Постанова

від 19.12.2013 по справі 805/17305/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 р. Справа № 805/17305/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж» про стягнення податкового боргу в розмірі 38 957,55 гривень з банківських рахунків платника податків.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж» про стягнення податкового боргу в розмірі 38 957,55 гривень з банківських рахунків платника податків.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж» про стягнення податкового боргу в розмірі 38 957,55 гривень з банківських рахунків платника податків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток та пені у розмірі 38 957,55 гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути податковий борг за рахунок готівки відповідача.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубіж» є юридичною особою зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32321818.

Пунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, встановлений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені главою 9 Податкового кодексу України. Згідно змісту зазначеного нормативно-правового акту, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були подані до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкові декларації з податку на додану вартість:

від 19.03.2013 №9014372090 у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 20 262,00 гривень за березень 2013 року;

від 17.05.2013 № 9028266812 у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 10 587,00 гривень за квітень 2013 року ;

від 12.06.2013 №9034426334 у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 32, 00 гривень за травень 2013 року;

від 17.07.2013 №9042885845 у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 1 700,00 гривень за червень 2013 року;

Та декларацію з податку на прибуток від 10.02.2013 № 9087214951 у якій відповідач задекларував суму податку до сплати у розмірі 6 396,00 гривень.

З урахуванням переплати на суму 28, 58 гривень та 72, 73 гривень заборгованість становить 38 875,69 гривень.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо податку на додану вартість такі строки встановлені статтею 203 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 203.1 цієї статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 цієї статті передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Що стосується податку на прибуток, то на підставі пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для цього податку є календарний квартал.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як встановлено судом та підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку, позивач протягом зазначених строків суму податкових зобов'язань, визначену у поданих ним податкових деклараціях, до бюджету не сплатив.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу визначено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

На підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Зі зворотного боку облікової картки платника податку вбачається, що за відповідачем рахується пеня у розмірі 81,86 гривні, нарахована на суми податкових зобов'язань, не сплачені у встановлені строки.

Таким чином, загальна сума донарахувань відповідачу складає: 38 875,69 гривень та пеня -81,86 гривень, - що відповідає заявленим позивачем позовним вимогам.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформована податкова вимога від 16.05.2013 №142 на суму 20189,27 гривень, але була повернута на адресу позивача з причин «організація не зареєстрована» З цього часу відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила юридичної сили.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж» про стягнення податкового боргу в розмірі 38 957,55 гривень з банківських рахунків платника податків - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж» (код ЄДРПОУ 32321818, адреса: 83015, м. Донецьк, бул. Шкільний, 11) у банках, обслуговуючих платника податків на користь державного бюджету податкову заборгованість в розмірі 38 957, 55 гривень.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 19 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.