Постанова

від 23.12.2013 по справі 805/17834/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 23 грудня 2013 р.                                                     Справа № 805/17834/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                             за позовом          державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька                          Головного управління Міндоходів у Донецькій області до                    малого науково-виробничого підприємства «ЕЛЄКС»            про                      стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать                          платнику податків, на  суму податкового боргу з єдиного податку в                          розмірі 1043,17 гривень Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до малого науково-виробничого підприємства «ЕЛЄКС» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на  суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1043,17 гривень. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач – мале науково-виробниче підприємство «ЕЛЄКС» перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Станом на 05.12.2013 року підприємство має заборгованість перед бюджетом з єдиного податку у розмірі 1043,17 гривень, яка утворилась внаслідок несплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку за перший квартал 2013 року у розмірі 1037,50 гривень та нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з єдиного податку у розмірі 5,67 гривень. У зв'язку з несплатою суми податкової заборгованості позивачем була надіслана податкова вимога № 459-19 від 28.07.2013, яка залишена без виконання. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на  суму податкового боргу з єдиного податку.   Через канцелярію суду 23 грудня 2013 року представником позивача надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Керівником відповідача також  через канцелярію справи надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні. Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази, суд –                                                                      ВСТАНОВИВ: Мале науково-виробниче підприємство «ЕЛЄКС», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 22006285, що підтверджується витягом ДП «Інформаційно-ресурсний центр» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 21-23), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 30 квітня 1992 року за № 447, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 04 грудня 2013 року № 1305671400183 (а.с. 4). 04 квітня 2013 року відповідачем надана до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкова декларація з єдиного податку за 1 квартал 2013 року, в якій відповідач визначив суму єдиного податку до сплати 1250,00 гривень (а.с. 17-18). Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України. Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом 14 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України відповідач відноситься до третьої групи платників єдиного податку. Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої і четвертої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту  14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. 04 квітня 2013 року відповідачем надана до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкова декларація з єдиного податку за 1 квартал 2013 року, в якій відповідач визначив суму єдиного податку до сплати 1250,00 гривень (а.с. 17-18). В результаті не сплати єдиного податку відповідачу була нарахована пеня в розмірі 5,67 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 7-15). Станом на 23 грудня 2013 року сума боргу з єдиного податку за І квартал 2013 року зменшилася на 130,00 гривень, сплачених відповідачем платіжним дорученням № 20 від 20 грудня 2013 року, тому в цій частині позовних вимог належить відмовити. Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. 28 серпня 2013 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 459-19 (а.с. 5), яка була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                   ПОСТАНОВИВ: Позовні вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до малого науково-виробничого підприємства «ЕЛЄКС»  про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на  суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1043,17 гривень - задовольнити частково. Стягнути з рахунків малого науково-виробничого підприємства «ЕЛЄКС» (код ЄДРПОУ 22006285) у банківських установах грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) гривень 17 копійок. В решті позовних вимог – відмовити. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 23 грудня 2013 року. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                      Суддя                                                                            Голубова Л.Б.