Рішення

від 25.12.2013 по справі 910/19874/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19874/13 25.12.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд", м. Київ

про стягнення 715 507,62 грн та розірвання договору,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Дорошенко В.М. - прокурор,

від першого позивача: не з'явився,

від другого позивача: Оксютенко Г.О. - юрисконсульт,

від відповідача: Кузик О.М. - юрисконсульт.

СУТЬ СПОРУ : Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Центральної районної поліклініки Святошинського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд" про стягнення з Приватного підприємства "Юкон-Буд" заборгованості по орендній платі в розмірі 540 520,61 грн на користь Центральної районної поліклініки Святошинського району м. Києва, розірвання договору оренди нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м. Києва № 579 від 02.09.2010.

13.11.2013, згідно штампу вхідної кореспонденції, другий позивач надав суду письмові пояснення № 20 від 11.11.2013, відповідно до яких зазначив, що за відсутності заперечень сторін щодо продовження строку дії спірного договору, останній вважається продовжений на той самий строк, при цьому додатковою угодою № 1 було внесено зміни до спірного договору, згідно якого останній діє до моменту підписання нового договору оренди. Разом з цим другий позивач у справі просить розірвати договір № 579 від 02.09.2010 "Про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м. Києва"; примусово виселити ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" з нежилих приміщень площею 1 172,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Крамського, 10; стягнути на користь другого позивача у справі 715 507,62 грн, з яких - 449 249,93 грн орендна плата, 220 435,38 грн компенсація витрат орендодавця по сплаті земельного податку; 37 520,00 грн - пеня; 8 302,31 грн - 3 % річних. Заборгованість згідно даної заяви розрахована станом на 01.11.2013.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву б/н, б/д, відповідно до якого зазначив, що за весь час оренди останній сплачував орендну плату в повному обсязі; п. 7.1 Договору термін його дії закінчився 01.09.2012; відповідач звертався до другого позивача про продовження дії договору або його переукладення, однак договір продовжено чи переукладено не було. Разом з цим відповідач у даному відзиві зазначив, що необхідність переукладення спірного договору викликано необхідністю, що виникла у зв'язку з припиненням державної реєстрації орендаря, правонаступником якого став відповідач. Виходячи з викладеного відповідач вважає, що зобов'язання сторін, що виникли за умов договору оренди припиняються у зв'язку з тим, що останній не було переукладено, а термін його дії припинився. Також зазначив, що додаткова угода № 1 від 02.10.2012, якою продовжено дію договору оренди до підписання нового договору не може вважатись доказом продовження строку дії спірного договору, оскільки остання була підписана після закінчення терміну дії спірного договору. Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що після закінчення строку дії спірного договору орендар не підписав жодного акта виконаних робіт з орендодавцем, а також зауважує, що ним згідно умов договору було застраховано об'єкт оренди, що підтверджується договором страхування № Ф 0235332. Заборгованість, на думку відповідача, не може бути стягнути з останнього, оскільки позивач просить стягнути її з Приватного підприємства "Юкон-Буд", яке було припинено 17.02.2011, а також у зв'язку з відсутністю заборгованості на підставі наведених вище підстав. Також спірний договір, за твердженням відповідача, не може бути розірваний з підстав припинення його у зв'язку із закінченням строку дії. Разом з цим відповідачем зазначено, що останній не провадить підприємницьку діяльність у приміщеннях орендодавця у зв'язку з відсутністю в них опалення, водопостачання, каналізації та електроенергії, тому використання цих приміщень, згідно тверджень відповідача, за цих умов є неможливим, відтак відповідач установив будівельний вагончик для розміщення охоронців, що охороняють приміщення та майно цієї установи. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову та для розв'язання проблем, які існують, зобов'язати другого відповідача та відповідні органи Київської міської державної адміністрації укласти договір оренди з відповідачем чи належним чином прийняти нерухоме майно, яке вимушено охороняти товариство відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 задоволено клопотання другого позивача № 17 від 08.11.2013 про зміну його назви на Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва у зв'язку з реорганізацією.

03.12.2013, згідно штампу вхідної кореспонденції, прокуратура Святошинського району міста Києва звернулась до суду заяву про уточнення позовних вимог № (10-58) 10190вих від 28.11.2013 та просить стягнути з ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" на користь Центральної районної поліклініки Святошинського району м. Києва основної заборгованості - 763 421,77 грн (з них - 494 000,75 грн - орендна плата, 269 421,02 грн - відшкодування податку на землю), 40 118,11 грн пені, 11 152,80 грн - 3 % річних; розірвати договір оренди нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м. Києва № 579 від 02.09.2010 та примусово виселити ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" з нежилих приміщень площею 1 172,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. І. Крамського, 10. Розмір суми позову вказаний станом на 01.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 за клопотанням відповідача строк розгляду спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів.

Другим позивачем у справі надано суду клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи № 188 від 13.12.2013, в якому зазначено про безпідставність заперечень відповідача, які не підтверджені ніякими доказами та суперечать п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна України", ст. 764, п. 2 ст. 295 Цивільного кодексу України. На підтвердження викладеного другий позивач надав суду додаткові докази по справі.

Відповідач надав суду письмові пояснення № 47 від 16.12.2013, згідно яких зазначив, що за даними товариства відповідача станом на 02.12.2013 кредиторська заборгованість на користь другого позивача у справі відсутня, що підтверджується актом звірки розрахунків, копія якого додається. Разом з цим зазначив, що на підставі ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна України" орендодавцем виступають органи місцевого самоврядування, тобто Київська міська державна адміністрація, без розпорядження якої переукладання чи продовження договору оренди є неможливим.

17.12.2013, згідно штампу вхідної кореспонденції, прокуратура Святошинського району міста Києва надала суду заяву про збільшення позовних вимог № (10-58) 10682вих від 17.12.2013, відповідно до якої просить суд стягнути з ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" на користь Центральної районної поліклініки Святошинського району м. Києва основної заборгованості - 763 421,77 грн (з них - 494 000,75 грн - орендна плата, 269 421,02 грн - відшкодування податку на землю), 40 118,11 грн - пені, 11 152,80 грн - 3 % річних; розірвати договір оренди нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м. Києва № 579 від 02.09.2010 та примусово виселити ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" з нежилих приміщень площею 1 172,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ,вул. І. Крамського, 10. Розмір суми позову вказаний станом на 01.09.2013.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представника першого позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Прокурор та представник другого позивача у судовому засіданні наполягали на заявлених позовних вимогах, позов, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи прокурора, представників другого позивача та відповідача, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем неналежним чином виконувались умов спірного договору, у зв'язку з чим у останнього перед другим позивачем утворилась заборгованість.

Так, прокуратурою Святошинського району м. Києва, за результатами проведеної перевірки встановлено, що 02.09.2010 між Центральною районною поліклінікою Святошинського району м. Києва (Орендодавець) та ПП "Юкон-Буд" (Орендар) було укладено договір № 579 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі розпорядження КМДА від 15.10.2009 № 1189 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі - об'єкт оренди), за адресою: вул. Крамського, 10, для використання під офісні приміщення, господарчі приміщення, склади. Цей Договір визначає взаємовідносини Сторін щодо строкового, платного користування Орендарем об'єктом оренди (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору Об'єктом оренди є: приміщення, будівля, споруда загальною площею 1 171,2 кв.м, в т.ч. на І поверсі 1 171,2 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору; устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору Сторони визначили, що Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплений на праві господарського відання (оперативного управління) Центральної районної поліклініки Святошинського району м. Києва.

Відповідно до п. 2.2 Договору витрати Орендодавця на утримання майна - не входять до складу орендної плати, нараховуються Орендодавцем та сплачуються Орендарем одночасно з орендною платою, а саме: компенсація за користування земельною ділянкою, на якій розташований Об'єкт оренди; експлуатаційні витрати Орендодавця.

Згідно п. 2.9 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.4 Договору Орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші, передбачені Договором платежі, своєчасно і в повному обсязі.

Згідно додатку № 2 до Договору вартість приміщення, яке є часткою будівлі (споруди) і передається в оренду складає 4 129 786,80 грн.

Відповідно до п. 3.16 Договору протягом строку дії даного Договору Орендар зобов'язаний забезпечити страхування Об'єкта оренди на користь Орендодавця, шляхом укладення договорів страхування із страховими компаніями, визначеними згідно з Порядком передачі майна (будівель, споруд, приміщень), лікувально-профілактичних закладів комунальної класності м. Києва в оренду. Обсяги страхових платежів та терміни їх сплати визначаються договором страхування Об'єкта оренди.

Згідно п. 5.2 Договору у випадку невиконання п.п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.9 цього договору Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загального розміру несплачених платежів за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору Сторонами складено та підписано акт приймання-передачі від 02.09.2010.

02.09.2012 між Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої, згідно п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Сторони дійшли згоди змінити п. 7.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: "п. 7.1. Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до моменту підписання нового договору оренди".

Починаючи з січня 2013 року відповідач, всупереч умовам укладеного договору, не здійснював щомісячні платежі за орендоване приміщення, що призвело до утворення простроченої заборгованості, яка станом на 01.11.2013, згідно збільшення позовних вимог, склала 715 507,62 грн: 449 249,93 грн - орендна плата; 220 435,38 грн - компенсація витрат орендодавця по сплаті земельного податку; 37 520,00 грн - пеня; 8 302,31 грн - 3 % річних.

Станом на час розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень щодо позову не надав, у зв'язку з чим у останнього перед першим позивачем у справі заборгованість, згідно розрахунку, в сумі 715 507,62 грн.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, дослідивши правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом досліджено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон).

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст.ст. 638, 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 180, 181, 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), як норм загальних, даний договір вважається укладеним, а саме подія, до якої прагнули сторони, відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно частини першої ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини третьої ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Згідно частини першої ст. 284 ГК України орендна плата є істотною умовою договору. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГК України).

Належність доказів та їх правова оцінка здійснюється судом згідно вимог статті 43 ГПК України, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання керуючись законом.

При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Згідно п. 2.9 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 3.4 Договору Орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші, передбачені Договором платежі, своєчасно і в повному обсязі.

Згідно приписів ст. 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи містять розрахунки місячної плати за спірний період, разом з цим прокурором та позивачами у справі доведено неналежне виконання умов спірного договору та наявну заборгованість, що підтверджується копіями платіжних доручень про сплату орендних платежів у розмірі, що не відповідає розміру нарахованої орендної плати згідно умов спірного договору. Відтак позов прокурора, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 06-37.2/16246 від 13.11.2013) в частині стягнення з відповідача у справі на користь другого позивача 449 249,93 грн заборгованості по орендній платі за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Разом з цим відповідно до п. 2.2 Договору витрати Орендодавця на утримання майна - не входять до складу орендної плати, нараховуються Орендодавцем та сплачуються Орендарем одночасно з орендною платою, а саме: компенсація за користування земельною ділянкою, на якій розташований Об'єкт оренди; експлуатаційні витрати Орендодавця.

Позивачами та прокурором у справі доведено заборгованість відповідача по компенсації за користування земельною ділянкою, відтак на підставі розрахунку другого позивача (збільшених позовних вимог) позов в частині стягнення з відповідача на користь другого позивача за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. компенсації за користування земельною ділянкою в сумі 220 435,38 грн - також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини другої ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 5.2 Договору у випадку невиконання п.п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.9 цього договору Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загального розміру несплачених платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак факт прострочення відповідачем сплати заборгованості по орендній платі підтверджено матеріалами справи. Позивачем при розрахунку пені (збільшені позовні вимоги) враховано положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та нараховано пеню за кожен день прострочення платежу, без перевищення подвійної облікової ставки НБУ, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 37 520,00 грн за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позов у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 8 302,31 грн за період з січня 2013 р. по листопад 2013 р. також обґрунтований та підлягає задоволенню на підставі норм чинного законодавства та згідно розрахунку позивача.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також те, що прокурором та позивачами доведено свої позовні вимоги доказами, що підтверджують неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання та наявну заборгованість перед позивачем, а відповідачем, в свою чергу, дані обставини в установленому порядку не спростовано, належних доказів на заперечення обставин, повідомлених позивачем, не надано, господарський суд дійшов висновку, що позов щодо стягнення з відповідача у справі на користь другого позивача 715 507,62 грн, з яких: 449 249,93 грн - орендна плата, 220 435,38 грн - компенсація витрат орендодавця по сплаті земельного податку; 37 520,00 грн - пеня; 8 302,31 грн - 3 % річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 715 507,62 грн (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Частиною другої ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини третьої ст. 26 Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, оскільки відповідачем в порушення умов спірного договору зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів належним чином не виконувалось, в порушення п. 3.16 Договору своєчасного страхування об'єкта оренди здійснено не було, суд дійшов висновку, що позов прокурора в частині розірвання договору № 579 про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 02.09.2010 - обґрунтований та підлягає задоволенню на підставі викладеного вище.

Відповідно до частини першої ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд", з урахуванням заяви другого позивача про збільшення позовних вимог, про розірвання договору № 579 від 02.09.2010 "Про передачу в оренду нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності м. Києва", укладеного між Центральною районною поліклінікою Святошинського району м. Києва (правонаступник - другий позивач) та ТОВ "Юкон-Буд"; стягнення на користь другого позивача у справі 715 507,62 грн, з яких - 449 249,93 грн орендна плата, 220 435,38 грн компенсація витрат орендодавця по сплаті земельного податку; 37 520,00 грн - пеня; 8 302,31 грн - 3 % річних - слід задовольнити.

Разом з цим змінені позовні вимоги в частині примусового виселення ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" з нежилих приміщень площею 1 172,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Крамського, 10 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Позовна вимога про виселення відповідача з орендованого приміщення не була заявлена в позові. При цьому заявою про збільшення позовних вимог другий позивач просить, додатково до збільшених показників орендної плати, пені та 3 % річних, виселити відповідача з орендованого приміщення.

Пунктом 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Таким чином позов в частині про виселення не може вважатись збільшенням позовних вимог, відтак дана позовна вимога може бути заявлена у самостійному окремому позові.

Заяви прокурора про збільшення позовних вимог також фактично не є заявами про збільшення позовних вимог, оскільки містять вимогу про виселення відповідача з орендованого приміщення, крім того подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, відтак у їх задоволенні слід відмовити.

Уточнення позовних вимог з урахуванням п. 3.11 вказаної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України в контексті заявлених прокурором вимог у заяві про уточнення позовних вимог розцінено судом як зміна предмета позову, оскільки містить, додаткову до позовних, вимогу немайнового характеру, відтак не може бути врахована при розгяляді даної справи (також подана після початку розгляду господарським судом справи по суті).

Твердження відповідача про те, що спірний договір припинив свою дію не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними у справі доказами. При цьому суд зауважує, що відсутність в орендованих приміщеннях опалення, водопостачання, каналізації та електроенергії, тому використання цих приміщень, згідно тверджень відповідача, за цих умов є неможливим, підлягає доведенню на загальних підставах, що в межах даного провадження відповідачем не підтверджено, крім того не може впливати на наявність договірних правовідносин, оскільки додатковою угодою № 1 сторони продовжили термін дії спірного договору.

Прокурор звільнений від сплати судового збору в установленому законом порядку, тому судовий збір в сумі 15 457,15 грн підлягає стягненню з відповідача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд" в доход Державного бюджету України відповідно до вимог частини третьої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.12.2013 згідно частини другої ст. 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд", 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32822024, на користь:

- Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва, 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26199401, заборгованість по орендній платі в сумі 449 249,93 грн, компенсацію витрат орендодавця по сплаті земельного податку в розмірі 220 435,38 грн, пеню в сумі 37 520,00 грн, 3 % річних в сумі 8 302,31 грн, видавши наказ.

3. У задоволенні позову прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд" в частині примусового виселення ТОВ "Будівельна компанія "Юкон-Буд" з нежилих приміщень площею 1 172,2 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Крамського, 10 - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкон-Буд", 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32822024, в доход:

- Державного бюджету України судовий збір у сумі 15 457,15 грн, видавши наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 30.12.2013.

Суддя Ю.О. Підченко