Рішення

від 20.12.2013 по справі 910/22061/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22061/13 20.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бакалія-Дріжді-Сервіс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» Простягнення 244 741,42 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ганага А.С. - дов. № б/н від 05.11.2013 р.;

від відповідача: Лабатюк Я.М. - дов. № б/н від 03.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакалія-Дріжджі-Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» про стягнення 244 741,42 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2013 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Крім того, представником позивача надані письмові пояснення в яких останнім зазначено, що неспівпадіння номеру договору, зазначеного ТОВ «Бакалія-Дріжді-Сервіс» у позовній заяві (договір № 1713/61) з номером договору, що містяться у видаткових накладних (договір № ДГ-0000061) - це результат особливостей с особливостей бухгалтерської програми « 1С». По факту договір поставки № ДГ-0000061 (який зазначений у видаткових накладних) є договором поставки № 1713/61 від 28.12.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2013 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 20.12.2013 р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 24.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2013 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.12.2013 р. надав відзив на позовну заяву, а також усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

В судовому засіданні 20.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бакалія-Дріжджі-Сервіс» (далі - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (далі - відповідач) був укладений договір поставки № 1713/61 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставляти відповідачу продукцію, сировину для харчової промисловості (надалі іменується товар) у встановлені строки, а відповідач зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові суми.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.4 договору - поставка продукції може здійснюватись партіями.

Згідно п. 2.1 договору - найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами згідно видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі разом з необхідними супровідними документам та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває права власності на продукцію.

Відповідно до п. 4.3 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, відповідно до п. 3.2 договору. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

У відповідності до п.3.1 договору датою поставки товару вважається дата передачі продукції відповідачу, яка зазначена у видатковій накладній підписаній обома сторонами.

Згідно з п. 5.2 договору у разі поставки неякісної продукції, покупець має право протягом 20 календарних днів з моменту поставки звернутися з вимогою до постачальника про заміну неякісної продукції. Постачальник зобов'язаний замінити неякісну продукцію продукцією належної якості протягом 3-ох календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги покупця.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакалія-Дріжді-Сервіс» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» товар на суму 243 735,32 грн., що підтверджується видатковими накладними №1089 від 20.04.11 на суму 59,50 грн., №1286 від 16.05.11 на суму 9 95,34 грн., №1414 від 30.05.11 на суму 60.50 грн., №1599 від 17.06.11 на суму 10 096.68 грн., №1768 від 06.07.11 на суму 77 400.00 грн., №1862 від 14.07.11 на суму 10 770.76 грн., №1929 від 21.07.11 на суму 60.50 грн., №1984 від 28.07.11 на суму 77 400.00 грн., №2061 від 04.08.11 на суму 47 847.48 грн., №2078 від 08.08.11 на суму 10 604,56 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

За вказаними вище партіями продукція була передана позивачем уповноваженим відповідачем особам без зауважень щодо якості та кількості продукції, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, та свідчать про отримання товару за вказаною вище партією представником відповідача.

В свою чергу, відповідач в порушення вимог п.п. 1.1, 4.3. договору, не здійснив оплати вартості поставленої продукції згідно вищезазначених видаткових накладних, у зв'язку з чим заборгованість становить 209 199,28 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.05.2012 року.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 209 199,28 грн. основною боргу, 16 419,44 грн. три відсотки річних та 19 122,70 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що видаткові накладні №1089 від 20.04.11 на суму 59,50 грн., №1286 від 16.05.11 на суму 9 95,34 грн., №1414 від 30.05.11 на суму 60.50 грн., №1599 від 17.06.11 на суму 10 096.68 грн., №1768 від 06.07.11 на суму 77 400.00 грн., №1862 від 14.07.11 на суму 10 770.76 грн., №1929 від 21.07.11 на суму 60.50 грн., №1984 від 28.07.11 на суму 77 400.00 грн., №2061 від 04.08.11 на суму 47 847.48 грн., №2078 від 08.08.11 на суму 10 604,56 грн. не містять жодного посилання на договір поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р., а отже поставка товару за вказаним накладними здійснена поза договором поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р. Відповідач, посилаючись на статтю 530 Цивільного кодексу України, стверджує, що строк виконання зобов'язань щодо оплати товару не настав, оскільки позивачем не пред'явлено вимоги до відповідача щодо оплати товару за зазначеними видатковими накладними.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до п. 4.3 договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію, відповідно до п. 3.2 договору. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно видаткових накладних №1089 від 20.04.11 на суму 59,50 грн., №1286 від 16.05.11 на суму 9 95,34 грн., №1414 від 30.05.11 на суму 60.50 грн., №1599 від 17.06.11 на суму 10 096.68 грн., №1768 від 06.07.11 на суму 77 400.00 грн., №1862 від 14.07.11 на суму 10 770.76 грн., №1929 від 21.07.11 на суму 60.50 грн., №1984 від 28.07.11 на суму 77 400.00 грн., №2061 від 04.08.11 на суму 47 847.48 грн., №2078 від 08.08.11 на суму 10 604,56 грн. відповідачу була поставлена продукція на суму 243 735,32 грн. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, неповністю розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 209 199,28 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 209 199,28 грн.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 9.7 договору поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 19 122,70 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.7 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 19 122,70 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакалія-Дріжді-Сервіс» просить суд також стягнути з відповідача 16 419,44 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають задоволенню повністю у розмірі 16 419,44 грн.

Разом з тим доводи відповідача про те, що поставка товару за вищезазначеними видатковими накладними були здійснені поза межами договору поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р., оскільки містять посилання договір № ДГ-0000061 від 10.01.2011 р., судом не приймаються з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторонами інші договори окрім договору поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р. не укладалися, а при наявності укладеного договору, саме по собі зазначення інших даних про договір на рахунках-фактурах, видаткових накладних, довіреностях, виданих на виконання умов договору, не дає підстави для висновків, що поставка товару здійснена поза межами договірних відносин, а свідчить лише про їх неналежне оформлення (дана правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2012 р. N 48/390 ).

Навіть якщо припустити, що поставка продукції відбулася поза межами договору поставки № 1713/61 від 28.12.2010 р., то в будь-якому випадку позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (місцезнаходження : 01014, м. Київ, Печерський р-н, пров. Мічуріна, 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакалія-Дріжджі-Сервіс» (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 29, код ЄДРПОУ 30503282) 209 199 (двісті дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп. основного боргу, 19 122 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 70 коп. пені, 16 419 (шістнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 44 коп. три відсотки річних та 4 894 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 83 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.