Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/21778/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21778/13 18.12.13

За позовом Агенції Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

До Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" в особі Одеської регіональної філії

Про стягнення 58 000 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Кустова А.В. дов. №б/н від 30.11.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Агенція Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" в особі Одеської регіональної філії про стягнення з останньої заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №1/13-ФД від 05.03.2013 та №2/13-ФД від 06.03.2013 у розмірі 58 000,00 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності повернення позики згідно умов Договорів про надання поворотної фінансової допомоги №1/13-ФД від 05.03.2013р. та №2/13-ФД від 06.03.2013р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2013 порушено провадження у справі №910/21778/13 та призначено розгляд справи на 04.12.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2013 розгляд справи відкладався на 18.12.2013 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 18.12.2013 з'явився, надав пояснення по справі, додаткові документи по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача судове засідання 18.12.2013 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/21778/13 від 14.11.2013 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 року N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/21778/13.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2013 року між Агенцією Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - Позикодавець, Позивач) та Одеською регіональною філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (далі по тексту - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір №1/13-ФД про надання поворотної фінансової допомоги (дала по тексту - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору №1/13-ФД поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 28 000,00 грн. (двадцять вісім тисяч) без ПДВ.

06.03.2013 року між Агенцією Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - Позикодавець, Позивач) та Одеською регіональною філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (далі по тексту - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір №2/13-ФД про надання поворотної фінансової допомоги (дала по тексту - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору №2/13-ФД поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 30 000,00 грн. (тридцять тисяч) без ПДВ.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. Договорів №1/13-ФД та №2/13-ФД, Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цими Договорами. Поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума коштів в національній валюті України, що надійшла платнику податків у користування на визначений строк відповідно до даних Договорів, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою для повернення.

Також сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога може надаватися Позикодавцем частинами в межах сум визначених у п.2.1. Договорів. Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника. (п.п. 2.2.,2.3. Договорів).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договорів №1/13-ФД та №2/13-ФД отримана поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в повному обсязі до 05.09.2013р., допускається повернення частинами. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця або в інший спосіб, незаборонений чинним законодавством України.

05.03.2013 року на виконання умов Договору №1/13-ФД Позивачем було надано Відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 28 000,00 грн., на підтвердження чого Позивач надав суду платіжне доручення №173 від 05.03.2013 року на суму 28 000,00 грн.

06.03.2013 року на виконання умов Договору №2/13-ФД Позивачем було надано Відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 30 000,00 грн., на підтвердження чого Позивач надав суду платіжне доручення №174 від 06.03.2013 року на суму 30 000,00 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що Відповідач у встановлений Договорами №1/13-ФД та №2/13-ФД строк не повернув фінансову допомогу і має заборгованість перед Позивачем в розмірі 58 000,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Згідно з п. 8.1. Договорів №1/13-ФД та №2/13-ФД вони вступають в силу з моменту їх підписання та діють до повного виконання сторонами їх зобов'язань за даними Договорами.

Судом встановлено, що Договори які уклали сторони за своєю юридичною природою є договорами позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти в розмір 58 000,00 грн., згідно умов Договорів №1/13-ФД та №2/13-ФД, а Відповідач після закінчення строку дії Договорів №1/13-ФД та №2/13-ФД не повернув грошові кошти позивачу в розмірі 58 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався з претензіями про негайне погашення існуючого боргу відповідно до листів №132 від 19.07.2013 та №159 від 10.09.2013. Однак, зазначені претензія були залишені Відповідачем без належної відповіді та реагування.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язань належним чином доведений, документально обґрунтований та Відповідачем не спростований.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 58 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29, кв. 1, код ЄДРПОУ 30434770) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Агенції Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 64, код ЄДРПОУ 30985577) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №1/13-ФД від 05.03.2013 у розмірі 28 000,00 (двадцять вісім тисяч) грн.

3.Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29, кв. 1, код ЄДРПОУ 30434770) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Агенції Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 64, код ЄДРПОУ 30985577) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №2/13-ФД від 06.03.2013 у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) грн.

4.Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29, кв. 1, код ЄДРПОУ 30434770) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Агенції Безпеки "Центр" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 64, код ЄДРПОУ 30985577) 1 720,50 грн. - судового збору.

4.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Дата складання повного рішення 23.12.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна