Ухвала

від 30.12.2013 по справі 916/13/2045

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"30" грудня 2013 р.№ 916/13/2045

Суддя Меденцев П.А., розглянувши матеріали вх.№5478/13

За позовом: Приватного підприємства "Апогеос";

До: Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство „Апогеос" звернулось до суду із позовом до Другого Приморського районного ВДВС Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.

Згідно положень ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями п.5 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121 2 ГПК України.

За положеннями п.11 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК України. Що ж до скарг, які подаються до суду на підставі статті 82 названого Закону та статті 121 2 ГПК України, то, за змістом останньої з названих норм, їх розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно позовної заяви Приватного підприємства „Апогеос", відповідачем накладено арешт на майно приватного підприємства, що належить позивачу, в рамках здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05.07.2010р. у справі №24-25/109-09-4083 за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця" в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень до відповідача Приватної фірми „Южновация" про стягнення 56 420,00 грн.

Отже, фактично даний позов є оскарженням дій Другого Приморського районного ВДВС Одеського міського управління юстиції щодо накладення арешту на майно Приватного підприємства „Апогеос", при цьому, спір по захист права власності у даному випадку не відбувається, оскільки, як зазначає позивач у позові, Приватне підприємство „Апогеос" уклало договір купівлі-продажу комплексу, загальною площею 1390,2 кв. м., з підстав чого розгляд даного позову в окремому провадженні чинним законодавством не передбачений.

Враховуючи те, що правові підстави для порушення позовного провадження за зазначеним вище позовом відсутні, суд відмовляє у прийнятті до розгляду позовної заяви Приватного підприємства „Апогеос" до Другого Приморського районного ВДВС Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.

При цьому, суд роз'яснює Приватному підприємству „Апогеос" про те, що останній не позбавлений права звернутись із відповідною скаргою на дії Другого Приморського районного ВДВС Одеського міського управління юстиції, в т.ч. щодо накладення арешту на майно, в порядку ст.121-2 ГПК України у справі №24-25/109-09-4083.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір, сплачений позивачем згідно платіжного доручення №213 від 28.11.2013р. в сумі 1 147,00 грн. підлягає поверненню платнику.

Керуючись п.1 ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви Приватного підприємства „Апогеос" до Другого Приморського районного ВДВС Одеського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.

2. Повернути Приватному підприємству „Апогеос" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Прохорівська, 24, кв. 4, код ЄДРПОУ 32726970) з державного бюджету України судовий збір в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн., сплачений за платіжним дорученням №213 від 28.11.2013р.

Додаток: позовна заява з додатком на 29 арк., в т.ч. платіжне доручення №213 від 28.11.2013р. та конверт.

Суддя Меденцев П.А.