Постанова

від 22.01.2007 по справі 2-25/5419-2006а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-25/5419-2006А

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 17 січня 2007 року  

Справа № 2-25/5419-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

секретар судового засідання                                        Льговська Ю.М.                              

за участю представників сторін:

позивача: Скарбенчук Марії Анатоліївни, довіреність №  б/н   від 16.07.06;

відповідача: не з'явився,  Алуштинський міський відділ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим;

відповідача: Пермінової Наталії Олегівні, довіреність №  23-11.0/06-32   від 09.01.07;

третьої особи: не з'явився, Закрите акціонерне товариство "Кримвтормет";

розглянувши апеляційну скаргу Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 03.10.2006 у справі № 2-25/5419-2006А

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "1 МПЗ" (вул. Виноградна, 1,Малоріченське, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98520)

до           Алуштинського міського відділу ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (вул. Леніна, 54,Алушта,98500)

Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)

3-тя особа  закрите акціонерне товариство "Кримвтормет"  (вул. Суворовський спуск, 5,Сімферополь,95000)

про визнання протиправними дій та стягнення шкоди у сумі 21715,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2006 у справі № 2-25/5419-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "1 МПЗ" до Алуштинського міського відділу ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, за участю третьої особи: закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" про визнання протиправними дій та стягнення шкоди у сумі 21715,00 грн. задоволено частково.

Визнано протиправними дії Алуштинського міського відділу міліції ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим по вилученню брухту кольорового металу, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "1 МПЗ".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "1 МПЗ"  1,70 грн. судового збору.

Не погодившись з цим судовим актом, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд неправомірно стягнув суму судових витрат з державного бюджету України. При цьому, Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим посилається на норми статей 8, 9, 94, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, статтю 124 Конституції України, а також положення Порядку відкриття рахунків в органах державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 № 221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 976/7264.

Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи,  а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду,  не перешкоджає  судовому  розгляду справи, судова колегія вважає  можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Щепанську О.А.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Горошко Н.П.

Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.04.2004 співробитнаками ДАІ в Алуштинському міському відділенні ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим був затриманий автомобіль КРАЗ, державний номер 0470 ММ 90 з ломом кольорового і чорного металу. Підставою для затримання даного автотранспорту стала відсутність у водія акту про походження брухту, документації про вибухобезпеку і радіаційне обстеження металобрухту. Відносно водія - військовослужбовця в\ ч 27090 ЧФ РФ Жеравіна О.А. був складений протокол про здійснення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім цього, даний матеріал був зареєстрований в журналі реєстрації заяв про злочини Алуштинського МВ ГУМВД України в АР Крим за № 1031 і по ньому 29.04.2004р. ухвалено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Актом № 18 від 20.04.2004 вилучений у водія Жеравіна О.А. металобрухт ( вагою брутто-700 кг , нетто 470кг) був переданий робітником органів внутрішніх справ на відповідальне зберігання Алуштинському заготівельному управлінню ЗАТ "Кримвтормет".

17.05.2004 начальником Алуштинського МВ ГУМВД України в АР Крим адміністративний матеріал відносно Жеравіна О.А. направлений до місцевого суду м. Алушта. Постановою судді Пименовой Т.Н. місцевого суду м. Алушта від 04.04.2004р. Жеравін О.А. був визнаний винним в здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 164-10 і підданий адміністративному покаранню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 гривень з конфіскацією продукції.

Вказана постанова місцевого суду скасована Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від 05.05.2005р. (а.с. 13).

Згідно із пунктом 7, п. 24, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію" № 565-ХП від 20.12.1990р. ( із змінами та доповненнями) міліції надається право складати протоколи про адміністративні порушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; вимагати від керівників підприємств, установ та організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що з матеріалів справи, а саме пояснень водія Жеравіна О.А. від 20.04.2004 (а.с. 73, 80), працівника органів внутрішніх справ, рапорту працівника ДАІ (а.с. 90) від 20.04.2004, протоколу огляду від 20.04.2004 (а.с. 92), квитанції до прибуткового касового ордеру № 31 (а.с. 91) про сплату транспортних послуг ТОВ "1 МПЗ" ; товарно- транспортної накладної № 001 від 20.04.2004, що була видана ТОВ "1 МПЗ" (а.с. 95), металобрухт, що перевозився водієм Жеравіним О.А., належав ТОВ "1 МПЗ".

Жеравін О.А., будучи військовослужбовцем, не здійснював операцій з металобрухтом, оскільки відповідно до договірних відносин між в/ч 27090 ЧФ РФ і ТОВ "1МПЗ", надавав транспортні послуги з перевезення вантажу ТОВ "1 МПЗ" - лому кольорового і кольорового металу.

З норм Закону України "Про міліцію" вбачається, що посадові особи ОВС користуючись правами, наданими їм Законом, повинні були з'ясувати кому належить металобрухт. А оскільки з документів та пояснень, наданих їм на момент затримки автомашини витікало, що металобрухт належав ТОВ "1МПЗ" а не гр. Жеравіну О.А., робітники ОВС повинні були витребувати від посадових осіб позивача документи та пояснення відносно походження металобрухту. Однак ці дії ними зроблені не були, що свідчить про недбале відношення   до виконання своїх обов'язків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перший відповідач неправомірно діяв, вилучивши металобрухт,  що  належить ТОВ  "1 МПЗ" та прийнявши рішення про  передачу матеріалів відносно гр. Жеравіна О.А. до суду для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки останній не є власником вилученого металобрухту.

Відносно стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 21715грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 50000,00 грн. позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ч. 10, 11, 12 статті 5 Закону України "Про міліцію" відшкодуванню підлягають у повному обсязі:

1)          заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

2)          майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

3)          суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

4)          моральна шкода.

Відшкодування моральної   шкоди   провадиться   у     разі,     коли незаконні     дії   або бездіяльність  працівників     міліції     завдали  моральної втрати  громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових  зусиль для організації свого життя.

При цьому, пояснення працівників ДАІ (а.с. 79, 90), акт контрольного звантаження, в якому вказана вага металобрухту 700 кг (том 1 ас. 93), путевій аркуш № 716 від 19.04.2004, в якому вказана вага брухту-0,5 та 0,3 тон (0,8 т) (том 1 а.с. 97), акт походження металобрухту ТОВ "1 МПЗ" про кількість брухту 700кг (том 1 а.с. 98), акт ЗАТ "Кримвтормет" від 20.04.2004 (том 1 а.с. 101), на думку колегії суддів, спростовують твердження позивача стосовно того, що працівниками ОВС був вилучений металобрухт в кількості 2500 кг.

Відповідно до  ч. 1 та ч. 2 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно із ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи докази, представлені сторонами апеляційна інстанція вважає, що позивач не довів того факту, що в автомашині, затриманої працівниками ОВС знаходилось 2500,00 кг металобрухту, у зв'язку з чим вимоги про відшкодування 21715,00 грн. матеріального збитку задоволенню не підлягають.

Вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню також не підлягають з наступних підстав.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Позивач не представив в суд першої інстанції доказів, підтверджуючих заподіяння йому моральної шкоди у вигляді втрати ділової репутації, довіри, неодержання прибутку, очікуваних доходів, які сталися в результаті незаконних дій органа владних повноважень.

Відповідно до статей 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та законності, вирішує справи на підставі Конституції України.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, яке ухвалене  судом  відповідно  до  норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою  стороною був  орган  місцевого  самоврядування,  його  посадова чи службова особа).

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з думкою Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим стосовно того, що судові витрати повинні бути покладені на відповідний орган виконавчої власті або орган місцевого самоврядування, і компенсуються за рахунок витрат, передбачених на утримання цих органів.

Колегія суддів вважає, що судовий збір не може бути стягнутий з доходній частини державного бюджету по наступних обставинах.

Згідно Порядку відкриття рахунків в органах державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 № 221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за № 976/7264 в органах державного казначейства відкриваються бюджетні рахунки.

Відповідно до пункту 2.2 зазначеного Порядку бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах державного казначейства для зачислення надходжень, здійснення операцій клієнтів з бюджетними коштами і здійснення операцій, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх та внутрішніх боргових зобов'язань, загальнодержавних витрат, а також рахунки для обліку операцій по фінансуванню бюджетів.

Бюджетні рахунки для зарахування надходжень - рахунки для зарахування податкових, неподаткових ті інших надходжень, стягування яких передбачено законодавством України, включно трансферти, дари, гранти і кошти, яки притягнути до бюджету від розміщення цінних паперів, отриманих кредитів тощо.

З бюджетних рахунків, відкритих для зарахування податків, зборів та інших платежів, згідно Порядку повернення платникам помилково і/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1000/7288, можуть здійснюватися повернення помилково або надмірно сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що бюджетним законодавством України не передбачено стягнення судових витрат з бюджетних рахунків, відкритих для зарахування податків, зборів та інших платежів.

При таких обставинах, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим –зміні.

Керуючись статтями 198 (пункт 2), 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим задовольнити.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2006 у справі № 2-25/5419-2006А змінити.

3. Пункт 3 резолютивної частини викласти у наступній редакції:

„Стягнути з Алуштинського міського відділу ГУ МВС України в

Автономній Республіці Крим (98570, м. Алушта, вул. Леніна, 54, п/р

35226003000292 в Управлінні державного казначейства в АР Крим,

МФО 824026) на користь товариства з обмеженою відповідальністю

„1 МПЗ” (98520, м. Алушта, с. Малоречінське, вул. Виноградна, 1,

ЗКПО 24041251) 1,70 грн. судового збору”.

4. В інший частині постанову залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                Н.П. Горошко