Постанова

від 11.01.2007 по справі ас-41/427-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-41/427-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" січня 2007 р.  о 09:50              Справа № АС-41/427-06

вх. № 13918/1-41

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Дмитренко М.В.

представників сторін

Представник позивача - Гелетка О.А. - директор, Потеряєва І.А. - дов.

Представник  відповідача - Федоренко О.А. - дов.

по справі за позовом  АТ спеціалізоване КП "Електропівденмонтаж" м. Х-в   

до  ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова  

про визнання нечинним повідомлень  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТ спеціалізоване КП "Електропівденмонтаж" м. Харків, суб'єкт господарювання , просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 12.04.2006р. №0000292330/0, видане Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, а також податкові повідомлення-рішення від 13.06.2006р. №0000292330/1, від 17.08.2006р. №0000292330/2, та від 23.10.2006р. № 0000292330/3., в частині визначення податкового зобов'язання за ПДВ на на суму 504531,6 грн., в тому числі - 252265,8 грн. основний платіж та 252265,8 грн.- штрафні санкції.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень,  проти позову заперечує, посилається на обставини, викладені в акті перевірки.

Судом встановлено, що загальними зборами акціонерів позивача від 25.03.2004 р. було прийнято рішення про  ліквідацію товариства та створено ліквідаційну комісію. Згідно заяви позивача про зняття з обліку відповідачем була проведена позапланова виїзна ліквідаційна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством за період з 01.01.2003р. по 14.03.2006р. За результатами перевірки було складено акт від 30.03.2006р. № 1837/23-30/04627664 за висновками якого встановлене серед інших порушення п.4.9 ст.4 Закону України "Про ПДВ" та винесено  податкове повідомлення-рішення від 12.04.2006р. №0000292330/0 про визначення податкового зобов'язання за ПДВ в розмірі 510512,9 грн., у тому числі основний платіж - 256140 грн. та 254372 грн. - штрафні санкції.

Це податкове повідомлення-рішення було оскаржено до вищестоящих органів ДПС. Рішеннями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.06.2006р. № 9622/10/25-007, ДПА в Харківській області від 15.08.2006р. № 3030/10/25-010 та ДПА України від 23.10.2006р. № 11995/6/25-0215, прийнятими за результатами розгляду первинної та повторних скарг, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.04.2006р. №0000292330/0, а також податкові повідомлення-рішення від 13.06.2006р. №0000292330/1, від 17.08.2006р. №0000292330/2, та від 23.10.2006р. № 0000292330/3,  прийняті після розгляду скарг.

Вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню у зв'язку з нижченаведеним.

Позивачем було передано до комунальної власності територіальної громади в особі Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області три житлових будинки, розташованих в сел. Комсомольське, за актами прийому-передачі від 23.12.2003р. Рішенням Комсомольської селищної ради від 25.12.2003р. «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади в особі Комсомольської селищної ради житлових будинків» акти про передачу житлових будинків були затверджені.

Відповідач визначив цю операцію, як безоплатну передачу невиробничих фондів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, та розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, відповідно до п.4.9. Закону України «Про податок на додану вартість». Базу оподаткування відповідач визначив, виходячи із загальної первісної вартості трьох будинків. Податкові зобов'язання були нараховані в сумі 252265,8 грн.

Суд зазначає, що рішення відповідача про визначення податкового зобов'язання було прийнято без попереднього правового аналізу операції щодо передачі житлових будинків до комунальної власності та природи власності цих будинків. Застосована норма Закону не   відповідає   змісту   операції,   здійсненої  позивачем.

Згідно п.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість" об"єктом оподаткування є продаж товарів (робіт, послуг), в тому числі їх безоплатне надання. Згідно п.1.4 Закону  України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Обов'язкова умова для визначення операції з продажу, яка підлягає оподаткуванню, є перехід права власності на майно від продавця до покупцю. Тобто первісна умова - наявність права власності на майно у продавця.  Але відповідач, встановивши, що житлові будинки перебували на балансі підприємства в якості основних невиробничих фондів,  не з'ясував, чи належало позивачу право власності на житлові будинки.

АТ «СКП «Електропівденмонтаж» було створене в 1994р. шляхом приватизації майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Електропівденмонтаж» відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств». Склад майна позивача визначається відповідно до матеріалів інвентаризації майна орендного підприємства «Електропівденмонтаж» станом на 01.10.92р., акту оцінки майна від 11.11.92р., договору купівлі-продажу № КП-50 від 30.04.93р., акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Електропівденмонтаж» від 19.05.93р., свідоцтва про власність від 05.05.94р. та переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Електропівденмонтаж», наданого Фондом Державного майна України 28.01.99р.

Ці документи свідчать про те, що невиробничі фонди, в тому числі житлові будинки, не були приватизовані та не увійшли до статутного фонду товариства. Вони були передані позивачу безкоштовно в оперативне управління. Житлові будинку в жодному разі не могли бути приватизовані позивачем, тому що дія Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду. Приватизація житла здійснюється виключно громадянами відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Відповідно до ст.1 цього закону державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Таким чином, житлові будинки не належали позивачу, вони і після приватизації залишалися в державній власності. Позивач виконує лише функцію балансоутримувача та забезпечує зберігання майна.

Передача житла до комунальної власності була здійснена позивачем на підставі Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Згідно зі ст.4-1 цього Закону ініціатива щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Відповідно до ст.7 Закону житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом) передаються з державної у комунальну власність безоплатно.

З метою забезпечення безоплатної передачі державного майна до комунальної власності та конкретизації існуючої норми п.3.2.9. Закону «Про податок на додану вартість» Законом України від 29.06.2004р. були внесені зміни до неї, згідно яким операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду  з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній власності, безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.9 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Позивачем здійснено передачу майна, що перебувало в державній власності  в комунальну власність Комсомольської селищної ради, що передбачено Законом України №147, у відповідності  до ст.1 якого сферою дії  є об'єкти права державної та комунальної  власності,  у  тому  числі  передані   в   безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду,   тому передачу житлового фонду у комунальну власність в жодному разі не можна розглядати як безоплатну передачу власних основних засобів.

Таким чином, нарахування податкового зобов'язання за передачу вказаних житлових будинків до комунальної власності територіальної громади району в особі Комсомольської селищної ради трьох житлових будинків у розмірі 252265,8 грн. є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Стосовно нарахування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 в сумі 252265,8 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що , оскільки донарахування податку є неправомірним, неправомірне і нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначених норм Закону України "Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181.

Податкові повідомлення - рішення від 13.06.2006р. №0000292330/1, від 17.08.2006р. №0000292330/2, та від 23.10.2006р. № 0000292330/3, винесені за результатами розгляду скарг, підлягають визнанню нечинними з підстав, що викладені вище.  

Підсумовуючи вищевказане суд зазначає , що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень, відповідно до п.п. 1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією,   обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). При розгляді даної справи судом встановлена невідповідність оскаржених повідомлень-рішень нормам чинного законодавства та їх необґрунтованість.     

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Відповідач не спростував зазначені позивачем твердження, та не довів правомірності винесення свого рішення.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями   4, 8, 86, 94, 160 - 163 , перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 12.04.2006р. №0000292330/0, видане Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, а також податкові повідомлення-рішення від 13.06.2006р. №0000292330/1, від 17.08.2006р. №0000292330/2, та від 23.10.2006р. № 0000292330/3., в частині визначення податкового зобов'язання за ПДВ на на суму 504531,6 грн., в тому числі - 252265,8 грн. основний платіж та 252265,8 грн.- штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь АТ спеціалізоване КП "Електропівденмонтаж" (м.Харків, пл.Свободи,6 під"їзд, 10 поверх, код 04627664) витрати по сплаті  державного мита в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови  виготовлено 16.01.2007 року.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.