Постанова

від 18.01.2007 по справі 10/7151-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/7151-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" січня 2007 р.                                                            Справа №10/7151-А

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав    

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

с. Христівка Ізяславського району

про стягнення 25941,39 грн. заборгованості

Суддя  Виноградова В.В.                    Секретар судового засідання Матущак В.В.

Представники сторін:

позивача              Полудняк А.Г. –за довіреністю №2031/07 від 23.03.2006р.   

відповідача            Лошатецький В.В. –за довіреністю №07-Н від 29.11.2006р.

Постанова приймається 18.01.2007р., оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви.

Суть спору:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі 26214,04 грн. заборгованості, що виникла станом на 22.11.2006р., з яких 20218,69 грн. страхових внесків, 2190,99 грн. штрафних санкцій та 3804,36 грн. пені.  

В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-вересень 2006р., які подавались відповідачем до управління Пенсійного фонду, акт документальної перевірки, рішення про застосування штрафних санкцій, вимогу на стягнення заборгованості, картки особового рахунку, розрахунок суми позову.

В порядку ст. 51 КАС України позивач подав письмове клопотання про зменшення позовних вимог , просить стягнути з відповідача 25941,39 грн. заборгованості, з яких 20156,49 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2006р. по вересень 2006р. , 2030,28 грн. штрафних санкцій , 37546,62 грн. пені ( 828,92 грн. пені по розділу 1 та 2925,70 грн. пені по розділу 2. При цьому надано розрахунок заборгованості.

Дане клопотання задовольняється судом.

        Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що на час звернення позивача з позовом до суду та на виконання вимог та рішень позивача, які знаходились на виконанні у ДВС в Ізяславському районі, відповідачем на протязі  січня-вересня 2006р. було сплачено 16481,71  грн., що не було враховано у позовній заяві.

Вказує на те, що позивачем не враховані надходження коштів до Пенсійного фонду України в розмірі 5533,20 грн. на виконання вимог № Ю-28\5 У, Ю- 28\1 У від 13.06.2006р. та від 15.01.2006р. Посилається на неправомірність посилання позивача про те, що на момент подання позову рішення та вимоги про стягнення боргу на виконанні в ДВС не перебувають. При цьому, Постановою № 546\4-В від 30 листопада 2006р. відкрито виконавче провадження. Відповідно до цієї постанови вбачається, що недоїмка зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідача станом на 06.11.2006р. складає 8542,21 грн.

Вважає, що вимога про сплату боргу № Ю-28Ш-У спростовує  те, що у відповідача за період з січня по вересень, станом на 22.11.2006р.- є заборгованість в розмірі 20 218, 69 грн.

За таких обставин, просить у позові відмовити.

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Прогрес” с. Христівка Ізяславського району зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №48 від 07.03.2000р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка Хмельницького облуправління статистики №777), згідно ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданої заяви, реєстраційний №564.

У відповідача з врахуванням уточнених позовних вимог утворилась заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 25941,39 грн. , яка складається із:

- 20156,49 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, за січень-вересень 2006р., актом перевірки №13 від 11.04.2006р. „Про результати документальної перевірки з дотримання вимог чинного законодавства щодо правильного нарахування та сплати коштів до Пенсійного фонду України”,  картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;

- 2030,28 грн. штрафних санкцій та 3754,62 грн. пені, що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №58 від 20.01.2006р., №163 від 28.02.2006р., №216 від 28.03.2006р., №248 від 11.04.2006р., №247 від 11.04.2006р., №487 від 26.09.2006р.,картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимога від 06.11.2006р. про сплату 21292,55 грн. недоїмки, 2217,41грн. фінансових санкцій та 3812,54 грн. пені) з відміткою про вручення вимоги відповідачу 07.11.2006р. згідно поштового повідомлення .

Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України в розмірі 25941,39 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і  стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих  днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

             У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у  вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення.

              На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

            Судом враховується, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-вересень 2006р. самостійно визначались розміри страхових внесків, а рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені та вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості до Пенсійного фонду України суду не подано.

          Заперечення відповідача про відсутність заборгованості, оскільки ним сплачувались поточні платежі до Пенсійного фонду України, спростовується положеннями  п. 5 ст. 106 вищевказаного Закону, якими передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Наявність несплаченої заборгованості до Пенсійного фонду України за попередні періоди підтверджується картками особового рахунку платника.  

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :  

          Позов управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” с. Христівка Ізяславського району про стягнення 25941,39 грн.  заборгованості задоволити.

          Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес” с. Христівка Ізяславського району (код 30868806) на користь управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі м. Ізяслав, вул. Шевченка,16 (код 02932377) 20156,49 грн.( двадцять тисяч сто п'ятдесят шість грн..49 коп.) недоїмки по страхових внесках, 2030,28 грн. ( дві тисячі тридцять грн. 49 коп.)  штрафних санкцій та 3754,62 грн.( три тисячі сімсот п'ятдесят чотири грн.. 62 коп.) пені.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                          В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.