Постанова

від 26.12.2013 по справі 821/3746/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2013 р. Справа № 821/3746/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Довбиш Г.В.,

представника відповідача - Зінченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Зіярєшат" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фермерське господарство "Зіярєшат" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 р.

- № 0000182300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 89024,50 грн., з яких за основним платежем на 71219,60 грн., за штрафними санкціями на 17804,90 грн.;

- № 0000192300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за штрафними санкціями на 680 грн.;

- № 0000222300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання зі збору за спеціальне використання води за штрафними санкціями на 680 грн.;

- № 0000232300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання зі збору за спеціальне використання води на 226865,44 грн., з яких за основним платежем на 181492,35 грн., за штрафними санкціями на 45373,09 грн.;

- № 0000242300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання зі збору за розміщення відходів за штрафною санкцією на 170 грн.;

- № 0000262300, яким позивачу зменшено суму грошового зобов"язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 1077,24 грн.;

- № 0000272300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 42301,25 грн., з яких за основним платежем на 33841 грн., за штрафними санкціями на 8460,25 грн.;

- № 0000282300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 1190 грн.;

- № 0000292300, яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року на 3979 грн.;

- № 0000302300, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на 3979 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що у 2012 році був зареєстрований платником фіксованого (сільськогосподарського) податку, у зв"язку з чим у відповідності з приписами ст.307 ПК України звільнявся від сплати податку на прибуток та плати за спеціальне використання води. Оскільки недотримання положень Податкового кодексу України стосовно статусу платника фіксованого податку було встановлене відповідачем за наслідками документальної невиїзної перевірки від 15.05.2013 р., вважає, що він повинен бути платником податку на прибуток та плати за спеціальне використання води з червня 2013 року. Неправомірним, на думку позивача, є висновок ДПІ щодо завищення податкового кредиту за податкові періоди 2012 року на 33841 грн., так як весь податковий кредит, сформований у 2012 році, підтверджено належним чином складними податковими накладними, а придбані товари (послуги) використовувались в оподатковуваній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з вказаних підстав.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки у 2012 році позивач непомірно був платником фіксованого (сільськогосподарського) податку через те, що у 2011 році дохід від продажу сільськогосподарської продукції був меншим, ніж 75 % від загального доходу, отриманого протягом 2011 року. У зв'язку з неправомірним отриманням статусу платника фіксованого податку відповідач вважає, що у 2012 році ФГ "Зіярєшат" мало декларувати та сплачувати податок на прибуток та плату за спеціальне використання води. Розмір несплачених податків у результаті неправомірного використання статусу платника фіксованого податку визначено у спірних податкових повідомленнях-рішеннях №№ 0000182300, 0000192300, 0000222300, 00002323000, а надмірно сплачений фіксований податок визначено у податковому повідомлені-рішенні № 0000262300. Представник відповідача зазначив, що у перевіреному періоді позивач не підтвердив формування податкового кредиту податковими накладними на суму 7900 грн. та використання придбаних товарів (послуг) для потреб господарської діяльності на загальну суму 25941 грн., наслідком чого було заниження грошових зобов'язань з ПДВ на вказані суми. Крім того, ФГ "Зіярєшат" під час складання декларацій з ПДВ не забезпечив надання всіх додатків до цієї звітності. Неподання всіх додатків до податкової звітності має розцінюватись як не подання податкової звітності. У 2012 році ФГ "Зіярєшат" було платником зборів за розміщення відходів, але за І квартал 2011 року не надало податкової звітності за цими податковими зобов'язаннями. Враховуючи зазначене вважає складення спірних податкових повідомлень-рішень правомірним і просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі висновків акту документальної невиїзної перевірки ФГ "Зіярєшат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. від 15.05.2013 р. № 77/220/34075208 (далі - акт № 77).

У висновках акту перевірки вказано на порушення:

1. п.134.1 ст.134, п.149.1 ст.149, п.151.1 ст.151, п.152.1 ст.152 ПК України, встановлено заниження податку на прибуток у сумі 71219,60 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2012 року - 6020,47 грн., ІІ квартал 2012 року - 11947,60 грн., ІІІ квартал 2012 року - 48516,73 грн., ІV квартал 2012 року - 4734,80 грн.;

2. п.49.1 ст.49 ПК України, за перевірений період платник не подавав податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012 року, за ІІ квартал 2012 року, за ІІІ квартал 2012 року, за ІV квартал 2012 року;

3. п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, встановлено завищення податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 33841 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2012 року - 2772 грн., липень 2012 року - 7900 грн., за листопад 2012 року;

4. п.200.4 ст.200 ПК України, п.46.3, 46.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, підприємством безпідставно завищено бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2012 року у сумі 3979 грн. та відповідно завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.24 Декларації) за грудень 2012 року;

5. п.201.15 ст.201 ПК України платником не подано копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за періоди: березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року;

6. пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.250.1, п.250.2 ст.250 ПК України, за І квартал 2011 року не подано звітності з екологічного податку;

7. п.324.1 ст.324 ПК України встановлено їх заниження всього на суму 181492,35 грн., в т.ч. по періодах: ІІ квартал 2012 року - 49505,70 грн., ІІІ квартал 2012 року - 131986,65 грн.;

8. пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України не подано податкові декларації зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012 року, за ІІІ квартал 2012 року, за ІV квартал 2012 року.

1. Що стосується податкових повідомлень-рішень від 30.05.2013 р. №№ 0000182300, 0000192300, 0000222300,0000232300, 0000262300.

За висновками акту перевірки № 77 ФГ "Зіярєшат" грошові зобов'язання з податку на прибуток та із збору за спеціальне використання води за 2012 рік збільшено через те, що позивач, на думку ДПІ, протягом 2012 року неправомірно був зареєстрований платником фіксованого (сільськогосподарського) податку (далі - ФСП), наслідком чого було отримання незаконної пільги щодо декларування та сплати згаданих податку та збору.

За приписами п.301.1 ст.301 ПК України платниками ФСП з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.

Відповідно до п.307.1 ст.307 ПК України платники податку не є платниками таких податків і зборів: а) податку на прибуток підприємств; б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва); в) збору за спеціальне використання води; г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Під час проведення перевірки ДПІ було встановлено, що протягом 2011 року позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, отримав доходу від продажу товарів та послуг у сумі 617048,22 грн., із яких 76 % становлять доходи від надання послуг сільськогосподарською технікою по збиранню врожаю та агротехнічні послуги ТОВ "Денар" на загальну суму 332708 грн. (без ПДВ). Тому частка сільськогосподарського товаровиробництва становить 24 %. Внаслідок цих обставин, ДПІ вважає, що у 2012 році позивач не міг бути зареєстрований платником ФСП, а тому неправомірно не декларував та не сплачував грошові зобов'язання з податку на прибуток та із збору за спеціальне використання води.

За даними ДПІ, ФГ "Зіярєшат" не надало податкової звітності з податку на прибуток та із збору за спеціальне використання води по чотирьох податкових періодах та не задекларувало грошові зобов'язання з цих податків відповідно 89024,5 грн. та 181492,15 грн.

Під час перевірки та судового розгляду позивачем висновки ДПІ про структуру отриманих доходів протягом 2011 року не заперечуються. Таким чином судом встановлено, що порушення ФГ "Зіярєшат" порядку набуття статусу ФСП на 2012 рік ДПІ встановлено під час проведення перевірки, оформленої актом від 15.05.2013 р. № 77/220/34075208.

За таких обставин суд вважає, що відповідно до способу та дати виявлення порушення, щодо використання статусу платника ФСП відповідач мав застосувати для перегляду умов оподаткування позивача приписи пп.308.6.2 п.308.6 ст.308 ПК України, згідно якої реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується за рішенням органу державної податкової служби у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень статті 301 цієї глави. При цьому такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Зміст цієї норми Податкового кодексу України чітко визначає, що якщо факт порушення умов набуття статусу платника ФСП виявлений під час документальної перевірки, то платник податку зобов"язаний перейти на загальну систему оподаткування з наступного місяця, в якому такий факт було встановлено, тобто з наступного місяця після проведення перевірки.

Слід зазначити, що ст.308 ПК України визначає порядок набуття та скасування статусу платника ФСП, який полягає у тому, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу податку, щороку, до 20 лютого, подають податковому органу визначений пунктом 308.1 цієї статті пакет документів, який підлягає перевірці з метою з"ясування, чи відповідає платник податку умовам набуття статусу платника ФСП для подальшого перебування у такому статусі.

Позитивний результат такої перевірки оформляється довідкою про набуття або підтвердження статусу платника податку, яка видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником необхідного пакету документів, а негативний результат оформляється відповідним рішенням податкового органу про відмову у наданні статусу платника ФСП чи скасування такого статусу.

Статус позивача як платника ФСП у 2012 році підтверджений довідкою від 28.02.2012 р. № 118/10/15-009. Факту винесення рішення про скасування реєстрації платника ФСП у 2012 році не встановлено.

Таким чином за наслідками акту перевірки № 77 єдиним засобом реагування відповідача на виявлені порушення стосовно статусу платника ФСП мало бути рішення про скасування реєстрації ФГ "Зіярєшат" платником ФСП з 01.06.2013 р. без додаткового обчислення грошових зобов'язань з податку на прибуток, із збору за спеціальне використання води та застосування штрафних санкцій за неподання декларацій з цих податків. При цьому за податкові періоди 2012 року та з 01.01.2013 р. по 31.05.2013 р. позивач мав залишатись платником ФСП.

У зв'язку з цим суд вважає протиправними податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. №№ 0000182300, 0000192300, 0000222300, 0000232300, 0000262300, а тому вони підлягають скасуванню.

2. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. № 00002723900.

На підставі висновків акта перевірки № 77 ФГ "Зіярєшат" збільшено грошові зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 33841 грн. через зменшення податкового кредиту на цю суму. ДПІ зазначає, що позивач протягом 2012 року до складу податкового кредиту декларації з ПДВ, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, відніс ПДВ у загальній сумі 23169 грн., обчисленого від послуг з водопостачання, наданих Чаплинським управлянням водного господарства, які не призначені для використання в оподатковуваних операціях позивача. Крім того, під час перевірки ДПІ встановлено, що позивач до складу податкового кредиту з ПДВ декларації сільськогосподарського товаровиробника у липні 2012 року відніс ПДВ у сумі 7900 грн., який не підтверджено податковими накладними, а у лютому 2012 року відніс ПДВ у сумі 2772 грн. у зв'язку із придбанням послуг з технічного обслуговування транспортного засобу автомобілю "Фольксваген", які не призначені для подальшого використання в оподатковуваних операціях платника податку. У зв'язку з цим ДПІ зазначає, що ФГ "Зіярєшат" неправомірно зависило податковий кредит загальної декларації з ПДВ на суму 23169 грн. та декларації сільськогосподарського товаровиробника на 10672 грн. Внаслідок того, що позивач неправомірно занизив податкові зобов'язання з ПДВ декларації сільськогосподарського товаровиробника, відповідач вважає, що ФГ "Зіярєшат" використало пільгове зобов'язання з ПДВ не за призначенням і, посилаючись на п.123.2 ст.123 ПК України, вказує на те, що ці зобов'язання підлягають стягненню до бюджету.

Позивач зазначає, що придбанні ним водні ресурси у Чаплинського управлянням водного господарства призначались для поливу земельних ділянок, переданих на умовах суборенди ТОВ "Денар". За умовами договору суборенди орендна плата включала в себе вартість переданих водних ресурсів. Також вказує на те, що у 2012 році придбана вода була передана ТОВ "Денар" лише частково, а більша частина придбаної води у зв'язку з посушливими природними умовами, використана для потреб власної оподатковуваної господарської діяльності позивача. Позивач, опираючись на первинні документи стверджує, що весь податковий кредит 2012 року підтверджено податковими накладними. За спірним податковим кредитом стосовно автомобіля "Фольксваген" пояснив, що за податковими накладними від 03.02.2012 р. № 21 та від 23.02.2012 р. № 79 було проведено технічне обслуговування транспортного засобу "Фольксваген" д.н. НОМЕР_11. За договором про безстрокове використання майном від 03.01.2010 р. та актом приймання-передачі ФГ "Зіярєшат" було передано для господарського використання автомобіль "Ффольксваген" LT-35 (вантажний фургон) та автомобіль "Фольксваген golf" (легковий хетчбек). Позивач зазначає, що орендовані автомобілі "Фольксваген" використовувались в його оподатковуваній господарській діяльності.

Враховуючи позицію сторін стосовно формування податкового кредиту ФГ "Зіярєшат" за перевірені податкові періоди 2012 року, суд зазначає, що відповідно до приписів ст.198 ПК України податковий кредит з ПДВ загальної декларації та декларації з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника формувався виходячи з ПДВ сплаченого (нарахованого) під час придбання товарів (послуг), призначених для виростання в оподаткованій господарській діяльності платника податку при умові підтвердження такого придбання належним чином складеними податковими накладними.

Як вбачається з акту перевірки № 77 та первинних документів, наданих позивачем у судовому засідання, під час вивчення обставин формування податкового кредиту по операціях з придбання та використання води, з придбання послуг з технічного обслуговування автомобіля, ДПІ не було належним чином вивчено обставини водокористування ФГ "Зіярєшат" у 2012 році, не вставлено наявність у господарському використанні транспортних засобів марки "Фольксваген", виявлені порушення не мають чіткого опису та не підтверджені жодними доказами.

Так у акті перевірки № 77 (арк.10) ДПІ вказує на непричетність для використання в оподатковуваній господарській діяльності придбання послуг з водопостачання у Чаплинського управлінням водного господарства, при цьому не досліджує подальше використання придбаної води в діяльності ФГ "Зіярєшат". Крім того, відповідачем зроблено висновок про те, що податковий кредит за липень 2012 року у сумі 7900 грн. не підтверджено податковими накладними, однак не зазначено, які саме операції не підтверджено податковими документами (арк.11). Аналогічно на арк.11 акту перевірки № 77 ДПІ стверджує, що послуги з технічного обслуговування транспортного засобу "Фольксваген" не призначені для виростання в оподатковуваних операціях позивача, при цьому жодним чином не пояснює, за яких підстав було зроблено такий висновок.

Тобто, ДПІ не дотрималася вимог до оформлення висновків акту перевірки, які викладені у п.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом ДПА України № 1003 від 24.12.2010 р., зареєстрованого в Мін"юсті 19.01.2011 р. за № 70/18808.

Суд зазначає, що вказані висновки ДПІ повністю спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Стосовно податкового кредиту лютого 2012 року у сумі 2772 грн.

Між позивачем та ОСОБА_1 03.01.2010 р. укладено договір безстрокового використання майна. Факт передачі майна (у тому числі автомобіля "Фольксваген") підтверджується актом приймання-передачі. Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що отримувач майна зобов"язаний підтримувати майно в належному стані, у тому числі проводити поточні та капітальні ремонти. На виконання умов договору для проведення технічного обслуговування автомобіля "Фольксваген" позивачем було залучено у якості виконавця ПП "Елвіс". Суми ПДВ, сплачені (нараховані) в ціні придбання робіт, підтверджені податковими накладними від 23.02.2012 р. № 79 та від 03.02.2012 р. № 21. Так як автомобіль "Фольксваген" використовується у господарській діяльності підприємства, позивачем правомірно сформовано податковий кредит по операціях з технічного обслуговування автомобіля на загальну суму 2772 грн. в декларації за лютий 2012 року.

Стосовно податкового кредиту липня 2012 року у сумі 7900 грн.

Відповідно до договору від 02.07.2012 р. № 127, укладеного з ТОВ "Агро-Союз-Миколаїв", ФГ "Зіярєшат" придбало культиватор "Червона зірка" КРВ-5.6-04, вартістю 47402 грн. (у тому числі ПДВ - 7900,33 грн.). Факт придбання підтверджується накладною від 09.07.2012 р. № 01994, а використання у господарській діяльності - наказом від 09.07.2012 р. № 3 про введення об"єкту в експлуатацію та актом приймання-передачі форми ОЗСГ-1. Сума ПДВ, сплачена (нарахована) у ціні придбання культиватора, підтверджується належним чином оформленою податковою накладною від 09.07.2012 р. № 58/9, яка була відображена у складі податкового кредиту у скороченій декларації за липень у рядку 8.1, у реєстрі отриманих податкових накладних до декларації за липень (запис № 3), та у розшифровці в розрізі контрагентів (додаток 5 до скороченої декларації).

Стосовно податкового кредиту за листопад 2012 року у сумі 23163 грн.

Як вже зазначалося, акт перевірки не містить чіткого опису вказаного порушення, яке пов"язане з безпідставним, на думку ДПІ, включенням до складу податкового кредиту загальної декларації за листопад 2012 року суми ПДВ у розмірі 23169 грн., які сплачені (нараховані) у складі придбання послуг з водопостачання. Ці висновки відповідача ґрунтуються лише на тому, що ФГ "Зіярєшат" уклало договір суборенди земельної ділянки від 25.05.2011 р. з ТОВ "Денар", згідно якого товариству передано в оренду земельну ділянку площею 108,32 га. Між тим ДПІ не взято до уваги, що ФГ "Зіярєшат" також укладено ряд договорів оренди земельних паїв із фізичними особами, загальна площа яких складає 24,16 га і які є поливними та використовуються підприємством для вирощування овочевих культур. Крім того, агрометеоумови у 2012 році були несприятливими, що підтверджується довідкою Херсонського обласного центру з гідрометеології, що потребувалося використання більшої кількості води, ніж в інші роки.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що виявлені ДПІ за актом перевірки № 77 порушення податкового законодавства стосовно формування податкового кредиту за своїм описом та суттю не можуть бути використані для перегляду грошових зобов'язань позивача з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. № 0000272300 підлягає скасуванню.

3. Що стосується податкових повідомлень-рішень від 30.05.2013 р. №№ 0000292300, 0000302300.

Згідно акту перевірки № 77 наслідком виявлення порушення стосовно формування податкового кредиту загальної декларації з ПДВ на суму 23169 за листопад 2012 року є висновки ДПІ щодо завищення бюджетного відшкодування за листопад 2012 року на 3979 грн. та завищення за грудень 2012 року на 3979 грн. від'ємного значення з ПДВ, яке після бюджетного відшкодування переноситься до податкового кредиту наступного податкового періоду (арк.15, 26-27). Однак, як вже зазначалося, суд прийшов до висновку про правомірність формування ФГ "Зіярєшат" податкового кредиту листопада 2012 року у сумі 23169 грн., а тому такі висновки відповідача є протиправними.

Крім того, фактично за податковим повідомленням-рішенням № 0000292300 позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за квітень 2013 року на 3979 грн., а податковим повідомленням-рішенням № 000302300 зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2013 року. Судом встановлено, що у квітні 2013 року ФГ "Зіярєшат" подавало уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до декларацій з ПДВ за листопад 2012 року, тобто у квітні 2013 року було змінено показники податкової звітності за листопад 2012 року, у квітні 2013 року бюджетне відшкодування та від'ємне значення з ПДВ у сумі 3979 грн. позивачем не декларувалось.

Таким чином, складені ДПІ податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. №№ 0000292300, 0000302300 спростовуються податковою звітністю та перинними бухгалтерськими документами ФГ "Зіярешат", а тому вони підлягають скасуванню.

4. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. № 0000242300, яким до позивача застосовано штрафні санкції за неподання декларацій з екологічного податку.

Положеннями пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов"язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов"язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Приписами п.250.1 ст.250 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Як встановлено судом, позивачем за І квартал 2011 року до ДПІ на подавалася звітність з екологічного податку.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином до ФГ "Зіярєшат" обґрунтовано застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн. за неподання декларації з екологічного податку.

5. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. № 0000282300, яким до позивача застосовано штрафні санкції за неподання загальної декларації з податку на додану вартість у сумі 1190 грн.

Положеннями п.п.201.14, 201.15 ст.201 ПК України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Пунктом 9 розділу І Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. (в редакції, яка діяла до 17.12.2012 р.), яким затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, встановлено, що до податкової звітності з податку на додану вартість належать, зокрема, копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Приписами п.46.1 ст.46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Звітним періодом відповідно до ст.202 ПК України є календарний місяць.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ не подавалися копії записів з реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за період березень-вересень 2012 р., що не заперечується позивачем.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином до ФГ "Зіярєшат" обґрунтовано застосовано штрафні санкції у розмірі 1190 грн. (170 грн. х 7 = 1190 грн.) за неподання декларації податку на додану вартість.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 2294 грн. згідно платіжного доручення від 11.09.2013 р. № 199.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (114,70 грн.).

Оскільки судом позовні вимоги ФГ "Зіярєшат" задоволено частково, стягненню з Державного бюджету на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2179,30 грн. (за виключенням суми 114,70 грн., сплаченої за позовні вимоги майнового характеру, в задоволенні яких судом відмовлено).

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2013 р. №№ 0000182300, 0000192300, 0000222300, 0000232300, 0000262300, 0000272300, 0000292300, 0000302300.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2013 р. №№ 0000242300, 0000282300 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Фермерського господарства "Зіярешат" (код ЄДРПОУ 34075208) судовий збір у сумі 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев"ять) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 грудня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1