Ухвала

від 29.05.2008 по справі 22-а-4777/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя 1 -ї інстанції Могильницький

М.С.                                    справа

№ 22-а - 4777/08

Суддя - доповідач Дяченко С.П.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29

травня 2008 року                                                                         м. Донецьк

Колегія суддів Донецького

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів: Сіваченко І.В., Василенко Л.А.,       

при секретарі судового засідання: Скопинській А.О., за участю: представника позивача -

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в

приміщенні Донецького апеляційного адміністративного

суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого

2008 року по справі № 2-а-2308/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління- праці та

соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про

стягнення заборгованості по недоотриманій сумі на оздоровлення за 2004-2007

роки в розмірі 6453,30 гривень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду

від 06 лютого 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано

неправомірною відмову Управління праці та

соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради в виплаті ОСОБА_2. щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти

мінімальних заробітних плат; стягнуто з

відповідача на користь ОСОБА_2. суму допомоги па оздоровлення за 2004, 2005 та

2007 роки у розмірі 4878,30 гривень за рахунок державного бюджету.

З постановою суду Управління праці

та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради не погодилося, подало апеляційну скаргу,

вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та

матеріального права, просило рішення суду скасувати і прийняти нове, відмовивши

позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому

засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши

доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та

повноту їх встановлення, встановила наступне.

ОСОБА_2 є особою, яка постраждала

внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії,

мас 2 групу інвалідності.

Суд першої інстанції вірно визначився, що відповідно до Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №3054-111), передбачена щорічна допомога

на оздоровлення інвалідам першої і другої груп - п'ять мінімальних заробітних

плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плат. Розмір

мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Управління праці і соціального

захисту населення виплачувало позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 26 грн. 70 коп., яка була встановлена

постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про

компенсаційні виплати особам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В подальшому виплати збільшились

до 120 грн., згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року

№ 562.

Відповідно до вимог ч.2

ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та Законами України.

Постановою № 836, на яку посилається відповідач, всупереч Закону №3054-111 , (який

встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом

на час здійснення виплати) установлено конкретні

розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, - 26 гри. 70 коп. (за грошовою

реформою 1996 року). Між тим, з моменту прийняття постанови № 836 встановлені

нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, у той час

як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної

заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що

виходячи із загальних засад пріоритетності

законів над урядовими нормативними актами, ири вирішенні даного спору

підлягають застосуванню ст. 48 Закону України №3054-111 та Закони України Про

державний бюджет на 2004, 2005, 2007 роки, тобто суд правильно задовольнив

позов і зобов'язав зробити перерахунок щорічної грошової допомоги з

урахуванням отриманих позивачем коштів.

Вимоги щодо компенсації на оздоровлення за 2006 рік не

підлягають задоволенню, так як відповідно до п. 37 ст. 77 Закону України

"Про державний бюджет України па 2006 рік", на 2006 рік зупинена дія

абзацу 3 частини 4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині

виплат компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної

плати.

Судова колегія вважає, що рішення першої інстанції

відповідає вимогам матеріального та

процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені

в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну

оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 70, 71, 159. 160, 184, 195, 196, 198,

200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці

та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від

06 лютого 2008 року по справі № 2-а-2308/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління

праці та соціального захисту населення

Кіровської районної у м. Донецьку ради про стягнення заборгованості по

недоотриманій сумі на оздоровлення за 2004-2007роки в розмірі 6453,30 гривень

- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у

нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 травня 2008 року.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 02 червня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції

за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного

суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим

рішенням суду апеляційної інстанції, а в

разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -

з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                     Дяченко

С.П.

Судді:                                                                                                   Сіваченко І.В.

Василенко Л.А.