Рішення

від 26.12.2013 по справі 924/1347/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2013 р.Справа № 924/1347/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства „Лебединський насіннєвий завод", с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область

до Приватного підприємства „Агрофірма Махаринці", с. Махаринці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область

про стягнення 43 979,59 грн., з яких 31 837,04 грн. заборгованості, 10 952,48 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 190,07 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк М.С. - за довіреністю від 28.10.2013 р.;

від відповідача: не прибув.

В судовому засіданні 26.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 43 979,59 грн., з яких 31 837,04 грн. заборгованості, 10 952,48 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 190,07 грн. пені.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 23.03.2012р. було укладено договір купівлі-продажу №2є361, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач - прийняти та оплатити.

Згідно пунктів 1.1. та 2.1. договору найменування та ціна товару визначаються в Специфікації.

В Специфікації №1 від 23.03.2012р. сторони погодили поставку гібридного насіння цукрового буряка компаній „SES Vander Have" та „Lion Seeds" першого покоління „Порт ланд" в кількості 16 п.о. та „Федеріко" в кількості 16 п.о. вартістю еквівалентною 2 867,04 Євро. Сторони погодили визначення вартості товару в еквіваленті іноземної валюти Євро відповідно до курсу продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України.

Позивач вказує, що згідно п.2 Специфікації оплата проводиться в національній валюті України за курсом продажу євро на міжбанківському валютному ринку України, який визначається на час закриття торгів на дату, що передує даті зарахування коштів від відповідача на банківський рахунок позивача.

Посилається на те, що на виконання договору по накладній №702 від 30.03.2012р. позивач поставив, а відповідач прийняв наступний товар: насіння цукрових буряків на загальну суму 30 579,28 грн. (в еквіваленті іноземної валюти в розмірі 2 867,04 Євро відповідно до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України, який згідно даних веб-сайту на час закриття торгів 29.03.2012р. становив 10,6658 гривень за Євро).

На день складання позовної заяви, 15.10.2013р. відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить еквівалент 2 867,04 Євро, що станом на 15.10.2013р. складає 31 837,04 грн. (із розрахунку: 2 867,04 Євро х 11,1045 грн./Євро відповідно до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України, який на час закриття торгів 14.10.2013р. становив 11,1045 гривень за Євро, на підтвердження чого надано роздруківку з веб-сайту).

Із врахування викладеного, позивач просить стягнути із відповідача 31 837,04 грн. основного боргу 10 952,48 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1 190,07 грн. пені відповідно до поданих розрахунків.

Представник позивача в засідання суду 26.12.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові. Повідомив суду про те, що на дату вирішення справи відповідачем борг не сплачувався.

Представник відповідача в засідання суду 26.12.2013р. не прибув, витребуваного судом письмового відзиву не надав. Проте в засіданні суду 16.12.2013р. вказав про наявність заявленої до стягнення заборгованості, яка буде сплачуватись по мірі надходження коштів. Усно позовні вимоги визнав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство „Лебединський насіннєвий завод" як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно виписки із ЄДР №631566 серія ААВ від 13.07.2013р., довідки статистики №430166 серія АБ від 18.07.2012р.

23.03.2012р. між ПАТ „Лебединський насіннєвий завод" (продавець) та ПП „Агрофірма Махаринці" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2КП-0312ГМС-361є, згідно п.п.1.1, 1.2 якого передбачено, що у терміни і на умовах, визначених даним Договором Продавець зобов'язується передати Покупцю: насіння, зерно, засоби захисту рослин, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначається у Специфікації, що є заявкою Покупця на конкретний товар. Поставка здійснюється партіями відповідно до кожної Специфікації. Право власності на поставлений товар, а також ризик випадкового ушкодження чи загибелі товару переходить від Продавця до Покупця з моменту передачі товару.

Вказаним договором сторони передбачили, що ціна товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. Загальна ціна Договору являє собою сумарну вартість Товару, що поставляється в рамках даного Договору згідно Додатків (Специфікацій). Порядок розрахунків за поставлений товар визначається у Специфікації до даного Договору. (п.п.2.1, 2.2, 3.1 договору)

Згідно п.п.3.2, 3.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Інше можливо за домовленістю Сторін. Оплата, зроблена протягом зазначеного в Специфікаціях терміну, вважається своєчасною. У разі несвоєчасної оплати товару, він вважається товарним кредитом та у відповідності до Специфікації даного Договору на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму заборгованості за товар, що передавався на умовах товарного кредиту, з моменту зазначеної в Специфікаціях кінцевої дати оплати до моменту сплати Покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту.

Згідно п.п.3.4 договору передбачено, що продавець виставляє покупцеві рахунок на оплату відсотків за користування товарним кредитом по факту надходження оплати від покупця за поставлений Товар.

Відповідно до п.п.8.1-8.3 договору передбачено, що у випадку прострочення з вини продавця строку поставки товару продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару. У випадку відмови покупця від приймання чи несвоєчасного (часу визначеного у Специфікації) приймання товару, що поставляється, продавець має право вимагати від покупця відшкодування завданих цим збитків, при цьому обов'язковим є відшкодування витрат на пробіг автомобіля до покупця і назад до складу продавця у випадку доставки транспортом продавця. У випадку несплати у строк платежів за даним договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання, повинна сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

23.03.2012р. сторонами складено та підписано Специфікацію №1 до договору, відповідно до п.3 якої оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця в наступному порядку: 25% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 717,00 євро до 10 квітня 2012 р.; 75% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 2 150,04 євро до 01 листопада 2012 р. Строк поставки товару до 25 березня 2012 р.

На виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв товар по накладній №702 від 30.03.2012р. по довіреності від 24.03.2012р. №460283 серія НБМ, а саме: насіння цукрових буряків на загальну суму 30 579,28 грн., що в еквіваленті іноземної валюти становить 2 867,04 Євро.

Оскільки відповідач зобов'язання по договору не виконав, кошти не сплатив, позивачем 21.08.2013р. направлено вимогу за вих.№21/08/13 про оплату товару в сумі 31 211,71 грн. заборгованості та виставлено рахунок №271 від 21.08.2013р. на суму 10 650,72 грн. Відповіді на претензію позивач не отримав, борг в сумі 31 837,04 грн. не сплатив.

За таких обставин, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 31 837,04 грн. основного боргу, 10 952,48 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 1 190,07 грн. пені згідно доданих до матеріалів справи розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 694 ЦК України передбачає, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Згідно вимог ст.695 ЦК України - договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №2є361 від 23.03.2012р. (із врахуванням специфікації №1 до договору), відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 31 837,04 грн.

Оскільки доказів про сплату відповідачем боргу в сумі 31 837,04 грн. суду не подано, позовні вимоги не спростовано, суд вважає вимогу про стягнення вказаної суми із відповідача правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 1 190,07 грн. пені та 10 952,48 грн. відсотків за користування чужими коштами, нарахованих за користування товарним кредитом, відповідно до поданих розрахунків.

При вирішенні питання правомірності нарахування позивачем цих сум судом враховується наступне.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст.546, 548, Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що у випадку несплати у строк платежів за даним договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання, повинна сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем пеня нарахована за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. в сумі 202,21 грн. (курс 18,21 євро) та з 01.01.2013р. по 31.05.2013р. в сумі 987,86 грн. (курс 88,96 євро). При цьому, позивачем при обрахуванні пені станом на 15.10.2013р. прийнято до уваги офіційний курс євровалюти до гривні із розрахунку 107,17 євро х 11,1045 грн. відповідно до курсу продажу євро на міжбанківському валютному ринку України.

Судом самостійно перераховано пеню за період прострочення з 02.11.2012р. по 02.05.2013р. із суми боргу в розмірі (2 867,04 євро х 11,1045 грн./євро )=31 837,04 грн. із врахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення, та становить 987,86 грн. При цьому, нарахування пені за інші періоди судом не взято до уваги за відсутності фактичного прострочення. Відтак, в решті пені в сумі 202,21 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем, крім іншого, заявлено до стягнення відсотки за користування товарним кредитом за період з 11.04.2012р. по 21.08.2013р. в сумі 10 952,48 грн., які судом перераховано та приймаються як такі, що обраховані вірно та є правомірними.

Виходячи зі змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 31 837,04 грн. основного боргу, 10 952,48 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 987,86 грн. пені. У позові щодо стягнення 202,21 грн. пені необхідно відмовити.

Згідно вимог ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Лебединський насіннєвий завод", с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область до Приватного підприємства „Агрофірма Махаринці", с. Махаринці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область про стягнення 43 979,59 грн., з яких 31 837,04 грн. заборгованості, 10 952,48 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 190,07 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства „Агрофірма Махаринці", с. Махаринці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область (код ЄДРПОУ 32445411) на користь Публічного акціонерного товариства „Лебединський насіннєвий завод", с. Лебедин, вул. Заводська, 17 Шполянський район, Черкаська область (код ЄДРПОУ 00388932) 31 837,04 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот тридцять сім гривень 04 коп.) заборгованості, 10 952,48 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 48 коп.) відсотків за користування чужими грошовими коштами, 987,86 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім гривень 86 коп.) пені, 1 712,59 грн. (одна тисяча сімсот дванадцять гривень 59 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 202,21 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 30.12.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 2 прим.

1-до матеріалів справи

2-відповдачу (с. Махаринці, Старокостянтинівський р-н, Хмельницька обл., 31145) - проста коресп.