСОБА_4 були зафіксовані тілесні ушкодження : черепно - мозкова травма, струс головного мозку, струс головного мозку, забито-скальпована рана лобної ділянки голови, загоювання утворення рубця, садно правого ліктьового суглоба. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином: в області голови, як окремо, так і в сукупності, як легкі тілесні

ушкодження, що спричинили за собою короткочасний, понад 6, але не більше 21 дня розлад здоров'я ; садно правого ліктьового суглоба , як легкі. .

Тілесні ушкодження в області голови у гр. ОСОБА_4 утворилися в результаті ударного травматичного впливу твердим тупим предметом з обмеженою травмуючої поверхнею , спрямованого спереду назад і кілька знизу вгору ,садно правого ліктьового суглоба - від дії твердого тупого предмета по дотичній.

Тілесні ушкодження в області голови у гр. ОСОБА_4 могли виникнути при падінні 2 -х ярусного ліжка і ударі поперечної дерев'яної бічною стороною каркаса ліжка в лобову частину голови потерпілої , 07.06. 2013 р. незадовго до надходження в стаціонар.

Пошкодження особи вважаються незабутніми, якщо вони не можуть бувальщина згладжені (усунені) без спеціальних хірургічних, коригуючих операцій. В даному випадку рубець в лобовій області обличчя у гр. ОСОБА_4 з часом може бути стане більш м'яким, зблідне, але не зникне, тобто для його максимального згладжування або усунення необхідні спеціальні пластичні операції Отже, зазначений вище рубець є незгладимим.

- Розписка про отримання грошей у якості компенсації витрат на лікування ( а.с.136)

- Акт санітарно-епідемілогічного обстеження об'єкта від 23.05.2013 р. ( а.с.137)

- Акт приймання дитячого оздоровчого табору № 7 від 28.05.2013 р. ( а.с.138-139)

- Паспорт пляжу ( а.с.140-141)

- Акт дотримання санітарного законодавства від 19.06.2013 р. ( а.с.142-147)

- Акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 29.07.2013 р. ( а.с.148)

- Матеріали перевірки ДЗОВ «Сєвєрянін» відділом ветеринарної міліції, інспекції держєгірпромнагляду України ( а.с. 149-162)

- Накази ДЗОВ «Северянін» ( а.с.163

- Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу ( а.с.164)

- Правила внутрішнього розпорядку ( а.с. 165)

- Посадові інструкції ( а.с.166-170)

- Матеріали внутрішнього розслідування щодо нещасного випадку ( а.с. 171- 177)

- Матеріали обладнання інших оздоровчих закладів двуярисними ліжками ( а.с.178-185)

- Матеріали пропозиції про надання допомоги ( а.с.186-188)

- Характерізучий матеріал обвинуваченного ( а.с. 189-213,227)

- Квитанція щодо добровільного відшкодування витрат на лікування потерпілої у лікарні ( за позовом прокурора) ( а.с. 214)

- матеріали арешту майна обвинуваченого ( а.с.215-219)

- висновок № 3053 судової психологічної експертизи відносно ОСОБА_6, згідно якого ОСОБА_6 внаслідок спричинення його доньки ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, спричинена моральна шкода ( а.с. 242-245)

- висновок № 3054 судової психологічної експертизи відносно ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень, спричинена моральна шкода ( а.с. 246-248)

- висновок № 30006 судової психологічної експертизи відносно ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_5 внаслідок спричинення його доньки ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, спричинена моральна шкода ( а.с. 246-252)

- покази свідків, допитаних у судовому засіданні :

- покази свідка ОСОБА_11 про те, що у червні 2013 р. вона відпочивала разом з ОСОБА_4 та іншими дівчатами у ДОЦ «Северянін», у кімнаті мешкало 5 дівчат. Два ліжка були двоярусними. ОСОБА_4 каталась на ліжку. ОСОБА_11 відвернулась, коли повернулась, то побачила, що двоярусне ліжко лежать на підлозі, на ОСОБА_4 впала кровать. Нас вивели з кімнати, а ОСОБА_4 відвезли до лікарні. Згодом вона відвідувала ОСОБА_4 у лікарні, ОСОБА_4 знаходилась там біля двох тижнів.

- Покази свідка ОСОБА_12 про те, що у червні 2013 р. вона відпочивала разом з ОСОБА_4 та іншими дівчатами у ДОЦ «Северянін», у кімнаті мешкало 5 дівчат. Два ліжка були двоярусними. ОСОБА_4 трималась за другий поверх ліжка і хиталась, дівчата їй зробии зауваження, щоб вона цього не робила, але ОСОБА_4 не послухала. Верхній поверх ліжка впав на ОСОБА_4,дерев'яний вугол ліжка впав на лобну частину голови ОСОБА_4, від чого вона отримало травму. До кімнати зайшла вчителька з англійської мови, потім вожата, їх вивели з кімнати.

- Покази свідка ОСОБА_13 про те, що у червні 2013 р. вона відпочивала разом з ОСОБА_4 та іншими дівчатами у ДОЦ «Северянін», у кімнаті мешкало 5 дівчат. Два ліжка були двоярусними. ОСОБА_4 з дівчатами гралася у кімнаті, катаючись на кроваті, кроваті хиталися, вони про це сказали вожатим. ОСОБА_4 трималась за ліжко та впала разом з ним, після випадку з ОСОБА_4 зробили спеціальні кріплення та ліжко більше не хиталось.

- Покази свідка ОСОБА_14 про те, що 06.06.2013 р. він працював лікарем ДОЦ «Северянін». Після обіду він почув галас, піднявся на других поверх до кімнати ОСОБА_4. Він побачив, що верхній ярус ліжка лежить на підлозі, а ОСОБА_4 лежить на кроваті, їй затискали голову ганчіркою. Він надав ОСОБА_4 першу медичну допомогу та сказав, що дівчинку треба візти до лікарні. На санітарному автомобілі табору ОСОБА_4 відвезли до Мелітопольскої лікарні.

- Покази свідка ОСОБА_15 про те, що вона працювала медсестрою ДОЦ «Северянін». До кімнати, де сталась пригода з ОСОБА_4, вона прийшла вже тоді, коли лікар надав першу допомогу і за завданням лікаря повідомила ОСОБА_1 про те, що необхідний транспорт для доставки дівчинки до лікарні. До травмування дитини, вона бачила в кімнатах двоярусні ліжка.

- Покази свідка ОСОБА_16, слюсаря ДОЦ «Северянін», про те, що у третьому корпусі двоярусні ліжка стояли з 2010 р., при установці двоярусних ліжок, вони закріплювались болтами. Після того, як травмувалася дитина, двоярусні ліжка були розібрані та перероблені на дивани.Про те, що в кімнатах хитаються ліжка, йому ніхто нічого не казав.

- Покази свідка ОСОБА_8 про те, що вона працювала вожатою ДОЦ «Северянін». Приблизно о 16-45 год діти пішли до корпусу, щод переодягнутись. Дівчинка з кімнати ОСОБА_4, покликала її та сказала, що ОСОБА_4 травмувалась. Прийшов лікар та надав ОСОБА_4 першу допомогу, її дуже швидко відвезли до Мелітопольської лікарні. Дівчинка, яка проживала разом з ОСОБА_4, сказала, що ОСОБА_4 розкачувалась на ліжку, в результаті чого ОСОБА_4 впала, а ліжко впало не неї. Ніхто з дітей не скаржився, що кроваті були погано закріплені.

- Покази свідка ОСОБА_10 що вона працювала вожатою ДОЦ «Северянін».Вона почула, що в кімнаті впала ліжко,покликала медсестру.Під час того, як готували ліжка до зміни, ліжка не хиталися. Після пригоди в кінці зміни двоярусні ліжка розібрали.

- Покази свідка ОСОБА_17, зам.директора ДОЦ «Северянін», про те, що за вказівкою ОСОБА_1, після проведення ремонтних робіт, у третьому корпусі були встановлені двоярусні ліжка. Після події з дівчинкою, наприкінці 1 зміни, ліжка були демонтовані і з них були пристосовані дивани. ОСОБА_1 може охарактеризувати тільки з позитивної сторони.

- Покази свідка ОСОБА_18 про те, що він є дідом потерпілої. Потерпіла, її батьки отримали стрес від отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Його дочка та зять постіно перебували в лікарні у ОСОБА_4. Після вказаних подій ОСОБА_4 заборонили грати в рухливі ігри, ОСОБА_4 часто плакала ночами.

- Аналогічні покази свідка ОСОБА_19, бабусі потерпілої.

- Покази свідка ОСОБА_20 про те, що вона працює спеціалістом обласної СЕС та 23.05.2013 р. нею був оглянутий ДОЦ «Северянін» , під час якого було оглянуто медпункт,їдальня,взяті зразки питної води,піску та морської води. Також перевірялись спальні корпуси, двоярусних ліжок та їх складових вона не бачила.

- аналогічні покази свідка ОСОБА_21

- Покази свідка ОСОБА_9, головного санітарного лікаря в Якимівському районі, про те, що в санітарних правилах заборонено ставити двоярусні ліжка в дитячих оздоровчих таборах. 23.05.2013 р. ДОЦ «Северянін» був оглянутий обласними фахівцями, під час якого було оглянуто медпункт,їдальня,взяти зразки питної води,піску та морської води. Також перевірялись спальні корпуси, табір знаходився у стані підготовки, що відображено в акті. Це не було планова перевірка, а був проведений моніторинг готовності таборів до роботи. Якимівське відділення проводило перевірку ДОЦ «Северянін» 19.06.2013 р., на момент перевірки було встановлено, що в кімнатах були відсутні двоярусні ліжка. Акт від 27.05.2013 р. був їм підписаний на підставі документів щодо моніторингу, договорів щодо вивозу сміття, доставки питної води та інших документів.

- Покази свідка ОСОБА_22, засновника ТОВ «Еліна-плюс» про те, що оснащенням табору займався ОСОБА_1 Про те, що у кімнатах табору стояли двоярусні ліжка вона не знала. ОСОБА_1 може охарактеризувати тільки з позитивної сторони.

Щодо кваліфікацій дій обвинуваченного

Суд вважає, що позиція сторони захисту про те, що дії обвинуваченого невірно кваліфікуються ( бо його дії не потягли тяжких наслідків та вважали, що шрам, який залишився у потерпілої не знівечує її обличчя), є неспроможна. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. за № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» підкреслено, що « визначення наявності знівечення обличчя є компетенцією суду.» Обличчя - це передня частина голови людини, яка виражає її зовнішність, індивідуальність, виражає внутрішній душевний стан, настрої, переживання людини. В результаті судового слідства було встановлено, в наслідок падіння двоярусного ліжка, на обличчі потерпілої у лобній частині, ближче до межі росту волос, мається рубець загальною довжиною приблизно 15 см, якій розташований горизонтально по всій лобній частині. Вказаний рубець має неприємний вигляд,не властивий нормальному людському обличчю і тому суд дійшов висновку про те, що він знівечує обличчя, а тому дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.

Суд вважає, що в судовому засіданні доведене обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 137 КК України, тобто неналежне виконання службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітньої, внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання, суд враховує особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, роботи, щиросердечно покаявся у скоєному, приймав заходи щодо погашення шкоди від злочину ( передав батькам потерпілої 10 тис. грвн. на лікування потерпілої, повернув гроші за путівку, добровільно відшкодував вартість лікування потерпілої за позовом прокурора).

З урахуванням вчиненого та відомостей про особу, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при застосуванні покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75,76 КК України, без позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.

Щодо цивільного позову

Цивільні позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пред'являючи особисто до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов на суму 50 тис. грвн. мотивували свої моральні страждання тим, що обвинувачений після травмування дитини неодноразово звинувачував їх у тому, що вони недостатньо приділяли увагу дитині та неналежно її виховували, а також те, що ОСОБА_4 є розбалуваною дитиною, яка не може поводити себе в таборі, що і призвело до її падіння.

Вказані обставини, за думкою суду, не підтвердились у судовому засіданні доказами, які були надані суду, а тому - у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог, які були пред'явлені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ТОВ «Еліна Плюс», то суд зважав на те, що відповідно до ст. 1172 ЦК юридичні особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов"язків. Підприємство повинно відповідати за неналежне виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків відносно дитини, щодо якої існувало трудове зобов'язання по збереження її життя та здоров'я в умовах відпочинку в оздоровчому таборі. Подібного зобов'язання у директора табора як посадової особи ТОВ «Еліна Плюс» по відношенню до батьків дитини не виникало. Тому, за думкою суду, вказані позовні вимоги є безпідставними.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Еліна Плюс», то суд дійшов висновку про те, що спричинення робітником вказаної юридичної особи моральної шкоди потерпілій було встановлено та доказано у судовому засіданні дослідженими в ході судового слідства доказами : показами потерпілої, її законного представника, свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19,висновком судової психологічної експертизи та іншими доказами.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за доцільним задля адаптації потерпілої після отримання тілесних ушкоджень, позов в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ «Еліна Плюс» на користь ОСОБА_4 задовольнити частково - у розмірі 10 тис. гр..,

Щодо стягнення судових витрат з обвинуваченного

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 гр. 70 коп. ніякими документами, наданими суду, не підтверджуються, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають .Крім того, відповідно до діючого законодавства за подачу цивільного позову у межах кримінального провадження щодо стягнення шкоди від злочину, позивачі не повинні сплачувати якісь кошти у якості судового збору.

Судові витрати у розмірі 1176 гр. за проведення судової психологічної експертизи підтверджені документами, наданими суду ( том 2 л.д.9 ) і тому підлягають стягненню.

Судові витрати на оплату правової допомоги у сумі 8800 гр. підтверджені документами, наданими суду (том 2 л.д.3-7 ) і тому підлягають стягненню. Крім того, розрахунок вартості суми винагороди відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.118-120, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 137 КК України, і призначити покарання у вигляді 3 роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік , якщо він протягом зазначеного іспитового строку не скоїть нового злочину, при цьому покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання;- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на орган виконаня покарання за місцем проживання засудженого.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди та судових витрат, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 8800 гр. ( вісім тисяч вісімсот гр..)на оплату правової допомоги, в іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди та судових витрат, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1176 гр.. ( тисяча сто сімдесят шість гр..) за оплату проведення судової психологічної експертизи, в іншій частині позову відмовити.

У цивільному позові ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТОВ «Еліна Плюс» про стягнення моральної шкоди відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 до ТОВ «Еліна Плюс» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Еліна Плюс» ( юридична адреса м .Мелітополь вул..Крупської б. 30 кв.99, код ЄДРПОУ 24907070 ) на користь ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000 гр. ( десять тисяч гр..)

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: