Рішення

від 27.12.2013 по справі 367/3654/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 367/3654/13-ц 22-ц/780/7141/13 Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В. Категорія 44Доповідач у 2 інстанціїВоробйова Н.С. 27.12.2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом Прокурора м. Ірпеня до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», територіальний підрозділ Держземагенства в м. Ірпені про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Прокурора м. Ірпеня Київської області, треті особи: Коцюбинська селищна рада Київської області, ОСОБА_4, Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» про визнання права власності на земельну ділянку,-

встановила :

У лютому 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення, державних актів на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 1987/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_4. затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,09 га для вказаних цілей. На підставі даного рішення на ім.»я останнього видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 905550 (кадастровий номер 3210946200:01:041:0012) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 .04. 2009 року № 266 земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_3 про що на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 905550 на ім'я ОСОБА_4., зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3

Позивач вказував, що рішення прийнято, а державні акти видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами смт. Коцюбинське, земельну ділянку передано за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Святошинського лісопаркового господарства.

Просив визнати недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25 грудня 2008 року № 1987/25-5, визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 905550 на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3210946200:01:041:0012, виданий на на ім'я ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію; визнати право власності держави на зазначену земельну ділянку.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,09 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з тих підстав, що вона придбала зазначену ділянку у власника ОСОБА_4 за договором-купівлі продажу, є добросовісним набувачем, але її право на дану земельну ділянку оспорюється та не визнається позивачем.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року позов прокурора м. Ірпеня Київської області задоволено частково, визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року № 1987/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_4, визнано недійсним державний акт серія ЯЖ № 905550 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210946200:01:041:0012 на ім»я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,09 га з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову та задовольнити її зустрічний позов.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

По справі встановлено, , що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 1987/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_4. затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,09 га для вказаних цілей. На підставі даного рішення на ім.»я останнього видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 905550 (кадастровий номер 3210946200:01:041:0012) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 .04. 2009 року № 266 земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_3

23 жовтня 2009 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 .04. 2009 року № 266 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3210946200:01:041:0012) площею 0.09 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора м. Ірпеня та визнаючи недійсним рішення Коцюбинської селищної ради, суд виходив з того, що спірна земельна ділянка знаходилася поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття вищезазначеного рішення межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства. У зв»язку з цим, як наслідок, державний акт, виданий на підставі незаконного рішення, також підлягає визнанню недійсним.

Даний висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11 лютого 1941 року селище міського типу Берковець перейменовано в селище ім. Коцюбинського та до його складу включено залізничну станцію Біличі. Будь-які графічні додатки до цього Указу, які б підтверджували межі селища Коцюбинське не збереглися, і по даний час рішення щодо встановлення чи зміни меж цього селища компетентними органами не приймались, проект встановлення меж не розроблявся та не затверджувався, що також встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року за позовом Київської міської ради до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Київського обласного управління лісового і мисливського господарства, Ірпінської міської ради Київської області, Коцюбинської селищної ради Київської області, за участю прокуратури м. Києва, треті особи Державне агентство земельних ресурсів України, КП "Святошинське лісопаркове господарство", КП КОР "Обласний лісгосп", Київська обласна державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною, рішень нечинними і їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, встановлено наступне:

пунктом 3 Рішення №689/22-5 Коцюбинської селищної ради Київської області "Про перспективний план розвитку с. Коцюбинське" не визначались межі селища Коцюбинське, а Коцюбинська селищна рада фактично виконувала вимоги статті 173 Земельного кодексу України щодо реалізації процедури встановлення межі селища, а тому відповідач діяв в межах повноважень визначених законом;

судами неодноразово встановлювалось, що на момент ухвалення спірних рішень Генерального плану селища Коцюбинське не було, як і чітко визначених меж селища, а статус останнього сформований на підставі Указу Президії Верховної Раді Міністрів від 11 лютого 1941 року;

рішення про межі міста Києва Київською міською радою приймались в односторонньому порядку без узгодження меж з Київською областю, що є порушенням нині діючого законодавства у цій галузі;

станом на вересень 2008 року облік земель Коцюбинської селищної ради у відділі земельних ресурсів не вівся, інформація про склад земель була відсутня, як землі лісогосподарського призначення вище зазначені землі не обліковувались;

відсутні документи та відповідні схеми, якими були б чітко визначені межі між містом та селищем Коцюбинське;

в розмежуванні районів міста межі між Святошинським районом міста Києва та с. Коцюбинське не існує;

землі Ірпінського регіону, на які розповсюджувалась дія Рішення №689/22-5, у будь-які роки не відносились до земель лісогосподарського призначення.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 листопада 2009 року за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Київської обласної державної адміністрації до Коцюбинської селищної ради Київської області, треті особи: Відділ держкомзему у м. Ірпені Київської області, виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, про визнання незаконними та скасування рішення Коцюбинської селищної ради від 28 жовтня 2008 року № 711/23-5, п.3 рішення Коцюбинської селищної ради від 25 вересня 2008 року № 689/22-5 встановлено, що прокурором не надано суду доказів того, що рішенням № 689/22-5 Коцюбинська селищна рада встановила межі селища.

29 квітня 2010 року Коцюбинською селищною радою прийнято рішення № 75 "Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт. Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування", відповідно до п. 1 якого селищному голові доручено укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо встановлення межі селища Коцюбинське, який після погодження Коцюбинською селищною радою направити на затвердження до Київської обласної ради, а після затвердження проекту Київською обласною радою - отримати державний акт про межі селища Коцюбинське. П. 2 рішення передбачено, що до моменту затвердження проекту встановлення межі при вирішенні питань адміністративно-територіального устрою та землеустрою необхідно керуватися межами селища Коцюбинське пл. 4065 га., які встановлені Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року з урахуванням рішення Коцюбинської селищної ради від 06 листопада 2009 року № 170.

15 вересня 2010 року рішенням Коцюбинської селищної ради № 153 затверджено Генеральний план селища Коцюбинське Київської області, відповідно до якого загальна площа селища становить 4065 га.

Згідно листа відділу держкомзему у м. Ірпінь Київської області № 01-02/44-1 від 18 січня 2013 року, державна статистична звітність (форма 6-зем) по с. Коцюбинське в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року не велася. Відділ з 01 січня 2009 року почав вносити дані по формі 6-зем по с. Коцюбинське. Землі запасу по с. Коцюбинське в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року не обліковувалися.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами та відповідають нормам чинного законодавства України.

Ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 173 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Згідно ч.2 ст.174 ЗК України рішення про встановлення, зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Крім того, ст.176 ЗК України межі адміністративно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом України.

Ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про основи містобудування" визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про планування і забудову територій" сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, в тому числі, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону та ту обставину, що земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного рішення, розташована поза межами населеного пункту - смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття спірного рішення від 25 грудня 2008 року № 2176/25-5 межі смт. Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про незаконність прийнятого рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2176/25-5, як такого, що не відповідає положенням п.12 Перехідних положень та ст. 12 ЗК України.

За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив вимоги прокурора про визнання недійсним рішення про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки та державного акту на його ім.»я.

Разом з тим, задовольняючи вимоги прокурора, суд виходив з того, що в державному акті ОСОБА_4 існує відповідна відмітка про перехід права власності до ОСОБА_3, що не відповідає обставинам справи.

Як видно з матеріалів справи на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 .04. 2009 року № 266 , укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 остання придбала земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1, а 23 жовтня 2009 року ОСОБА_3 на підставі вказаного договору отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3210946200:01:041:0012) площею 0.09 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 серія ЯЕ №.771730.

На обґрунтування позовних вимог в цій частині позову, прокурор посилався на те, що укладені договори купівлі-продажу спірної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є нікчемними згідно положень ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок, а тому не потребують визнання їх недійсними.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суд прийшов до правильного висновку про необґрунтованість посилань прокурора на нікчемність договорів купівлі-продажу, оскільки прокурор не надав доказів, що дані правочини порушують публічний порядок, договір відповідає вимогам закону, однак, прийшовши до таких висновків, суд на порушення вимог ст.81, 131, 152 ЗК України, ст.204 ЦК України, відмовив ОСОБА_3 у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до положень ч.1 ст.81, ст.131 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі на підставі придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ст.126 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

За змістом вказаних норм правовою підставою набуття громадянином права власності на земельну ділянку є укладення ним цивільно-правової угоди, а державний акт, що видається на підставі такої угоди, посвідчує право власності особи на земельну ділянку.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що правовою підставою отримання державного акту серія ЯЕ №.771730 ОСОБА_3 є договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 .04. 2009 року № 266 і питання щодо правомірності набуття останньою права власності на спірну земельну ділянку за цивільно-правовою угодою, як це передбачає п «в» ч.3 ст.152 ЗК України, не вирішувалося, а отриманий на підставі угоди державний акт на ім.»я ОСОБА_3 позивачем у відповідності до вимог закону не оспорювався, висновок суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, за яким позивачка просила визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку, як добросовісного набувача, яке оспорюється та не визнається позивачем, не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає обставинам справи.

Крім того, згідно зі ст. ст. 41, 68 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним та кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними чи неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 905550 на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, виданого на ім»я ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 необхідно змінити, виключивши з резолютивної частини рішення посилання « з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3».

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким, відповідно до обставин справи та положень ст..321,392 ЦК України, зустрічний позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року в частині визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 905550 на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, виданого на ім»я ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 змінити, виключивши з резолютивної частини рішення посилання « з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3».

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,09 га, з кадастровим номером 3210946200:01:041:0112,розташовану за адресою АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: