Рішення

від 04.07.2006 по справі 3/298/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/298/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2006 р.Справа №  3/298/06

м. Миколаїв

   За позовом: ТОВ «Чорноморсоцсфера», м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1

До відповідача: ТОВ «Заповіт», м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська,143

Про  повернення орендованого майна та стягнення неустойки

Суддя Таранущенко О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Гриненко І.І., за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення та стягнення з останнього неустойки в розмірі 17003,52 грн.. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного законодавства та приписах договору №790/36 від 01.09.2002р., укладеного між сторонами.

          04.07.2006р. в судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій відредагував п.1 резолютивної частини позову, зазначивши адресу спірного приміщення.

В позові з метою забезпечення виконання позовних вимог, згідно до ст.ст.66,67 ГПК України позивач звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 143.

Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач не зазначив жодного аргументу для забезпечення позову, не вказав обставини, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення в строк, не зазначив чому саме на це майно необхідно накласти арешт, кому воно належить, отже, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач відзив по суті позовної заяви не надав, в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, за яким ухвалу суду про порушення провадження у справі від 19.06.2006р. було отримано представником відповідача 27.06.2006р.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, оглянувши оригінали доданих до позовної заяви документів, копію договору №790/02/342 від 01.07.2002р.  між позивачем та ДАХК «ЧСЗ»про оренду спірного об'єкту строком на 12 років, за яким позивач –орендар, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

01.09.2002р. між ТОВ "Чорноморсоцсфера" та ТОВ "Заповіт"  було укладено договір оренди нежитлових приміщень №790/36, згідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв в платне користування нежитлове приміщення площею 106,7кв.м за адресою : м. Миколаїв, вул. Даля, 11б, терміном до 01.05.2003р. Акт прийому-передачі було оформлено 01.09.2002р.

Згідно до п. 2.3., п. 4.12. договору відповідач повинен у 15-денний термін, після закінчення терміну дії договору повернути орендоване приміщення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

01.05.2003р. термін дії договору закінчився.

Згідно до п. 9.4. договір оренди може бути подовжено на той самий строк за наявності письмової згоди сторін, укладеної у місячний термін до закінчення терміну дії договору.

Відповідач з вказаною заявою не звертався, позивач своєї згоди щодо подовження терміну дії договору не надавав.

27.03.2003р. за вих. № 790/153 позивач звернувся до відповідача з вимогою до 15.05.2003р. здати орендоване приміщення та здійснити оплату за договором.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач, на вимогу претензії позивача від 27.03.2003р., оплату за договором здійснив, але приміщення не здав та продовжував ним користуватися безоплатно.

Згідно до п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків вказаних у договорі оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

За приписами п. 2. ст. 785 ЦК України - якщо наймач не виконує обов'язки відносно повернення майна, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за строк прострочки.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач 14.04.2006р. за вих. №790/186 на адресу відповідача надіслав претензію про повернення майна та сплати неустойки. Відповідач в свою чергу відповіді на претензію не надав.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач порушив умови договору та діючого законодавства щодо повернення майна позивачу.

Термін безоплатного та безпідставного користування майном відповідача становить три роки - з 01.05.2003р. по 01.05.2006р.

Позивач правомірно та обґрунтовано на підставі п.2 ст. 785 ЦК України, з  урахуванням ст. 258 ЦК України на рахував відповідачеві неустойку в розмірі 17003,52грн., згідно розрахунку: 708,48 (ор. плата за міс.) х 2 х 12 міс.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Заповіт»(54044, м. Миколаїв, вул.. 5та Слобідська, 143, ЄДРПОУ 19284589) повернути на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Чорноморсоцсфера»(54011, м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1, ЄДРПОУ 32056269) приміщення, орендоване за договором оренди нежитлових приміщень №790/36 від 01.09.2002р., яке знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Даля, 11б, загальною площею 106,7кв.м.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заповіт»(54044, м. Миколаїв, вул.. 5та Слобідська, 143, ЄДРПОУ 19284589, р/р 26006301172 КФ ОКБ «ТЕБ», МФО 326331) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Чорноморсоцсфера»(54011, м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1, ЄДРПОУ 32056269, фактична адреса: 54010, м. Миколаїв, вул. Водопровідна,19, р/р 260069187 МОД АППБ «Аваль», МФО 326182) –17003,52грн. неустойки, 170,04 грн. держмито,

та 118 грн. витрат на ІТЗ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г.Таранущенко