Ухвала

від 12.12.2013 по справі 6-43229св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

12 грудня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Кузнєцова В.О.,

Остапчука Д.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на праві власності земельну ділянку площею 5,6 га, кадастровий номер 1221882900-02-001-0089, що розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заповіт від імені ОСОБА_5 на спадкове майно не складався. Спадкоємцями першої черги за законом крім позивача, є також діти спадкодавця: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Позивач зазначала, що 08 жовтня 2012 року постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері у зв'язку з неможливістю визначити частину спадкового майна заявника, оскільки ОСОБА_6, яка на час смерті матері постійно не проживала з нею та звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері з пропуском шестимісячного строку, рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2012 року було визначено додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

Крім того, позивач зазначала, що ОСОБА_4 протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері, в силу чого він вважається таким, що не прийняв її. У зв'язку з чим спадкове майно ОСОБА_5 має бути розподілене лише між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по 1/2 частки спадкової земельної ділянки кожній.

У травні 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просили суд визнати за кожним із них право власності по 1/3 частки вищезазначеної земельної ділянки, посилаючись на те, що оскільки заповіт від імені ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не складався, то спадкування належного їй майна здійснюється за законом між трьома спадкоємцями першої черги спадкування, а саме її дітьми: позивачами за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, які прийняли спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку, виходячи з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 подали до нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини, а ОСОБА_4, хоча і не звертався до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак вважається таким, що прийняв спадщину в силу ч.1 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем та був зареєстрований з нею за однією адресою, здійснював за нею догляд, а також не заявив про відмову від спадщини протягом 6-місячного строку з часу відкриття спадщини.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року, первісний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за кожним із них право власності по 1/3 частці земельної ділянки, площею 5,6 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1221882900-02-001-0089, в порядку спадкування за законом після смерті їх матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення, яким задовольнити первісний позов у повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частково задовольняючи первісний позов та повністю зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із вказаних вище норм матеріального права, встановивши, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її діти - ОСОБА_2, ОСОБА_3, які прийняли спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори, а також ОСОБА_4 який у встановленому законодавством порядку зареєстрований за місцем проживання спадкодавця, постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом встановленого ст. 1270 ЦК України строку не заявив про відмову від спадщини, а тому прийняв її в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, постановою нотаріуса останнім було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді: В.О . Кузнєцов

Д.О. Остапчук