Постанова

від 16.12.2013 по справі 805/17132/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 р. Справа №805/17132/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:51

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровській В.О.,

за участю

представників від позивача Лапшенков Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Південний Схід Буд» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 11220,49 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Південний Схід Буд» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 11220,49 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати поточних платежів по податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, які є узгодженими з дати їх подання та пені.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Південний Схід Буд» податковий борг з податку на додану вартість з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 11220,49 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Частиною 2 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Південний Схід Буд» зареєстроване юридичною особою 22 грудня 2011 року за №12661070005025646, ідентифікаційний код 35127729, що підтверджується Довідкою АА №471363 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.3), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з податку на додану вартість :

за січень 2013 року від 19 лютого 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 6578,00грн. (а.с.7);

за лютий 2013 року від 20 березня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 1240,00грн. (а.с.9);

за квітень 2013 року від 18 травня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 457,00грн. (а.с.13);

за травня 2013 року від 19 червня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 1562,00грн. (а.с.15);

за червня 2013 року від 19 липня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 6169,00грн. (а.с.17);

за липень 2013 року від 19 серпня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 3480,00грн. (а.с.19).

та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлянням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 01 березня 2013 року, якою нарахував суму податку на додану вартість у розмірі 377,00 грн., в тому числі за основним платежем 366,00 грн. та самостійно визначені штрафні санкції - 11,00 грн. (а.с.11).

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість не сплачено. З урахуванням переплати та часткової сплати, податковий борг складає 11110,04грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Також, податковим органом була нарахована сума пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 110,45грн., що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків по податку на додану вартість. Відповідачем сума пені по податку на додану вартість не сплачена.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Керуючись п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Також відповідно до п.п.129.1.3 у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п.129.4 ст.129 кодексу, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем до відповідача направлена податкова вимога від 28 березня 2013 року №121 (а.с.5), яка направлена відповідачу поштою та повернуто рекомендований лист за закінченням терміну зберігання (а.с.6).

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Південний Схід Буд» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 11220,49 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Південний Схід Буд» податковий борг з податку на додану вартість з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 11220,49 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 грудня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 23 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.