Постанова

від 17.12.2013 по справі 805/17229/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа №805/17229/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському

районі

до Державного підприємства «Шахта «Вінницька»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та

доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 745 162,75 грн. та заборгованості за

списком №2 у розмірі 84 908,35 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Бєдака А.І. - за дов. від 16.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Шахта «Вінницька» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 745 162,75 грн. та заборгованості за списком № 2 у розмірі 84 908,35 грн..

Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми Законів України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та норми п. «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що за період з 01.12.2012р. по 01.03.2013р. відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списками № 1 та № 2 внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в загальній сумі 830 071,10 грн.. З огляду на наведене наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» статті 13 Закону).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідач - Державне підприємство «Шахта «Вінницька» зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Шахтарської міської ради Донецької області, та присвоєно ідентифікаційний код 34027266 (арк. справи 91 том 1), є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 09.07.2003р. № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2004 року. Так, пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХИ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІУ, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, азсічня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058.

Суд вважає доречним звернути увагу на той факт, що ці норми не стосуються спірних відносин та не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

З огляду на вимоги законодавства, а також враховуючи те, що до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинним законодавством був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а вони в установленому законом порядку не відшкодовані, вони підлягають стягненню з відповідача.

Наявність заборгованості у сумі 830 071,10 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунком суми позову, а також актом звірки, відповідно до якого заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 становить - 745 162,75 грн. та за списком №2 - 84 908,35 грн. (арк. справи 6, 11-15, 16, 20-82 том 1).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі листами від 16.07.2013р., 31.05.2013р., 29.05.2013р., 01.07.2013р., 25.06.2013р. на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (арк.. справи 7-10, 17-19 том 1).

З урахуванням викладеного та звертаючи увагу на ті обставини, що відповідач не сплатив суму заборгованості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 745 162,75 грн. та за заборгованості за списком №2 у розмірі 84 908,35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі до Державного підприємства «Шахта «Вінницька» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 745 162,75 грн. та заборгованості за списком №2 у розмірі 84 908,35 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Вінницька» (код ЄДРПОУ 34027266) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі (код ЄДРПОУ 37885427) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 у розмірі 830 071,10 (вісімсот тридцять тисяч сімдесят одна гривня десять копійок)грн., у т.ч. заборгованість за списком № 1 у розмірі 745 162,75 (сімсот сорок п'ять тисяч сто шістдесят дві гривні сімдесят п'ять копійок) грн. та заборгованість за списком № 2 у розмірі 84 908,35 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот вісім гривень тридцять п'ять гривень) грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 грудня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 20 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.