Постанова

від 17.12.2013 по справі 805/12800/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа №805/12800/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.;

при секретарі судового засідання - Матченко В.С.,

за участю

представника позивача - Бєкасова Є.Ю. (за довіреністю),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 21.08.2013р. та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом, -

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське міське управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 21.08.2013р. та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Маріупольським міським управлінням Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Донецькій області 30.08.2013р. була отримана постанова № 383/3-13П від 21.08.2013р. про накладення подвійного штрафу у розмірі 2 040,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником. Вважає, що вимоги Донецького окружного адміністративного суду, викладені в постанові від 20.02.2013р. по справі № 805/241/13-а, були ним належним чином виконані, а тому, відповідач не повинен був відкривати виконавче провадження за даною постановою суду та постанова про накладення штрафу від 21.08.2013р. № 383/3-13П підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав письмові заперечення, в яких вказав, що у нього в провадженні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/241/13-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання головного державного санітарного лікаря м.Маріуполя та Маріупольського міського управління здійснити перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м.Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан і здоров'я фізичних осіб факторами середовища життєдіяльності. Оскільки станом на 21.08.2013р. документів в підтвердження виконання позивачем вищезазначеного судового рішення до відділу державної виконавчої служби не надано, вважає, що спірна постанова про накладення подвійного штрафу є обґрунтованою та прийнятою на законних підставах. З огляду на це, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Маріупольське міське управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області, ідентифікаційний код 38532965, є юридичною особою, зареєстровано Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку 04.07.2013р., та включено до ЄДРПОУ (арк. справи 22).

За приписами ст. 31 Закону № 4004-XII від 24.02.1994р. "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", систему державної санітарно-епідеміологічної служби України, в тому числі, становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я; установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я

Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я покладаються функції відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та об'єктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Отже, судом встановлено, що позивач як заклад державної санітарно-епідеміологічної служби, є належним позивачем, суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України "Про державну виконавчу службу" та Законом України "Про виконавче провадження" повноваження, тобто у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень.

Так, судом встановлено, що 20.02.2013р. Донецьким окружним адміністративним судом винесено постанову, в якій зазначено, що постановою від 07.09.2012р. по справі №2а/0570/6915/2012 Донецький апеляційний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги, заявлені до головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя - Гусакова Георгія Миколайовича, зобов'язав Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Георгія Миколайовича здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності.

Крім того, вказаною постановою зазначено, що позивачі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1, яка належить до санітарно - захисної зони ПАТ "ММК імені Ілліча".

Рішеннями Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 13.04.1983р. №219 "Про затвердження меж санітарно - захисної зони металургійного заводу ім. Ілліча", від 31.03.1989р. № 95 "Про затвердження результатів перепису проживаючих в санзоні комбінату ім. Ілліча", від 21.02.1990р. № 57 "Про знесення жилих будинків і відведення земельної ділянки під облаштування санітарно - захисної зони металургійного комбінату ім.Ілліча" визначені межі санітарно - захисної зони, для улаштування якої ПАТ "ММК ім.Ілліча" виділена земельна ділянка та покладено обов'язок, зокрема, щодо подання обласній комісії матеріалів техніко - економічного обґрунтування зносу жилих будинків на відведеній ділянці, надання особам, що підлягають відселенню, квартир і відшкодування вартості будинків і земельних насаджень.

03.05.2012р. позивачі звернулись до відповідача Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Георгія Миколайовича із заявою про порушення державних санітарних правил. На зазначену заяву 11.05.2012р. Головним державним санітарним лікарем м. Маріуполя Гусаковим Георгієм Миколайовичем надано відповідь, згідно якої: інформацією щодо будівництва по пр. Карпова підприємства з ремонту залізничних цистерн, що перевозіть отруйні речовини, він не володіє. В частині розгляду цього питання заява направлена до Головного управління містобудівництва та архітектури Маріупольської міської ради за належністю; ПАТ "Азовелектросталь" згідно з вимогами ДСП 379/1404-96 "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" віднесене до 2-го класу з нормативною санітарно - захисною зоною розміром 500 м. Санітарна зона підприємства витримана. Підприємством організовано відомчий лабораторний контроль якості атмосферного повітря на межі санітарно - захисної зони. Згідно діючого на підприємстві дозволу на викиди, яке видано Держаним управлінням охорони навколишнього середовища в Донецькій області, в 2012 році передбачено обладнання електросталеплавильних печей газопилоочисним обладнанням; щорічно санітарно - епідеміологічною службою надсилається інформація міському голові, відділу екології виконкому Маріупольської міської ради та до прокуратури з пропозиціями щодо організації санітарно - захисної зони промпідприємств. Щорічно планом соціального та економічного розвитку м. Маріуполя передбачаються заходи по благоустрою санітарно - захисної зони ПАТ "ММК ім. Ілліча" (без відселення). Врегулювання питання в частині відселення мешканців можливе лише на законодавчому рівні.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеною постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. зобов'язано Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя та Маріупольське міське Управління - філію Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області (87534, м. Маріуполь, вул. Бахчіванджи, 57, код ЄДРПОУ 38532965) здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_3 (ід.№НОМЕР_4), ОСОБА_4 (ід.№ НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ід.№ НОМЕР_2), ОСОБА_6 (ід.№ НОМЕР_3) від 03.05.2012 року про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності.

За наслідками розгляду вказаної справи було видано виконавчий лист від 19.04.2013р., в якому вказано, що судове рішення набрало законної сили 22.03.2013р.

Листом від 17.04.2013р. № 497/2 позивач повідомив про виконання постанови від 20.02.2013р. по справі № 805/241/13-а, зазначив, що ним було проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", під час якої досліджено питання дотримання санітарного законодавства, в тому числі з розділу охорони навколишнього середовища, за результатами перевірки за порушення вимог санітарного законодавства з питань охорони навколишнього середовища притягнуті до адміністративної відповідальності 15 посадових осіб підприємства. Окремо повідомлено, що рішенням Маріупольської міськради від 25.09.2012р. за № 6/22-2462 затверджено Програму з охорони та оздоровлення навколишнього середовища м. Маріуполя на 2012 - 2020 роки.

Постановою від 29.04.2013р. відкрито виконавче провадження ВП № 37783526 по виконанню виконавчого листа від 19.04.2013р. по справі № 805/241/13-а.

Листом від 08.05.2013р. № 632/2 позивачем надано до відділу державної виконавчої служби інформацію про проведення планової перевірки Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (арк. справи 111).

03.07.2013р. відповідачем винесено вимогу державного виконавця, в якій останній вказує на необхідність Маріупольському міському управлінню - філії Головного управління Держсанепідемслужби у Донецькій області здійснити перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м.Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобіганню шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності в строк до 12.07.2013р. (арк. справи 81).

На вказану вимогу позивач надав відділу державної виконавчої служби відповідь від 11.07.2013р. № 1128/2-1, в якій вказав, з урахуванням викладеного вище, що він вважає постанову Донецького окружного суду від 20.02.20123р. виконаною (арк. справи 82).

26.07.2013р. у зв'язку з невиконанням вимоги, державним виконавцем було повторно винесено вимогу про необхідність виконання рішення суду та виконавчого листа по справі № 805/241/13-а та винесено постанову від 26.07.2013р. про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником (арк. справи 5-6, 87).

21.08.2013р. у зв'язку з невиконанням позивачем постанови від 26.07.2013р., відповідачем було винесено повторну постанову від 21.08.2013р. про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн., яка є предметом розгляду даної справи, а також направлено подання в порядку ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" до Жовтневого райвідділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності (арк. справи 15, 92).

02.09.2013р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за ч. 3 ст. 75 Закону № 606 у зв'язку з неможливістю виконання рішення без участі боржника (арк. справи 97-98).

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 606 передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до статті 3 Закону № 606 державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону № 606, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, основними обов'язками державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів є: неупередженість, своєчасність, повнота вчинення виконавчих дій; законність і недопущення порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Вказані обов'язки випливають зі ст. 19 Конституції України, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч. 3 ст. 75 Закону № 606 у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Судом встановлено, що вищезазначена постанова державного виконавця від 26.07.2013р. про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. була предметом розгляду в адміністративній справі № 805/12301/13-а.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по адміністративній справі № 805/12301/13-а за позовом Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р. та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом, в задоволенні позову відмовлено.

За результатами апеляційного оскарження, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013р. апеляційну скаргу Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області задоволено частково. Позов Маріупольського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р. та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом, задоволено частково. Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. на Маріупольське міське управління - філію Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позивач в рамках закону та своєї компетенції виконав постанову суду Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року (в тому вигляді, як викладено в резолютивній її частині), про що були надані своєчасні відповіді до Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року та до державної виконавчої служби № 632/2 від 08.05.2013 року, № 1128/2.1 від 11.07.2013 року з копіями підтверджуючих документів про виконання даної постанови суду, а саме: програми комплексного обслідування об'єктів ПАТ "ММК ім. Ілліча" в період з 18.03.2013 по 05.04.2013 року, згідно якої одним з заходів є організація санітарно-захисної зони (в т.ч. за постановою суду від 20.02.2013 року у справі № 805/241/13-а (а.с.27-28), акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 05.04.2013 року підрозділами ПАТ "ММК ім. Ілліча" тощо.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні в підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області від 12.08.2013р. № 480 проведено позапланове обстеження ПАТ "ММК ім. Ілліча" з питань виконання вимог санітарного законодавства при організації санітарно-захисної зони з 13.08.2013р. по 15.08.2013р., про що складено відповідний акт від 15.08.2013р., та про що листом № 1364/2 від 15.08.2013р. повідомлено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача в частині скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 21.08.2013р. і необхідність їх задоволення.

Стосовно позовних вимог позивача щодо закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013 року, виданим Донецьким окружним адміністративним судом, суд зауважує, що такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки виключну компетенцію щодо цього питання мають органи державної виконавчої служби, а суд не має повноважень втручатись у виключну компетенцію суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи те, що постанова державного виконавця про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. від 26.07.2013р. в рамках розгляду адміністративної справи № 805/12301/13-а скасована, приймаючи до уваги те, що позивачем фактично виконано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2013р., суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. З урахуванням того, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. про відкриття провадження в адміністративній справі сплату позивачем судового збору у сумі 149,11 грн. було відстрочено до ухвалення рішення по даній справі, судовий збір підлягає стягненню з позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 21.08.2013р. та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом, - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. № 383/2-13П від 21.08.2013р. про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн. на Маріупольське міське Управління - філію Головного управління Держсанепідемслужби у Донецькій області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Маріупольського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп., який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача - 31217206784005; банк отримувача - ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку - 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; Призначення платежу: "Судовий збір, Код 35099148, п.3.1".

Повний текст постанови виготовлено і підписано 23.12.2013р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 17.12.2013р. та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.