Постанова

від 09.12.2013 по справі 805/15738/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 р. Справа № 805/15738/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 13 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівський завод будівельних машин" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках,

В С Т А Н О В И В:

Горлівська державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Горлівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівський завод будівельних машин» (далі - відповідач, ТОВ «ГЗБМ») про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення статті 67 Конституції України та пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України не сплачено узгоджене податкове зобов'язання, у зв'язку з чим, ТОВ «ГЗБМ» має податковий борг з податку на додану на загальну суму 13 556,12 гривень. Майно платника податків взято у податкову заставу, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вартість. У зв'язку з тим, що узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ГЗМБ» у добровільному порядку не сплачені, відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення та балансова вартість майна менша суми податкового боргу, у позивача виникла необхідність звернутись до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Позивачем надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горлівський завод будівельних машин" (код ЄДРПОУ 36685891) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 12.11.2009 року за №1 256 102 0000 003044, що підтверджується свідоцтвом серії А00 №664036 про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи. Згідно з довідкою №1305711400236 від 30.09.2013 року про взяття на облік платника податків, ТОВ «ГЗБМ» перебуває на обліку в Горлівській ОДПІ, правонаступником якої є позивач, з 13.11.2009 року за №31895.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за наслідками господарської діяльності існує податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 13 556,12 гривень, з них: податкові зобов'язання - 10 963,58 гривень, штрафні санкції - 329,00 гривень, пеня - 2 263,54 гривень.

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу ТОВ «ГЗБМ» з податку на додану вартість, підставою для виникнення податкового боргу, штрафної санкції та пені став уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ від 18.07.2013 року №9043106917 за 01.03.2011 року.

Статтею 67 Конституції України, визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 18.07.2013 року №9043106917 за 01.03.2011 року самостійно визначено суму податку на додану вартість у розмірі 10 975,00 гривень та суму штрафу в розмірі 329,00 гривень.

Статтею 203 ПК України, визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України, визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податковим органом відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» від 22 липня 2013 року №19-15, яка була отримана головним бухгалтером ТОВ «ГЗБМ» ОСОБА_1, про що свідчить її підпис на корінці податкової вимоги. Дана податкова вимога в судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до пункту 87.2 пункту 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України визначено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Судом встановлено, що податковим органом на підставі рішення №6/05-71-15 від 18.09.2013 року про опис майна у податкову заставу проведено опис майна відповідача на загальну суму 13 556,12 гривень, про що складено акт опису майна №16/05-71-15 від 19.09.2013 року.

Також податковим органом була зареєстрована податкова застава активів платника податків згідно з актом опису майна №16/05-71-15 від 19.09.2013 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить витяг про реєстрацію від 20.09.2013 року № 41944420.

З довідки начальника Центру ДАІ по обслуговуванню м. Горлівки в Донецькій області від 11.09.2013 року №9/6-5424 вбачається, що за відповідачем автотранспортних засобів не значиться.

Згідно листа начальника управління Держземагентства у м. Горлівці Донецької області від 08.10.2013 року №01-10/4051 вбачається, що за відповідачем земельних ділянок не значиться.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 13 556,12 гривень відповідач суду не надав. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг, яка встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, є підставою для накладення арешту на кошти платника податків (відповідача у справі), внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 1, 14, 16, 20, 36, 41, 59, 87, 89, 94, 95 Податкового кодексу України, статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівський завод будівельних машин" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках, задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівський завод будівельних машин" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Батманівський тупик, 2, код ЄДРПОУ 36685891), що знаходяться на розрахункових рахунках ПАТ «АКБ Банк», МФО 331100, р/р 26001300022639, у Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325363, р/р 2600401435953, у Донецькій філії ПАТ «АКБ Банк», МФО 335764, р/р 26005010301662, на суму наявного, станом на 01.10.2013 року, податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 13 556,12 гривень.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 9 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.