Постанова

від 10.12.2013 по справі 805/16142/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа № 805/16142/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Горлівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

11 листопада 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87 (далі - Відповідач або ВК № 87), в якому просив:

- визнати незаконними дії ВК № 87 щодо недоплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 12 років вислуги в календарному обчисленні;

- зобов'язати ВК № 87 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних років з урахуванням раніше нарахованої одноразової грошової допомоги.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що на підставі наказу начальника Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області від 23 вересня 2013 року № 115 о/с його було звільнено у запас Збройних Сил України за пп. «ж» п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням). На момент звільнення вислуга років позивача в календарному обчисленні складала 13 років 03 місяці 23 дні, у пільговому обчисленні - 19 років 05 місяців 10 днів, що надавало йому права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідач здійснив нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 1 746,56 грн. лише за три календарі роки служби. У виплаті одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років за час проходження служби в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та навчання на військовій кафедрі позивачу було відмовлено.

Посилаючись на абз.2 п.10 Порядку обчислення вислуги років, призначення пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, та абз.2 п.18.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07 жовтня 2009 року № 222, ОСОБА_1 стверджував, що дії ВК № 87, які виявилися у недоплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% грошового забезпечення за 12 повних календарних років, є незаконними, а тому просив задовольнити позовні вимоги (а.с.3-5).

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (а.с.22-23) та пояснила, що на момент звільнення з органів внутрішніх справ календарний строк служби ОСОБА_1 перевищував 10 років, що давало йому право на отримання грошової допомоги при звільненні за попереднім місцем служби. Як наслідок, при звільнені з органів Державної кримінально-виконавчої служби України на підставі пп.2 п.18.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога лише за час служби у ВК № 87. З урахуванням наведеного просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 03 грудня 2013 року, занесеною у журнал судового засідання (а.с.33-35), до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучене Горлівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Горлівське МУ ГУМВС України в Донецькій області).

10 грудня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представник третьої особи надала письмові пояснення (а.с.43-44), сутність яких полягала у тому, що на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ його вислуга років складала 12 років. Одноразова грошова допомога при звільненні позивача не була нарахована та виплачена, оскільки Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, (в редакції, чинній на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ), було передбачено, що одноразова грошова допомога особам рядового і начальницького складу ОВС, звільненим з органів внутрішніх справ за власним бажанням, нараховувалася та сплачувалася у разі, якщо вони звільнялися з правом на пенсію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1322 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 і від 13 лютого 2008 року № 45» внесено зміни до абз.4 п.10 згаданого Порядку, згідно з якими військовослужбовцям, які звільняються зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, на час звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ (грудень 2009 року) правових підстав для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги не існувало.

Особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників судове засідання, призначене на 10 грудня 2013 року, не забезпечили, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.41, 45, 50).

На підставі положень ч.ч.1, 4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Микитинська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 87) (ідентифікаційний код 08563180) зареєстрована у якості юридичної особи 29 листопада 1999 року, що встановлено на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 192430 (а.с.48-49) та довідки АБ № 666190 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.47).

На підставі наказу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області від 09 серпня 2010 року № 85 з 09 серпня 2010 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи Державної кримінально-виконавчої служби України, про що зроблений запис за № 4 трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Наказом начальника Управління Державної пенітенціарної служби України від 23 вересня 2013 року № 115о/с «Про особовий склад» з 23 вересня 2013 року майора внутрішньої служби ОСОБА_1, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Микитинської виправної колонії (№ 87), звільнено в запас Збройних Сил України за пп. «ж» п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням). В наказі зазначено, що на день звільнення вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становила 13 років 03 місяці 23 дні, у пільговому обчисленні - 19 років 05 місяців 10 днів (а.с.9).

У вересні 2013 року ВК № 87 складена довідка вислуги років для нарахування вихідної допомоги ОСОБА_1 До вислуги років для нарахування вихідної допомоги зараховані час навчання у цивільному вищому навчальному закладі, після закінчення якого присвоюється офіцерське звання (навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01 вересня 1993 року по 30 червня 1998 року); служба в органах Міністерства внутрішніх справ України на посадах: дільничного інспектора ВДІМ Центрально-Міського районного відділу Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 15 жовтня 1999 року по 11 лютого 2000 року, дільничного інспектора міліції МВС Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 11 лютого 2000 року по 01 вересня 2000 року, дільничного інспектора міліції групи ДІМ Гольмівського СВМ Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 01 вересня 2000 року по 06 грудня 2002 року, дільничного інспектора міліції ВДІМ Гольмівського СВМ Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 06 грудня 2002 року по 30 листопада 2006 року; дільничного інспектора міліції Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 30 листопада 2006 року по 01 грудня 2007 року, дільничного інспектора міліції ВДІМ Гольмівського СВМ Микитівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області з 01 грудня 2007 року по 24 грудня 2009 року; служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах: інспектора протипожежної профілактики відомчої пожежної охорони Микитинської ВК № 87 з 09 серпня 2010 року по 23 травня 2011 року, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Микитинської ВК № 87 з 23 травня 2011 року по 01 жовтня 2012 року, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Микитинської ВК № 87 з 01 жовтня 2012 року по 23 вересня 2013 року.

Вислуга років станом на 23 вересня 2013 року становила 15 років 08 місяців 22 дні, в тому числі навчання у цивільному вищому навчальному закладі - 02 роки 04 місяці 29 днів, служба в органах Міністерства внутрішніх справ України - 10 років 02 місяці 09 днів, служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України - 03 роки 01 місяць 14 днів (а.с.29-30).

Відповідно до довідки, виданої ВК № 87, сума вихідної допомоги позивача становить (775,00 + 125,00 + 225,00 + 562,50 + 641,04) х 15 х 25% = 8 732,03 грн. Розмір грошової допомоги визначений з урахуванням наступних показників: оклад - 775,00 грн., оклад за званням - 125,00 грн., надбавка за вислугу років - 225,00 грн., надбавка за особливі умови служби - 562,50 грн., середньої премії за 12 місяців - 7 692,53 / 12 = 641,04 грн. Розрахунок здійснено за 15 років (а.с.27).

В жовтні 2013 року ВК № 87 складена довідка вислуги років для нарахування вихідної допомоги позивачу. До вислуги років для нарахування вихідної допомоги зарахована служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах: інспектора протипожежної профілактики відомчої пожежної охорони Микитинської ВК № 87 з 09 серпня 2010 року по 23 травня 2011 року, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Микитинської ВК № 87 з 23 травня 2011 року по 01 жовтня 2012 року, начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Микитинської ВК № 87 з 01 жовтня 2012 року по 23 вересня 2013 року.

Вислуга років станом на 23 вересня 2013 року становила - 03 роки 01 місяць 14 днів (а.с.24).

Відповідно до довідки, виданої ВК № 87, сума вихідної допомоги позивача становить (775,00 + 125,00 + 225,00 + 562,50 + 641,25) х 3 х 25% = 1 746,56 грн. Розмір грошової допомоги визначений з урахуванням наступних показників: оклад - 775,00 грн., оклад за званням - 125,00 грн., надбавка за вислугу років - 225,00 грн., надбавка за особливі умови служби - 562,50 грн., середньої премії за 12 місяців - 7 695,00/12=641,25 грн. Розрахунок здійснено за 3 роки (а.с.26).

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року представник відповідача пояснила, що у вересні 2013 року здійснений розрахунок вислуги років та розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахування часу навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі, служби в органах внутрішніх справ, а також служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Вказані документи були передані до Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області для забезпечення фінансування виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, проте були повернуті до ВК № 87 без обґрунтування причин та відповідного фінансування. В подальшому в жовтні 2013 року відповідачем здійснений розрахунок вислуги років ОСОБА_1 та розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням лише часу служби останнього в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, вказані виплати були профінансовані та фактично виплачені позивачу.

Як вбачається зі змісту довідки від 06 вересня 2013 року № 15/9223, виданої Горлівським МУ ГУМВС України в Донецькій області, при звільненні ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ 24 грудня 2009 року одноразова грошова допомога йому не виплачувалася (а.с.12).

Листом від 22 жовтня 2013 року № 8/2-13/Н-9 ВК № 87 повідомила позивача про те, що оскільки на час звільнення з органів Міністерства внутрішніх справ України календарний строк його служби становив більше 10 років, він мав право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, а тому при повторному звільненні зі служби одноразова грошова допомога виплачена йому тільки за час перебування на службі в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с.11).

Із вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 06 листопада 2013 року, про що свідчить штамп підприємства зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с.6), тобто в межах місячного строку, визначеного ч.3 ст.99 КАС України.

Докази, які б спростовували вищенаведені обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч.1,2 ст.2 КАС України.

На спори з приводу звільнення громадян з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів, що передбачено п.2 ч.2 ст.17 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ тощо, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).

Ст.1-2 Закону № 2262 визначене коло осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону.

Так, відповідно до п. «б» ч.1 ст.1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону № 2262 особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Водночас ч.6 ст.9 Закону № 2262 встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова за № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393).

Відповідно до абз.4 п.10 Постанови № 393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з абз.7 п.10 Постанови № 393 зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07 жовтня 2009 року № 222, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2009 року за № 1040/17056 (далі - Інструкція № 222).

Відповідно до п.18.1. Інструкції № 222 особам рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за Законом № 2262 при звільненні зі служби за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків, а при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового і начальницького складу у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Згідно з п.18.2. Інструкції № 222 одноразова грошова допомога особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби, нараховується з окладів за останніми штатними посадами, займаними перед звільненням, окладів за спеціальними званнями, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру (надбавок, доплат) та премій (обчислених як середньомісячна сума за попередні повні дванадцять календарних місяців), крім одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що були їм нараховані в останньому повному календарному місяці служби перед звільненням.

За приписами п.18.3. Інструкції № 222 обчислення календарного строку служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється в порядку, установленому п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Як встановлено судом, звільнення позивача зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України є повторним, оскільки йому передувало звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (24 грудня 2009 року).

Станом на 24 грудня 2009 року ч.2 ст.9 Закону № 2262 діяла в редакції від 17 липня 2009 року і передбачала, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Суд відзначає, що ч.2 ст.9 Закону № 2262 (як в редакції від 17 липня 2009 року, так і в чинній редакції), передбачає виплату одноразової грошової допомоги при звільненні тим особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначені ст.12 Закону № 2262.

Станом на 24 грудня 2009 року ст.12 Закону № 2262 діяла в редакції від 17 липня 2009 року і передбачала наступне.

Пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п.п. "б"-"д" ст.1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п.п. "б"-"д" ст.1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"

На час звільнення з органів внутрішніх справ (24 грудня 2009 року) ОСОБА_1 досяг 33 річного віку, мав вислугу років - 12 років 07 місяців 08 днів, отже права на пенсію за вислугу років відповідно до ст.12 Закону № 2262 не набув. Як наслідок, на момент звільнення з органів внутрішніх справ позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2262.

При цьому суд відзначає, що згідно з наказом від 23 вересня 2013 року № 115о/с вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні становить 13 років 03 місяці 23 дні (а.с.9). В той же час, відповідно до довідки вислуги років для нарахування вихідної допомоги, датованої вереснем 2013 року, вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 15 років 08 місяців 22 дні (а.с.29-30).

Вказана розбіжність обумовлена тим, що до вислуги років, зазначеної в наказі від 23 вересня 2013 року № 115о/с, не включений час навчання позивача у цивільному вищому навчальному закладі.

За приписами п.18.3. Інструкції № 222 обчислення календарного строку служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється в порядку, установленому п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

П.1 постанови № 393 встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються:

- військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

- служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

- служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);

- час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;

- час роботи в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади із залишенням на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ;

- час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

- час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки, Службі зовнішньої розвідки;

- дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

- військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;

- служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;

- час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки;

- час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції;

- час роботи в органах державної влади у разі направлення (переведення) для подальшого проходження військової або державної служби до розвідувальних органів на посади, які передбачають використання знань і досвіду, набутих під час роботи в органах державної влади.

Отже, п.1 постанови № 393 зарахування до вислуги років часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі не передбачено.

Відповідно до п.2 постанови № 393 до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Таким чином, час навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців зараховується до вислуги років для призначення пенсій згідно з п."а" ст.12 Закону № 2262.

Наведене зумовлює висновок, що під час звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України ОСОБА_1 набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тобто за 13 років.

Як зазначалося вище, позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільнені за 3 роки, а тому дії ВК № 87 в частині недоплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 10 повних календарних років служби.

Відновлення порушеного права позивача має здійснюватися шляхом покладання на ВК № 87 обов'язку нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум одноразової грошової допомоги за 3 повні календарні роки служби.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68,82 грн.

З урахування часткового задоволення позовних вимог на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 52,94 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Горлівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87 в частині недоплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 10 повних календарних років служби.

3. Зобов'язати Микитинську виправну колонію Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум одноразової грошової допомоги за 3 повні календарні роки служби.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 52 (п'ятдесят дві) гривні 94 копійки.

6. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 10 грудня 2013 року.

7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.