2-30/13622-2006
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 січня 2007 року
Справа № 2-30/13622-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Іотковського Андрія Георгійовича, довіреність № 07-02/7 від 12.01.07, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим";
представник позивача: Бакаєва Сергія Миколайовича, довіреність № 04-02/03юр від 01.01.06, товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим";
представник відповідача: не з'явився, відкритого акціонерного товариства "Південьстальмонтаж";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 10.10.2006 у справі № 2-30/13622-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим"
(вул. Чехова, 11, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
до відкритого акціонерного товариства "Південьстальмонтаж"
(вул. К. Лібкнехта, 5, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про стягнення 7215,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-30/13622-2006 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" до відкритого акціонерного товариства "Південьстальмонтаж" про стягнення 7215,36 грн. відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати прийняте у справі рішення місцевого господарського суду від 10.10.2006.
Сторона вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На думку позивача, господарський суд не врахував, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачають, що вимоги кредиторів боржника не заявлені в межах частини 1 статті 14 зазначеного закону термін, хоча і вважаються погашеними.
Однак, закон не встановлює обмежень права таких кредиторів на звернення в суд у порядку і на підставах, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, на думку позивача, господарським судом при розгляді позовної заяви не прийнято до уваги те, що позивач не звертався для розгляду своїх вимог до відповідача в рамках Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а застосував свої вимоги в порядку, та на підставах, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Крім того, мораторій у справі про банкрутство неплатоспроможного боржника стосується лише заборони звернення стягнення на активи боржника на основі виконавчих документів або інших документів, пред'явлених як кредиторами, що подали заяву згідно зі статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство, так і кредиторами, що таких заяв не подавали.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року у зв'язку з відпусткою судді Гонтаря В.І. було здійснено заміну судді Гонтаря В.І. на суддю Сотула В.В.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Сотула В.В., та у зв'язку з закінченням повноважень судді Борисової Ю.В. було здійснено заміну судді Сотула В.В. та судді Борисової Ю.В. на суддю Щепанську О.А. та суддю Плута В.М.
У судовому засіданні оголошувалася перерва.
За клопотанням представників позивача судочинство здійснювалось російською мовою у відсутності представника відповідача, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленого належним чином, але, не скориставшегося своїм правом участі у судовому засіданні.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши справу, встановила наступне.
05 березня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Південьстальмонтаж" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 16/02 (а.с.9-11).
Згідно пункту 1 спірного договору , в якому передбачено предмет договору зазначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти через мережу автозаправочних станцій товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим", а покупець зобов'язаний оплатити і прийняти товар в строки і порядок, передбачений у договорі.
Відповідно видатковій накладній № 2362 від 14.04.2005, яка є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу № 16/02 від 05 березня 2005 року, позивач передав відповідачеві нафтопродукти на суму 9361,00 грн., які були отримані за довіреністю ЯМФ № 814435 (а.с. 12,13).
У порушенні умов пунктів 5.1, 5.2 договору, які зобов'язують попередньо оплатити вартість товару, відповідач оплатив товар лише на суму 5000,00 грн. (а.с. 15), у зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" звернулось до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Південьстальмонтаж" про стягнення заборгованості за отриманий товар у сумі 4361,00 грн., пені в сумі 369,31 грн. та суму штрафу в сумі 1412,75 грн., 3 % річних у сумі - 217,33 грн., індексу інфляції у сумі 489,24 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Південьстальмонтаж" з позовними вимогами не згідно, та звертає увагу не те, що відносно відкритого акціонерного товариства "Південьстальмонтаж" почата процедура банкрутства, та накладений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Судова колегія заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" підлягає задоволенню.
03 вересня 2005 року в газеті «Голос України» опубліковано відповідне оголошення, в якому вказаний термін для пред'явлення кредиторами своїх вимог (а.с.30).
Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах передбачених договором або законом.
В силу частини 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений строк встановлені частиною 2 статті 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх подачі, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Таким чином, на думку відповідача, цією нормою статті встановлена одна з підстав для припинення зобов'язань.
01 листопада 2005 року ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-8/11025.1-2005 затверджений реєстр кредиторів до якого не увійшли вимоги позивача, оскільки ним не було подано заяву щодо вимог до боржника в межах встановленого терміну.
Таким чином, норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» хоча і передбачають, що вимоги кредиторів боржника, не заявлені в частині 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»термін, вважаються погашеними, але не встановлюють обмеження права таких кредиторів на звернення до суду в порядку і на підставах, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Мораторій у справі про банкрутство неплатоспроможного боржника торкається лише заборони обігу стягнення на активи боржника на основі виконавчих документів або інших документів, пред'явлених як кредиторами, які подали заяви згідно статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом», так і кредиторами, які таких заяв не подавали.
У статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” термін "погашені вимоги кредиторів" визначено як задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Тобто, зазначені правові норми не містять заборони кредитору звертатися до господарського суду з вимогами про стягнення заборгованості в межах позовного провадження, а не провадження у справах про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Таким чином, цією статтею встановлено строк для звернення кредиторів в господарський суд з письмовими заявами про грошові вимоги до боржника, але законодавець не визначав цей строк як присікальний і не пов'язував з пропуском цього строку настання такого наслідку як припинення нездійсненого права або невиконаного обов'язку. Також слід зазначити, що дана правова норма є не матеріальною, а процесуальною, а отже, застосовується лише в межах провадження у справах про банкрутство.
Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок господарського суду Автономної Республіки Крим щодо відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим".
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-30/13622-2006 підлягає скасувати, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-30/13622-2006 скасувати.
3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південьстальмонтаж" ( вул. К. Лібкнехта, 5, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000; р/р 26004301390900 у "Проминвестбанк", МФО 324407, ОКПО 01413750, ИИН 014137501274) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Крим" (вул. Чехова, 11, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011; р/р 26001313311 у СФ ВАТ МТБ, МФО 384748, ОКПО 32037246) 7215 грн.36 коп.; державне мито у сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Доручити господарському суду видачу наказу.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 364713 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Сотула В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні