Постанова

від 25.12.2013 по справі 805/16179/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 р. Справа №805/16179/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 година 49 хвилин

Донецького окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кеба-Лазутіної Ю.О.;

відповідача - Черних Г.Г., Басик Н.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Садівської сільської ради Шахтарського району Донецької області до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0007601502/1242,

В С Т А Н О В И В :

Садівська сільська рада Шахтарського району Донецької області звернулась до суду з адміністративним позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0007601502/1242.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з огляду на який, на думку позивача, земельний податок у спірному випадку повинен нараховуватись як позивачу так і орендарям (ПАТ «МХП» Відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт, а також ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова"), яким було передано в оренду перший поверх дитячого садка у селищі Зарощенське площею 625,2 кв.м., пропорційно тій частині площі будівлі, яке знаходиться в їхньому користуванні, з урахуванням прибудинкової території». Вказує, що при розрахунку земельного податку позивачем не врахована прибудинкова територія вказаного дитячого садка площею 724,74 кв.м., а не 2374,8 кв.м., як зазначено відповідачем.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що в силу ст. 284 ПК України позивач втратив пільги щодо земельного податку, оскільки, позивач надав не бюджетній організації в оренду частину будівлі, отже повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах. Зазначав про те, що ПАТ «МХП» Відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт та ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова" не є платником земельного податку у спірних відносинах.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи, дослідивши докази надані сторонами, вислухавши пояснення представників сторін та визначившись з правовими нормами, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Відповідачем, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.62, п.77.1 ст.77 ПК України, на підставі наказу від 19.09.2013 року № 219, було проведено документальну планову виїзну перевірку Садівської сільської ради з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 року - 31.12.2012 року.

Підстави проведення перевірки не є спірними у даній справі.

За результатами перевірки відповідачем встановлені порушення ст. 269 п. 271.1.1 ст.271, п. 276.5 ст.276 п.284.3 ст. 284, п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України, що привело до заниження земельного податку на загальну суму 1853,79 грн., про що вказано у відповідному акті № 1388/15-2/04342507 від 18.10.2013 року (а.с. 7-37), підписаному уповноваженою особою позивача із запереченнями.

На підставі вказаних обставин уповноваженою особою відповідача було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2013 року № 0007611502/1242, яким збільшено позивачу зобов'язання із земельного податку за земельні ділянки з юридичних осіб та нараховано позивачу штраф в сумі 367,72 грн. (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.09.2011 року та витягу про держану реєстрацію прав від 09.09.2011 року (а.с. 50-51), позивач є власником будівлі дитячого садка за адресою: вул. Миру, 1а, селище Зарощенське, Шахтарський район, Донецька область, загальною площею 1389,4 кв.м. Форма власності - комунальна.

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, площа земельної ділянки, що відноситься до вищевказаної будівлі дитячого садка складає 0,3 га (3000 кв.м.), що сторонами не заперечується. Кадастровий номер вказаної земельної ділянки - 1425287800:03:006:0001

У п. 14.1.147 ст. 14 ПК України закріплено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, відповідно до положень ПК України, поняття «плата за землю» є узагальнюючим і об'єднує в собі два обов'язкових платежі - земельний податок та орендну плату за землі державної та комунальної форми власності.

Відповідно до п. 14.1.72 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з п. 14.1.136 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "МХП" відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт", а також ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова" (далі - орендар) було укладено договір оренди комунального майна № 2/10 від 10.08.2010 року (а.с. 91-93) та договір оренди комунального майна № 6 (а.с. 83-85), відповідно до яких позивача передав, а орендар прийняв у платне строкове утримання приміщення дитячого садка в с. Зарощенське під розташування офісу, загальною площею 625,2 кв. м., розташовану за адресою: Донецька область, с. Зарощенське, вул. Мира, 1-а.

Таким чином, вказаними договорами в оренду передавалась частина вказаної будівлі.

Договір від 17.02.2012 року № 6 містить посилання на те, що орендар приймає майно в оренду за умови, зокрема, компенсації за податок на землю, що сплачує позивач.

Згідно зі ст. 269 ПК України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Суд зазначає, що на неодноразову вимогу суду позивачем не надано суду доказів передачі ПАТ "МХП" відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт" чи ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова" в оренду земельної ділянки, на які розташована будівля, частину якої було передано в оренду вказаним юридичним особам.

Таким чином, ПАТ "МХП" відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт" чи ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова" не можуть бути визначені ані землевласниками, ані землекористувачами в розумінні ПК України, ані платниками земельного податку у даних правовідносинах.

Згідно з п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПК України, позивач користується пільгами по сплаті земельного податку.

Проте відповідно до п. 284.3 ст. 284 ПК України, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам.

ПАТ "МХП" відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт" та ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова" не є бюджетними установами чи дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладом, що не заперечується сторонами.

Посилання позивача на п. 286.6 ст. 286 ПК України, відповідно до якої за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території, судом не приймається, оскільки вказана земельна ділянка не надавалась в оренду ПАТ "МХП" відокремленого підрозділу «Шахтарська птахофабрика ПАТ «Миронівський хлібопродукт" чи ДП "Птахофабрика "Шахтарська Нова", які не є платниками земельного податку.

Враховуючи вищевикладене, земельний податок за земельну ділянку під будівлею дитячого садка, розташованого за адресою: вул. Миру, 1а, селище Зарощенське, Шахтарський район, Донецька область повинен сплачуватись позивачем на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (всього 3000 кв.м.).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2013 року № 0007611502/1242, яким збільшено позивачу зобов'язання із земельного податку за земельні ділянки з юридичних осіб та нараховано позивачу штраф в сумі 367,72 грн. було прийнято відповідачем правомірно.

Отже, позовні вимоги визнаються судом безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 3192 від 30 вересня 2013 позивачем сплачено під час подання даного позову (з врахуванням усунення недоліків) судовий збір у розмірі 172,05 грн.

Таким чином, враховуючи відмову в задоволенні позову, з урахування положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 548, 45 грн. (1720,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати) - 172,05 грн. (сплачено позивачем при поданні позову).

На підставі викладеного, керуючись п.п. 14.1.72, 14.1.136, 14.1.147 ст. 14, ст. ст. 269, 276, 282, 284, 286 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Садівської сільської ради Шахтарського району Донецької області до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2013 року №0007601502/1242 - відмовити повністю.

Стягнути з Садівської сільської ради Шахтарського району Донецької області (код ЄДРПОУ 04342507) на користь Державного бюджету України 1 548 (тисячу п'ятсот сорок вісім) гривень 45 (сорок п'ять) копійок судового збору.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 25 грудня 2013 року.

Постанова складена у повному обсязі 27 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.