Вирок

від 16.12.2013 по справі 545/950/13-к

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/950/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.,

при секретарі Токар М.І., Бутирін О.В.,

з участю прокурора Запорожець Н.О.

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, працює робітником з благоустрою ТОВ «ЗГРЛ», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 4 березня 2011 року, близько 23 год. 00 хв. перебуваючи біля бару за адресою: вул. Кірова в с. Гожули Полтавського району, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_3, які раптово виникли із-за того, що останній втрутився у бійку, яка відбувалася між підсудним та ОСОБА_4 з метою припинити її, умисно наніс потерпілому декілька ударів кулаками та ногами у взутті по голові, тулубу та кінцівках, які, згідно з висновком експерта №947 від 23.05.2011 року спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої травми грудної клітини: субтотального лівобічного пневмотораксу, часткового пневмо- та гемотораксу справа у верхньому відділі з розвитком посттравматичного пульмоніту у верхній долі правої легені, емфіземи м'яких тканин правої половини грудної клітини; ушиблено-рваної рани м'яких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку; саден шкіри обох кистей. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості умовно можна розділити на слідуючі групи:

а) закрита травма грудної клітини: субтотальний лівобічний пневмоторакс, частковий пневмо- та гемоторакс справа у верхньому відділі з розвитком посттравматичного пульмоніту у верхній долі правої легені, емфізема м'яких тканин правої половини грудної клітини; ушиблено-рвана рана м'яких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ТЯЖКІ тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

б) закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку, кваліфікується як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров'я, (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

в) садна шкіри обох кистей, кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що у зазначений день і час між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, у ході якої останній намагався нанести йому удари руками та ногами і він з метою самозахисту схопив останнього за руки і повалив на землю, тримаючи у такому положенні і в цей час відчув, як невідома особа, як потім він дізнався потерпілий ОСОБА_3, стрибнув йому на шию та почав душити за горло.

В цей час під'їхав ОСОБА_5, який стягнув ОСОБА_3 з підсудного та продовжував його тримати, а коли відпустив, останній побіг до автомобіля, який належить ОСОБА_2, сів за кермо та намагався завести двигун. Підсудний витяг потерпілого з машини та кинув на сніг, після чого той піднявся та пішов до інших автомобілів, які стояли поруч, а сам поїхав додому.

Заподіяння будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_2, заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_3 тілесні ушкодження нанесли інші особи, також не визнає цивільний позов прокурора повністю.

Всупереч позиції підсудного, що він не скоював даного злочину, з огляду на зібрані по справі докази, суд вважає його вину в об'ємі обвинувачення, визнаного судом, повністю доведеного показаннями потерпілого даними ним на досудовому слідстві, свідків допитаних як в судовому засіданні так і на досудовому слідств, іншими матеріалами справи в їх сукупності, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3, дослідженими в судовому засіданні, який на досудовому слідстві показав, що близько 22 год. 30 хв. 04.03.2011 р. він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та дівчиною на ім'я ОСОБА_7 приїхали до бару в с. Гожули. Через деякий час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла сварка і вони вийшли на вулицю. За кілька хвилин потерпілий вийшов за ними і побачив, як ОСОБА_4 б'ють ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

ОСОБА_3 стрибнув на спину підсудному і схопив за шию, ОСОБА_2 перекинув його через голову на землю і почав наносити йому удари ногами та руками у різні частини тіла та по голові, від удару в праву частину тулуба відчув різкий біль та втратив свідомість, прийшов до тями у лікарні.

Підсудний декілька разів приходив до нього в лікарню, цікавився здоров'ям та пропонував свою допомогу, проте ніяких коштів на лікування не надавав;

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він був у барі с. Гожули і близько 21-22 год. його додому підвозив ОСОБА_2, бійки біля бару не бачив.

Суд вважає, що дані свідчення не спростовують факт, що підсудний бив потерпілого так як свідок особисто бійки не бачив і з даного приводу нічого повідомити не може,

- показами свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що працює в барі с. Гожули і 04.03.2011 р. в барі ніяких бійок не було, що було на вулиці їй невідомо.

Суд вважає, що дані свідчення не спростовують факт, що підсудний бив потерпілого так як свідок особисто бійки не бачив і з даного приводу нічого повідомити не може;

- показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що бачила ОСОБА_2 04.03.2011 р. біля магазину в с. Гожули, бійки не бачила.

Суд також вважає, що дані свідчення не спростовують факт, що підсудний бив потерпілого так як свідок особисто бійки не бачив і з даного приводу нічого повідомити не може;

- показами свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні показав, що 04.03.2011 року близько 22 год. 00 хв. бачив ОСОБА_2, біля бару в с. Гожули і останній сварився з невідомими, які пішли потім самі в бік бару, ніякої бійки не бачив.

Суд також вважає, що дані свідчення не спростовують факт, що підсудний бив потерпілого так як свідок особисто бійки не бачив і з даного приводу нічого повідомити не може;

- показами свідка ОСОБА_12, даними нею на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, що їхала на таксі і побачила на узбіччі дороги непритомну людину, визвала швидку допомогу.

Суд вважає, що дані свідчення спростовують пояснення свідка ОСОБА_11, що потерпілий і ОСОБА_13 пішли в бік бару;

- показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що 04.03.2011 року близько 22 год. 00 хв. приїхали з ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 в бар с. Гожули, з ними були ОСОБА_13 та ОСОБА_3. Через деякий час між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла сварка, вони вийшли на вулицю, коли він вийшов на вулицю курити бачив, як ОСОБА_2 та ОСОБА_4 б'ються і в цей час з бару вийшов ОСОБА_3, який кинувся підсудному на спину, тоді він пішов до бару.

Також повідомив, що під час допиту його як свідка на досудовому слідстві події пам'ятав, а на даний час і при зачитані протоколу допиту на досудовому слідстві підтвердив покази дані на досудовому слідстві , що коли ОСОБА_2 скинув ОСОБА_3 зі спини на землю почав наносити удари спочатку рукою, а потім ногами по тулубу та в обличчя, свідок злякався і повернувся до бару, де побув близько 10 хвилин, після чого разом з ОСОБА_14 пішли додому. Коли вийшли, то біля бару вже нікого не було;

- показами свідка ОСОБА_16, яка в судовому засіданні показала, що на даний час події не пам'ятає, при зачитані протоколу допиту на судовому слідстві підтвердила свої покази, що від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дізналася про те, що напередодні вони з ОСОБА_3 побилися з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знаходиться у лікарні у тяжкому стані.

В той же день вона разом із ОСОБА_17 їздила у лікарню до ОСОБА_3, купували йому ліки. Потім біля магазину в с. Гожули зустріли ОСОБА_2, розповіли про ОСОБА_3, той погодився допомагати купувати ліки, оскільки визнав свою причетність до скоєного. Вони домовилися наступного дня приїхати у лікарню на 9-00, проте чекали до 10-00, він не приїхав. При другій зустрічі з ОСОБА_2 вони свою причетність заперечували;

- показами свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні показав, що працював лікарем швидкої допомоги і коли був виклик в с. Гожули вони на узбіччі дороги забрали потерпілого, якого він оглянув і вважає, що у нього було колото-різана рана з правої сторони тулубу, і вони відвезли його в 2 міську клінічну лікарню.

На запитання адвоката вказав, що на його думку було ножове поранення.

На запитання прокурора вказав, що не знає, яка була крововтрата у потерпілого при колото-різаній рані, але крові на потерпілому та його одязі він не бачив.

Покази свідка про те, що на його думку можливо була колото-різана рана у потерпілого, спростовуються висновком експерта №947 від 23.05.2011 року, відповідно якого у потерпілого виявлено ушиблено-рвану рану м'яких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми, що також відповідає показам потерпілого, який він давав на досудовому слідстві, а саме: від удару в праву частину тулуба відчув різкий біль та втратив свідомість;

- показами свідка ОСОБА_13 даними ним на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, який пояснював, що близько 22 год. 00 хв. 04.03.2011 року разом з ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 відпочивали у барі в с. Гожули. Коли виходив з бару на вулицю курити, зіштовхнувся із старшим ОСОБА_2, який запропонував вийти поговорити. Коли вийшли на вулицю, то старший ОСОБА_2 вдарив його по підборіддю, від чого свідок упав. Тим часом підійшов підсудний і вони продовжили його бити вдвох. Згодом відчув, що інтенсивність ударів зменшилася, він підвівся і побачив, що на ОСОБА_3, який лежав поруч, замахується ногою підсудний. Свідок побіг у напрямку автобусної зупинки, а звідти додому;

- показами свідка ОСОБА_14 даними нею на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, яка пояснювала, що разом з ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 04.03.2011 року приїхали у бар у с. Гожули, до них приєдналися ОСОБА_13 і ОСОБА_3, які згодом виходили курити.

Свідок разом з ОСОБА_8 вийшла на вулицю в туалет, а коли поверталися назад, побачила, що біля бару лежить ОСОБА_13 і його б'ють двоє невідомих чоловіків. У цей час з бару вийшов ОСОБА_3 і підсудному накинувся на спину, у відповідь той перекинув його через себе і ОСОБА_3 впав на землю. ОСОБА_13 у цей час почав тікати, за ним погнався другий чоловік.

Вона підійшла до підсудного, який бив ОСОБА_3 ногами по тулубу, і попросила, щоб він не бив потерпілого, але він пригрозив їй, вона злякалася і втекла в бар. Через деякий час зайшов ОСОБА_16 і попросив викликати швидку. Хвилин через 10 вийшли з бару, побачили, що вже нікого немає;

- показами свідка ОСОБА_19, даними ним на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, який пояснював, що близько 22 год. 00 хв. 04.03.2011 року під'їхав до бару у с. Гожули, де домовлявся з ОСОБА_6 зустрітися, щоб той передав йому гроші, чекав ОСОБА_6 у автомобілі і побачив, що між ОСОБА_4 і невідомим чоловіком спалахнула бійка. ОСОБА_13 нанесли удар в область обличчя, він упав, потім ще підійшов один чоловік, вони стояли, потім підійшов ОСОБА_3 накинувся на людину більшої статури, цей чоловік перекинув ОСОБА_3 через спину на землю і почав його бити ногами, куди саме не бачив, оскільки має поганий зір, а події відбувались на відстані близько 20 м, за якими він спостерігав із вікна автомобіля. Після того, як ОСОБА_13 встав і побіг в бік зупинки, свідок поїхав, бо злякався;

- показами свідка ОСОБА_8 даними нею на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, яка пояснювала, що ввечері взимку 2011 року разом з ОСОБА_6, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 були в барі в с.Гожули, де відпочивали. Близько 22 год. 00 хв. разом з ОСОБА_5 вийшли в туалет, і побачили, що ОСОБА_13 б'ють двоє невідомих чоловіків.

Коли поверталися назад, то вже ОСОБА_3 лежав, а невідомий чоловік бив його ногами. ОСОБА_14 підходила до того чоловіка і просила не бити. Хто саме і куди конкретно бив - не бачила, оскільки місце події погано освітлювалося. Після цього повернулися до бару. Коли вийшли з бару десь за півгодини, то вже нікого не було, а на місці бійки підібрала окуляри і мобільний телефон. Наступного дня приїхав ОСОБА_13, забрав окуляри і телефон і сказав, що телефон належить ОСОБА_3;

- показами свідка ОСОБА_17 даними ним на досудовому слідстві і дослідженими в судовому засіданні, який пояснював, що приблизно в березні місяці 2011 року йому зателефонували з другої міської лікарні і повідомили, що ОСОБА_3, який працює у нього на СТО, потрапив у лікарню. У лікарні повідомили, що той у тяжкому стані і потрібні ліки.

Він купив все необхідне, після чого поїхав на роботу, де ОСОБА_13 і ОСОБА_6 розповіли, що напередодні ввечері відпочивали у барі в с. Гожули, там виникла сварка з ОСОБА_2 і ті почали бити ОСОБА_13 і ОСОБА_3. ОСОБА_13 зранку на роботі був побитий, у синцях.

По дорозі додому зустрів ОСОБА_2 і розповів йому про ОСОБА_3, на що він відповів, що «хлопці були неправі» і він «їх виховував», сказав, що винен і буде лікувати. Домовився з ним о 9 годині ранку зустрітися біля лікарні, проте ніхто не прийшов, а коли повертався, то зустрів ОСОБА_2, і на запитання «чому не приїхали», ОСОБА_5 відповів, що «дане питання йому легше рішити з міліцією».

ОСОБА_5 двічі приходили в лікарню, проте допомоги на лікування не надавали, оскільки ОСОБА_3 сирота, то він надавав кошти, витратив на його лікування більше 10 000 грн.;

Показання потерпілого, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_8, повністю узгоджуються та не суперечать показанням один одному, даним СМЕ №947 від 23.05.2011 року, щодо обставин та механізму заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 також не суперечать обставинам справи, так як останні не бачили самої бійки, показання ОСОБА_11, взагалі суперечать показам всіх свідків.

Вина підсудного ОСОБА_2 також об'єктивно підтверджується матеріалами справи в їх сукупності а саме:

- висновком судово-медичної експертизи №947 від 23.05.2011 року, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді:

Закритої травми грудної клітини: субтотального лівобічного пневмотораксу, часткового пневмо- та гемотораксу справа у верхньому відділі з розвитком посттравматичного пульмоніту у верхній долі правої легені, емфіземи м'яких тканин правої половини грудної клітини; ушиблено-рваної рани м'яких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку; саден шкіри обох кистей. Дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості умовно можна розділити на слідуючі групи:

а) закрита травма грудної клітини: субтотальний лівобічний пневмоторакс, частковий пневмо- та гемоторакс справа у верхньому відділі з розвитком посттравматичного пульмоніту у верхній долі правої легені, емфізема м'яких тканин правої половини грудної клітини; ушиблено-рвана рана м'яких тканин тулуба справа з розвитком підшкірної гематоми, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ТЯЖКІ тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.2.1.2.; 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

б) закрита черепно-мозкова травма струс головного мозку, кваліфікується як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров'я, (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

в) садна шкіри обох кистей, кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.).

2,4. Тілесні ушкодження групи а) і б) утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою. Тілесні ушкодження групи в) могли утворитись і при падінні.

Вище вказані тілесні ушкодження утворились не менш, як від трьохкратної дії травмуючих факторів та можливо в строк і за обставин на які посилається підекспертний.

3. Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даних тілесних ушкоджень, вважаю, що в момент спричинення тілесних ушкоджень взаєморозташування підекспертного і нападника(ів), вірогідніше за все, змінювалось.

5. Так як травма голови, а саме черепно-мозкова травма, як правило, супроводжується втратою свідомості на деякий проміжок часу, який залежить від індивідуальних особливостей організму, тому виконання підекспертним активних рухів представляється малоймовірним.

6. Дані тілесні ушкодження не характерні для самозахисту;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 від 12.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_3 продемонстрував механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень, який, відповідно до висновку експерта №1459 від 19.07.2011 року, не протирічить механізму нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с. 103-107, 139-140);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 від 12.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_6 продемонстрував механізм заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, який, відповідно до висновку експерта №1460 від 19.07.2011 року, не протирічить механізму нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень всіх трьох груп (а.с. 111-115, 143-144);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_14 від 12.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_14 продемонструвала механізм заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, який, відповідно до висновку експерта №1502 від 19.07.2011 року, не протирічить механізму нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень всіх трьох груп (а.с. 119-121, 147-148);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 08.08.2011 року, у ході якої ОСОБА_3 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві (а.с.153-154);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 08.08.2011 року, у ході якої ОСОБА_13 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.155-156);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 08.08.2011 року, у ході якої ОСОБА_3 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.159-160);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 13.09.2011 року, у ході якої ОСОБА_13 підтвердив покази, дані ним раніше на досудовому слідстві(а.с.161-162).

Суд вважає вину підсудного повністю доведеною вищенаведеними доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Доводи підсудного та його захисників не спростовують висновків суду і вважає їх позицію своєрідною лінією захисту, щоб уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Суд, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, вважає вину підсудного доведеною матеріалами кримінальної справи, показами самого підсудного, потерпілого, свідків даними в судовому засіданні та на досудовому слідстві, які досліджені в судовому засіданні, об'єктивними обставинами скоєного злочину.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати

- за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обираючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини , що обтяжують та пом'якшують покарання і при призначенні покарання виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

За місцем проживання та роботи підсудний ОСОБА_2 характеризуються задовільно.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, конкретні обставини скоєного злочину , спричинені злочином тяжкі наслідки, дані про особу підсудного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів буде призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції даної статті.

Підстав для призначення покарання із застосуванням положень ст. ст. 69 , 75 КК України з огляду на вищенаведені обставини , суд не вбачає.

Питання щодо речових доказів вирішується відповідно до положень ст.ст. 81 , 330 КПК України.

Підсудний здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує.

Цивільний позов прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

В строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_2 тримання його під вартою з 05 червня 2012 року по 25 лютого 2013 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави до ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави рахунок №35423007002036 ГУДКУ в Полтавській області МФО 831019 ЗКПО 01999721 витрати на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 2 797,26 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 днів з моменту проголошення.

Суддя: І. С. Кіндяк