Ухвала

від 27.12.2013 по справі 1016/654/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1016/654/12 Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю. Провадження № 22-ц/780/6575/13 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко Категорія 26 27.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сліпченка О.І.,

суддів: Олійника В.І., Іванової І.В.,

при секретарі : Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» про визнання договору іпотеки недійсним ,-

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з первісним позовом посилаючись на те, що 23.01.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є позивач(надалі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» (надалі ТОВ « ГП Автек») було укладено Генеральну кредитну угоду № 01014268 із змінами та доповненнями. Відповідно до п.1.2 якої загальний розмір зобов'язання ТОВ « ГП Автек» за Договорами, укладеними у її рамках не може перевищувати суми 18 750 000,00 доларів США з них 10 000 000,00 доларів США надано на фінансування поточної діяльності 8 750 000,00 доларів США на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до З0вересня 2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor ( 1 уеаrs) + 5,75 % (річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відсоткова ставка на період з 01.04.2009 року до 30.04.2009 року (включно) встановлена в розмірі 8,45%. Крім того, між вказаними сторонами було укладено кредитний договір №01014270 від'23.01.2008 року зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №01014270491 від 31.03.2009 року за яким ТОВ «ГП Автек» була відкрита не відновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000,00 доларів СЩА на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30.09.2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor ( 1 уеаrs) + 5,75 % ( річна ставка Libor (1 уеаrs) для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані Позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Проте, боржник починаючи з 29.04.2009 року перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Внаслідок чого виникла кредитна заборгованість, що станом на 20.02.2012 року складає 22 334 144,29 доларів СЩА. У відповідності до вимог Кредитних договорів на адресу ТОВ «ГП Автек» було відправлено письмову вимогу від 11.06.2009 року в якій вимагалось здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі протягом не більше З0 календарних днів. Крім того, на адресу ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом було відправлено претензію від 19.10.2011 року з повідомленням про неналежне виконання зобов'язань та попередження про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

В якості забезпечення виконання вказаних зобов'язань в іпотеку Банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки №010-1403351 від 23.01.2008 року укладеному між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем по справі ОСОБА_1, нотаріально посвідченого та відповідними змінами до договору іпотеки, відповідно до якого в іпотеку банку було передано 19 земельних ділянок. У відповідності до умов п.2.10 Договору іпотеки та вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» банком на адресу відповідача та боржника ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом було направлено письмову вимогу від 19.11.2011 року про усунення порушення умов Генеральної угоди і Кредитних договорів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку непогашення кредитної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене просили суд звернути стягнення на заставне майно шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, при цьому початкову ціну реалізації кожної земельної ділянки встановити в розмірі ринкової вартості, розрахованої у Звіті про експертну грошову оцінку. 07.10.2013 року уточнили позов, де Банк просив суд визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації кожної земельної ділянки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом про визнання договору іпотеки недійсним посилаючи на те, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину(договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін вимог цивільного законодавства та він був введений в оману.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року позов Банку задоволено, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено .

У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Банку, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наданих сторонами доказів.

Так судом першої встановлено наступні обставини справи.

23.01.2008 року між Банком та ТОВ «ГП Автек» було укладено Генеральну кредитну угоду № 01014268 зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 01014041541 від 16.04.2008 року, додаткової угоди № 010142683351 від 30.01.2009 року, додаткової угоди №01014268488 від 31.03.2009 року та додаткової угоди №01014268489 від 31.09.2009 року. Відповідно до п.1.2 Генеральної кредитної угоди загальний розмір зобов'язання ТОВ « ГП Автек» за Договорами, укладеними у її рамках не може перевищувати суми 18 750 000,00 доларів США з них 10 000 000 ,00 доларів СІЇІА надано на фінансування поточної діяльності 8 750 000,00 доларів США на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до 30 вересня 2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 уеаrs) + 5,75 % ( річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відсоткова ставка на період з 01.04.2009 року до 30.04.2009 року (включно) встановлена в розмірі 8,45%. Крім того, між Банком та ТОВ «ГП Автек» було укладено кредитний договір №01014270 від 23.01,2008 року зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №01014270491 від 31.03.2009 року за яким ТОВ «ГП Автек» була відкрита не відновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000,00 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30.09.2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 уеаrs) + 5,75 % ( річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані Позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. ( а.с. 24-28,29,30,31-33,34,35-40,41-50,51-56, 58-68).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою від 23.01.2008 року та Кредитних договорів укладених в її рамках в іпотеку Банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки від 23.01.2008 року укладеному між Баком та відповідачем ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер 154 зі змінами та доповненнями згідно договору бн від 16.04.2008 року про внесення змін до договору іпотеки, договору № 0101403351472 від 31.03.2009 року про внесення змін до договору іпотеки, договору № 010 14033 51 5 75 від 05.05.2009 року про внесення змін до договору іпотеки, відповідно до якого в іпотеку банку було передано 19 земельних ділянок. ( а.с. 69-78, 79-84, 85-91,93, 100-136)

Як вбачається з п.1.1 Договору іпотеки № 0101403351 від 23.01.2008 року цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що виливає з генеральної угоди №01014268 від 23.01.2008 року з додатковими угодами до неї та кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках укладеної між Іпотекодержателем та позичальником за умовами якої Позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем в повному обсязі повернути кредитні кошти в сумі 18 750 000 доларів США, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, можливу неустойку в розмірах, в строки та у випадках, передбачених Генеральною угодою, а також виконати інші умови Генеральної угоди та відшкодувати Іпотекодержатель всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п.1.2 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника вказаних у п.1.1 Договору, іпотекодавець на умовах передбачених Договором передає у заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно, а саме 19 земельних ділянок, які розташовані на території Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області.

Відповідно до вимог п.2.2 Договору іпотеки, зобов'язання забезпечене іпотекою вважається виконаним, якщо кредити погашені, сплачені проценти, комісії, неустойка, що витікають з Генеральної кредитної угоди, а також сплачені інші видатки та витрати, що : пов'язані з виконанням Генеральної кредитної угоди та цього Договору, в тому числі відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, відшкодування необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до п.2.3 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок іпотеки у випадку, якщо кредити, проценти, комісії, неустойка, які були забезпечені іпотекою не будуть сплачені в строки, передбачені Генеральною кредитною угодою, а також з підстав передбачених ст. 12 ЗУ «Про іпотеку».

Необхідно також вважати на ті обставини, що момент розгляду даної цивільної справи набрало законної сили Рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року по справі за позовом Банку до ТОВ «ГП «Автек» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автек -Фуд», яким позовні вимоги Банку задоволено та стягнуто солідарно з ТОВ «ГП Автек» та ТОВ «Автек-Фуд» заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 23.01.2008 року №01014268 та кредитним договором від 23.01.2008 року №01014269 у сумі 18 750 000,00 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14.12.2011 року складає 149 810 625 гривень. Вказане підтверджується постановою Вищого Господарського Суду України від 27 листопада 2012 року.

Таким чином, в порушення вимог 525, 526,530 Цивільного кодексу України позичальник ТОВ « ГП Автек» не виконав свої зобов'язання відповідно до умов Генеральної кредитної угоди та кредитного договору.

На момент розгляду справи місцевим судом. - рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року не виконано.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з вимог ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів; неустойки відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив претензію щодо погашення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань взятих на себе ТОВ «ГП Автек» за Генеральною кредитною угодою та Кредитними договорами направляв як Боржнику ТОВ « ГП Автек» ( а.с. 139-141), так і іпотекодавцю ОСОБА_1 (а.с. 146-150).

Згідно з вимогами ст. 33 Закону України «Про іпотеку» невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки належить виключно позивачу.

Відповідно п.41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи, іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність.

За клопотанням представника відповідача по даній цивільній справі, який не погоджувався з оцінкою нерухомого майна заставленого в іпотеку було призначено та проведено судову земельно-технічну експертизу. Згідно висновку експерта вартісна оцінка предмету іпотеки, що була визначена на момент укладення договору іпотеки відповідає, рівню звичайних цін на таке майно на момент укладення договору іпотеки, вартісна оцінка предмету іпотеки, що визначена в договорі іпотеки є справедливою ринковою ціною.

Враховуючи викладене та враховуючи вимоги статей 5,15,18,39 Закону України « Про іпотеку» місцевий суд правильно вважав, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно зустрічний позов позову ОСОБА_1,підлягає відхиленню оскільки, вказуючи у зустрічному позові про недійсність іпотечного договору за вимогами ст.215 ЦК України та ст. 230 ЦК України позивач не надав належних та допустимих доказів про недійсність іпотечного договору. Крім того посилання на порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є не обґрунтованими та не керуються вимогами закону..

Також необхідно взяти до уваги, що доводи ОСОБА_1 про його обман з боку Банку в момент укладення договору іпотеки щодо ціни предмета іпотеки, не відповідає матеріалам справи та висновку судової земельно-технічної експертизи.

Крім того, відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1ст.229) такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку і у цій частині про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження своєї позиції в цій частині.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та з висновками місцевого суду погоджується і судова колегія.

Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: